Хвороба Гоше

Типи захворювання

Хвороба Гоше – це сфінголіпідоз, що є наслідком дефіциту глюкоцереброзідази, що призводить до відкладення глюкоцереброзідов і пов’язаних з ним компонентів. Симптоми і ознаки варіюють залежно від типу, однак найбільш часто включають гепатоспленомегалію або зміни ЦНС. Діагноз грунтується на дослідженні ферментів лейкоцитів.

У нормі глюкоцереброзідази гідролізує глюкоцереброзідов з утворенням глюкози і церамідів. Генетичні дефекти ферменту ведуть до накопичення глюкоцереброзідов в тканинних макрофагах при фагоцитозі, утворюючи клітини Гоше. Накопичення клітин Гоше в периваскулярних просторах в головному мозку викликає глиоз при нейронопатіческіх формах. Відомі 3 типи, що відрізняються за епідеміології, активності ферменту і проявам.

1 тип (Не нейропатіческій) є найпоширенішим (90% пацієнтів). Залишкова активність ферменту найвища. Євреї ашкеназі схильні самому високому ризику; частота носійства серед них 1:12. Початок проявів варіює від дворічного віку до старості. Симптоми і ознаки включають спленомегалія, кісткові зміни (наприклад, остеопенія, больові кризи, остеолітичні зміни з переломами), затримку фізичного розвитку, пізніше статеве дозрівання, екхімози. Носові кровотечі і екхімози, які є наслідком тромбоцитопенії, зустрічаються часто. На рентгенограмі виявляють розширення решт довгих кісток (деформація у вигляді колби Ерленмейера) і стоншення кортикальної пластинки.

2 тип (гострий нейронопатіческій) є найбільш рідкісним, залишкова активність ферменту найнижча. Клінічні прояви з’являються в грудному віці. Симптоми і ознаки включають прогресуючі неврологічні порушення (наприклад, ригідність, судоми) і смерть до дворічного віку.

3 тип (підгострий нейронопатіческій) займає проміжне положення по частоті, активності ферменту та клінічної тяжкості. Симптоми з’являються в дитячому віці. Клінічні прояви варіюють залежно від підтипу і включають прогресуючу деменцію і атаксію (Ша), ураження кісток і внутрішніх органів (шь) і над’ядерном паралічі з помутнінням рогівки (Шс). Якщо пацієнт переживає підлітковий період, надалі він може жити довго.

Діагноз і лікування

Діагноз грунтується на дослідженні ферментів лейкоцитів. Носійство виявляють, а також типи розрізняють на підставі мутаційного аналізу. Незважаючи на те що в біопсії немає необхідності, діагностичне значення мають клітини Гоше – навантажені ліпідами тканинні макрофаги в печінці, селезінці, лімфовузлах або кістковому мозку, які мають характерний вигляд зморщеною тканини або паперу.

Замісна ензимотерапія з використанням плацентарної або рекомбінантної глюкоцереброзідази ефективна при I і III типах; при II типі лікування не існує. Фермент модифікується для ефективної його доставки в лізосоми. Пацієнтам, які отримують замісну ензимотерапію, необхідний рутинний контроль рівня гемоглобіну і тромбоцитів; рутинна оцінка розмірів печінки та селезінки з використанням КТ або МРТ; рутинна оцінка кісткових уражень із застосуванням огляду кісткової системи, двухенергетіческой рентгенівської абсорбціометріі (dual-energy x-ray absorptiometry scanning) або MPT.

Міглустат (по 100 мг всередину три рази на день), інгібітор глюкозілцерамід синтетази, знижує концентрацію глюкоцереброзідов (субстрату для глюкоцереброзідази) і є альтернативою для пацієнтів, які не можуть отримувати замісну ензимотерапію.

Спленектомія може бути ефективна для пацієнтів з анемією, лейкопенією або тромбоцитопенією або якщо збільшення селезінки викликає дискомфорт. Пацієнтам з анемією може також бути необхідне переливання препаратів крові.

Трансплантація кісткового мозку або стовбурових клітин забезпечує радикальне лікування, проте вважається останньою надією, оскільки захворюваність і смертність при цьому істотні.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.