Кіста бартолінової залози (Кіста великої залози напередодні піхви)

Кіста бартолінової залози – це ретенційне утворення, яке формується при закупорці, стенозі або зарощенні протоки великої залози напередодні піхви. При невеликих розмірах не викликає неприємних відчуттів. Великі кісти можуть зумовлювати почуття тяжкості під час ходьби, диспареунії. Приєднання інфекції провокує запалення, поява больового синдрому. Діагностика заснована на даних гінекологічного огляду, УЗД використовується як додатковий метод для встановлення розміру освіти, наявності в ньому перегородок. Лікування хірургічне – розтин, висічення, марсупіалізація, хімічна деструкція.

Кісти є найбільш поширеною патологією бартолінієвих залоз. У структурі загальної гінекологічної захворюваності вони діагностуються у 2-8% жінок, які звернулися по медичну допомогу. Кіста великої залози поширена серед сексуально активних жінок, які народжували. Ризик розвитку патології збільшується після пологів, під час яких виробляли епізіотомію, тому кістозне ураження залози напередодні частіше виникає праворуч. Маленькі кісти не вимагають лікування, якщо не погіршують якості життя жінки та не створюють дискомфорту під час сексу.

Бартолінова залоза – це парний орган, розташований у товщі основи великих статевих губ. Вона секретує багатий білком слиз, який зволожує слизову оболонку входу в піхву, а під час сексуального збудження служить лубрикантом. Вивідне гирло бартолінової залози довжиною 1,5-2 см може стенозуватися, закупорюватись або викривлятися під дією різних факторів:

• інфекція. Вульвіт або вагініт специфічного та неспецифічного характеру може викликати ураження тканин бартолінової залози та розвиток бартолініту. При хронічному перебігу у відповідь на життєдіяльність бактеріальної флори посилюються процеси проліферації та утворення сполучної тканини, що веде до накопичення секрету та розширення порожнини з формуванням кісти.
• Епізіотомія. Під час пологів при загрозі розриву промежини проводиться розріз праворуч на 8 годин – на ділянці, що не містить великих судин та нервових пучків. Іноді при цьому ушкоджується протока залози. Після загоєння тканин формується його стриктура чи відбувається повне зарощення.
• Травми промежини. Після механічного пошкодження тканин репаративні процеси здатні призвести до розростання сполучної тканини, формування рубців. При залученні протоки бартолінової залози він викривляється і звужується, утворюється кіста.
• Недотримання гігієни. Закупорка вивідного отвору залози спостерігається у жінок, що ігнорують гігієнічні процедури. Роздратування тканин промежини виникає при використанні тісної нижньої білизни та носіння синтетики. Глибока епіляція у зоні бікіні також може стати причиною появи кісти.

Вивідні протоки бартолінової залози відкриваються між малою статевою губою і незайманою плівою або її залишками. У спокої виробляється невелика кількість слизового секрету, що зволожує вульву. У збудженому стані секреція посилюється. При формуванні звуження, закупорці протоки слизовий секрет накопичується в бартолінової залозі, розтягує її та формує кісту. При збільшенні кісти виникає набряк оточуючих тканин.

Зміна статевого партнера, зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом, може призвести до проникнення збудників у кістозну порожнину. Розвивається запальний процес, вміст залози нагноюється. На місці кістозної освіти формується вторинний абсцес, що супроводжується характерною зміною симптоматики.

Кістозна освіта бартолінової залози невеликого розміру протікає безсимптомно, виявляється випадково під час гігієнічних процедур. Жінка самостійно пальпує в основі статевої губи на одній стороні округле щільне безболісне утворення. Кіста великого розміру створює відчуття дискомфорту та стороннього предмета в промежині, яке посилюється при ходьбі, сидінні.

Під час статевого акту кіста перегороджує вхід у піхву, тому секс супроводжується хворобливими відчуттями. Після інфікування біль посилюється, з’являється під час руху та у спокої. Полегшення симптому можливе лише в положенні лежачи на спині із зігнутими та трохи розведеними ногами. Іноді запалення кісти доповнюється симптомами вагініту.

При невчасному зверненні до гінеколога кіста досягає розмірів гусячого яйця. Проникнення інфекції – причина формування вторинного абсцесу, що супроводжується погіршенням загального стану, появою симптомів інтоксикації, підвищенням температури тіла. За відсутності хірургічного лікування можливий мимовільний прорив гною назовні або його поширення на клітковину промежини.

Постановка діагнозу здійснюється гінекологом, у процесі діагностики використовуються дані огляду, інструментальні та лабораторні методики. Проводиться диференціальна діагностика з інфікованою гематомою в ділянці вульви, запаленням парауретральних залоз. Застосовуються такі методи обстеження:

• Гінекологічний огляд. В основі великої статевої губи з одного боку визначається округле щільне утворення без флюктуації. За відсутності запального процесу набряк та почервоніння не виявляються. Гіперемія, флюктуація та ознаки інтоксикації свідчать на користь абсцесу.
• Мазок із піхви. При поєднанні з кольпітом виявляються ознаки запалення. У мазку збільшено кількість лейкоцитів, переважає кокова флора, зменшено кількість паличок. Зміни мають неспецифічний характер.
• Лабораторна діагностика. За відсутності інфікування аналізи крові та сечі без змін. При розвитку запального процесу загальному дослідженні крові відзначається підвищення ШОЕ, лейкоцитоз зі зрушенням вліво.
• УЗД кісти. Дозволяє визначити точний розмір пухлинного утворення, стан оточуючих тканин. Іноді у кісті візуалізуються порожнини, наявність яких необхідно враховувати під час проведення оперативного лікування.

Медикаментозні методи є неефективними, оскільки не дозволяють усунути основну причину патології – порушення відтоку секрету. З появою ознак запалення призначають антибіотики широкого спектра дії, які допомагають зменшити набряк та знизити ймовірність інфекційних ускладнень у післяопераційному періоді. Основне лікування проводиться хірургічними методами у відділенні гінекології.

• Розтин та дренування кісти. Під місцевим знеболюванням виконується розріз у місці найбільшого випинання. Вміст видаляється, порожнина промивається розчином антисептика, встановлюється гумовий дренаж. Після такого лікування часто з’являється рецидив.
• Марсупіалізація кісти. Метод дозволяє зберегти бартолінову залозу. Після розкриття та спорожнення кісти з країв капсули формують нову протоку. Про результати можна судити за 3-5 тижнів. Існує ризик облітерації отвору та рецидиву кісти.
• Видалення кісти. Під час операції вилущується кіста з капсулою та бартоліновим залізом. Ложе ретельно ушивається. Це радикальне лікування, після екстирпації кісти ризик рецидиву повністю виключається.
• Встановлення WORD-катетера. Операція аналогічна до марсупіалізації. Після очищення кісти в неї вводиться WORD-катетер, який є гумовою трубкою з балоном на кінці. Його накачують повітрям та перетискають. Катетер зберігають до 6 тижнів, поки не епітелізується нова протока. Ризик рецидиву сягає 10%.
• Деструктивні методи. За допомогою лазера можна розкрити кісту, провести вапоризацію її капсули. Деструктивну і склерозуючу дію мають нітрат срібла, 70% розчин спирту. При цьому етанол часто дає ускладнення у вигляді некрозу тканин, рубцевої деформації, тому не рекомендується для деструкції.

При своєчасному зверненні до лікаря прогноз при кістозних утвореннях бартолінової залози є сприятливим. Результати лікування покращуються, якщо операція проводиться у період спокою, за відсутності запалення чи абсцедування. Для профілактики утворення кісти необхідно уникати випадкових статевих контактів, дотримуватись правил особистої гігієни, своєчасно лікувати вагініт, вульвіт, бартолініт. Не рекомендується використовувати тісну білизну із синтетичних тканин.