Кіста яєчника при вагітності

Кіста яєчника при вагітності – це об’ємне новоутворення у вигляді порожнини з рідким вмістом, яке може існувати до запліднення або сформуватися після зачаття дитини. При невеликому розмірі кіст можливий безсимптомний перебіг, у міру зростання плода з’являються болі в надлобковій ділянці різної інтенсивності, що іррадіюють у пах або криж, порушення сечовипускання, запори. Для діагностики використовують УЗД органів малого тазу, який доповнюють кольоровим картуванням доплерів. Консервативна терапія спрямована на збереження вагітності та полегшення стану. Видалення кіст проводиться після дозрівання плаценти.

Кіста яєчника частіше виявляється у пацієнток пізнього репродуктивного віку, зазвичай існує ще до зачаття, через гормональні та імунні зміни під час гестації збільшується в обсязі. Кістозні утворення діагностуються у 0,02-0,46% жінок, які виношують дитину. Прямої залежності появи кіст від вагітності не встановлено. У підлітків та хворих старше 45 років існує ризик малігнізації новоутворення під впливом ендокринних факторів.

Точні причини появи кіст у яєчниках при вагітності невідомі. Найбільш популярна теорія, що передбачає вплив ендокринних порушень, які можуть провокуватися зовнішніми чи внутрішніми факторами чи їх поєднанням. Розвитку захворювання сприяють:

• Статеві інфекції. Хронічні запальні захворювання яєчників можуть спричинити порушення процесів проліферації в тканинах органів. Під час вагітності імунітет слабшає, інфекція переходить у активну фазу, що провокує ріст кісти.
• Гормональні зміни. Пов’язані з ослабленням вироблення естрогенів та посиленням стимулюючого впливу ФСГ. Викликають дифузну, а потім осередкову гіперплазію та проліферацію клітин яєчників.
• Аборти. Переривання вагітності зумовлює коливання ендокринного статусу, підвищує ризик інфікування статевих органів. Це веде до порушення гормональної регуляції роботи статевих залоз та проліферативних процесів.
• Спадковість. Імовірність розвитку захворювання збільшена у жінок, у яких по материнській лінії були випадки кісти яєчників.
• Тривала відсутність вагітності. Регулярні овуляції вважаються шкідливим фактором для тканин яєчника. Якщо пацієнтка не вагітніє і не приймає оральні контрацептиви, що гальмують роботу яєчників та дозрівання фолікулів, ризик утворення кісти підвищується.

Розвиток кісти яєчників найчастіше починається до вагітності. Порушення нейроендокринної регуляції веде до послаблення функції статевих залоз. Стимулюючий вплив ФСГ запускає процеси проліферації. Джерелом осередкової гіперплазії можуть бути нормальні клітини, що формують тканини яєчників, або залишки ембріональних зачатків. У разі з’являються кісти, схильні до озлокачествению.

При регулярних овуляціях тканини яєчника ушкоджуються у момент розриву фолікула. Рідина, що вилилася, містить велику кількість естрогенів, які посилюють проліферацію клітин. У жінок старшого віку поряд із звичайними естрогенами з’являються змінені фенолстероїди, здатні викликати малігнізацію кіст, тому злоякісні пухлини часто діагностують у вагітних передклімактеричного віку.

Кісти яєчників, виявлені під час вагітності, також можуть бути наслідком ендометріозу. Патогенез ендометріоїдних кіст пов’язують з ретроградним закиданням менструальної крові або з залишками ембріональної тканини у статевих залозах. Під впливом гормональних коливань епітелій у порожнині кісти відкидається, але не виходить за межі капсули та формує її вміст.

Кісти яєчників при вагітності класифікують за гістологічною будовою, рідше – механізмом походження. Поділ на типи такий самий, як для новоутворень, що виникли поза періодом виношування плода. Гістологічна класифікація включає:

• Епітеліальні. Серозні, ендометріоїдні, світлоклітинні та змішані кісти, пухлина Бреннера.
• З строми статевого тяжу. Текома, Фіброма.
• Герміногенні. Дермоїдні кісти, хоріонепітеліоми та струми яєчника.
• Пухлиноподібні процеси. Ендометріоз, лютеома вагітності, поверхневі епітеліальні та параоваріальні кісти, полікістоз, гіпертекоз.

Клінічні прояви не залежить від гістологічної структури кісти яєчника при вагітності. На ранній стадії ознаки хвороби відсутні, тривалість безсимптомної течії може досягати кількох років. Надалі періодично турбують ниючі тупі болі в нижній частині живота, які можуть іррадіювати в пах, промежину, попереково-крижовий відділ. Іноді до зачаття пацієнтки не знають про існування новоутворення, діагноз виставляється під час постановки на облік та планове обстеження.

Для першого триместру прогрес симптомів нехарактерний. З 12-13 тижнів матка збільшується у розмірі, змінює розташування придатків, може здавлювати кісту та викликати натяг її капсули. Болі внизу живота посилюються, особливо у зміні становища тіла. Гострий біль свідчить про розвиток ускладнення – перекрут ножки кісти яєчника.

Кіста яєчника у 18% випадків стає причиною переривання вагітності на малому терміні, ймовірність ускладнення визначається гормональною активністю новоутворення та наявними факторами ризику мимовільного викидня. У 12% вагітних серозна або дермоїдна кісти перекручуються біля основи. Перекрут супроводжується здавленням судин, що живлять пухлину, та некрозом тканин. Необхідна екстрена допомога та госпіталізація у гінекологічне відділення.

У 2-3 триместрі при новоутвореннях значного розміру плід займає неправильне положення – косе або поперечне, що ускладнює пологи через природні родові шляхи і стає показанням до кесаревого розтину. Якщо пацієнтка народжує самостійно, наприкінці 1 періоду пологів з появою потуг існує ймовірність розриву капсули кісти та приєднання клініки гострого живота.

Великі та малорухливі кістозні утворення можуть заважати просуванню головки плода, тому збереження пухлини до пологів збільшує ризик аномалій родової діяльності та травм у новонародженого. Злоякісне переродження кісти яєчника при вагітності відбувається у 25% жінок із цією патологією.

Підозра на кісту яєчника може виникати під час огляду або планового обстеження вагітної. Діагноз встановлюється у співпраці з онкогінекологом або онкологом, які унеможливлюють злоякісний характер пухлини. Використовують такі методи діагностики:

• Гінекологічний огляд. При бімануальному дослідженні над дугласовим простором визначають рухоме тугоеластичне утворення. Форма доброякісної кісти округла або овальна, поверхня гладка.
• Гінекологічне УЗД. Доброякісна кіста яєчника при вагітності виглядає як гладкостенне однокамерне утворення округлої форми з рівними контурами. Вміст гіпоехогенний або анехогенний.
• ЦДК. Для кісти яєчника характерний кровообіг у поодиноких судинах, розташованих у капсулі. Велика кількість судин звивистої та неправильної форми свідчить на користь малігнізації.
• СА-125, СА 19-9. Онкомаркери визначають для диференціальної діагностики із злоякісною пухлиною. Аналіз високоспецифічний, у разі підвищення показника понад 35 мЕ/мл у 78-100% вагітних діагностують рак яєчника.

Якщо кісту яєчників виявлено на етапі планування зачаття, рекомендується хірургічне лікування до початку вагітності. В інших випадках тактика залежить від типу неоплазії. При фолікулярних та лютеїнових кістах лікування потрібне не завжди, оскільки у більшості жінок освіти зникають самостійно протягом 2-3 циклів. За інших видів кіст на початковому етапі застосовується гормональна терапія, при неефективності – лапароскопічне видалення.

Консервативна терапія

Лікування кісти яєчника в ранньому терміні вагітності проводиться консервативними способами, спрямоване на збереження плода та зменшення неприємних симптомів. Повне лікування медикаментозними методами неможливе. Госпіталізація у відділення гінекології необхідна у першому триместрі у разі загрози переривання гестації. З другого триместру жінок направляють до відділення патології вагітних. Використовують такі групи препаратів:

• Гестагени. Таблетований прогестерон для перорального або вагінального введення показаний для підтримки функції жовтого тіла та збереження вагітності.
• Спазмолітики. Призначаються зниження тонусу міометрія. Вагітним дозволено прийом лікарських засобів на основі дротаверину або папаверину у вигляді таблеток, ректальних свічок чи ін’єкцій.
• β-блокатори. Застосовуються зменшення тонусу матки у терміні після 24 тижнів. У ранні терміни неефективні через відсутність відповідних рецепторів.

Хірургічне лікування

У більшості пацієнток випадково виявлені в 1 триместрі кісти діаметром до 10 см є лютеїновими та регресують самостійно після остаточного формування плаценти. При інших пухлинах показано операцію. Якщо кіста яєчника на початку вагітності протікає без ускладнень, від втручання утримуються до 16 тижнів гестації. При підвищених онкомаркерах хірургічне лікування проводять якомога раніше.

Використовують лапароскопічний доступ, що дозволяє знизити ризик ускладнень та скоротити період реабілітації. Під час проведення операції на пізньому терміні здійснюють лапаротомію. Обсяг втручання визначається інтраопераційно за результатами термінового гістологічного дослідження, що варіюється від видалення кісти до резекції яєчника. У важких випадках виконують оваріоектомію, яка не позначається на виношуванні плода.

Прогноз кіст яєчників при вагітності зазвичай сприятливий. Своєчасне видалення новоутворення дозволяє виносити дитину та народити у визначені терміни. Репродуктивна функція не страждає, протипоказання для подальшої вагітності відсутні. Щоб не підвищувати ризик ускладнень у період гестації, кістозні утвори необхідно лікувати на стадії планування зачаття.

Специфічна профілактика захворювання не розроблена. Слід відмовитися від незахищеного сексу, здійснювати своєчасне лікування запальних захворювань статевих органів, уникати абортів. Пацієнткам, які не планують вагітність та не мають протипоказань до гормональної терапії, для профілактики гіперпластичних процесів репродуктивних органів рекомендують використовувати оральні контрацептиви.