Коагулопатія споживання без активації фібринолізу (2-я сталія гострого АВС-синлрому)

Ініціатори розвитку. Надходження до системного кровотоку ініціаторів активації системи гемостазу:
тканинного тромбопластину (передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, емболія навколоплідними водами, атонічну маткову кровотечу, внутрішньоутробна загибель плода);
фосфоліпідів із зруйнованих формених елементів крові та ендотелію судин (важкі бактеріальні та вірусні інфекції, криза мікроциркуляції під час шоку будь-якої природи та імуно-комплексних захворюваннях).
Клінічні ознаки Коагулопатичний характер кровотечі:
посилення кровотечі із родових шляхів, тканин операційного поля;
кров, що виливається, утворює пухкі, але спонтанно не лізуються згустки;
– Підвищена кровоточивість місць ін’єкцій.
Лабораторна діагностика.
Нормальні показники часу згортання крові Лі — Уайту (5—12 хв) і тесту спонтанного лізису згустку.
Поступове зниження кількості тромбоцитів (< 120 • 109/л) та факторів зсідання крові, переважно фібриногену (< 1,5 г/л).
Більше виражене зниження активності природних антикоагулянтів (AT III) та підвищення рівня маркерів тромбінемії (F1 + 2, фібрин-мономер, комплекс тромбін + антитромбін, РКМФ).
Гемостатична терапія.
Гепарин 10-30 ОД/кг маси тіла вводять внутрішньовенно на 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози зі швидкістю 30 кап/хв. Якщо через 15 хв після початку гепарину не відбувається посилення кровотечі, введення можна продовжити. Якщо відбувається посилення кровотечі, слід припинити введення. Гепарин не можна вводити за наявності великих ранових поверхонь.
Інгібітори протеаз: контрикал 20-60 тис. АТрЕ або гордокс 200-600 тис. Е або тразилол 50-100 тис. КІВ вводять внутрішньовенно, шприцом через 15 хв після початку введення гепарину.
Свіжозаморожену плазму 10-15 мл/кг маси тіла слід переливати через 15 хв після інгібіторів протеаз. Вона застосовується внутрішньовенно, струминно. Необхідно використовувати тільки плаз-
174
му, сумісну за системою АВО. Її слід розморожувати протягом 20 хв за нормальної температури 37—38 °З.
Утримуватися від переливання крові, заготовленої на гепарині, та реінфузії.
Інфузійна терапія. Для лікування гіповолемії застосовувати кровозамінники, які не мають прямого негативного впливу на первинний та вторинний гемостаз (гелофузин, ізотонічні електролітні розчини).
Критерії ефективності гемостатичної терапії:
Через 15 хв після введення інгібіторів протеаз кров, що виливається, утворює вже не пухкі, а щільні, спонтанно не лізуються згустки.
Після введення 2 доз СЗП різке зменшення або припинення кровотечі із родових шляхів, тканин операційного поля та підвищеної кровоточивості місць ін’єкцій.
Остаточна зупинка кровотечі спостерігається через 45-60 хв від початку гепарину.
Якщо після 45-60 хв вже немає клініко-лабораторних даних, що підтверджують гострий ДВС-синдром, але інтенсивність кровотечі зберігається, слід припустити дефект хірургічного гемостазу.
Тактика після зупинки кровотечі.
Протягом щонайменше 2 години після зупинки кровотечі для уникнення його рецидиву хворих не слід перекладати і транспортувати.