Кофеїноманія

Кофеїноманія – хронічне зловживання кофеїном, що супроводжується звиканням, збільшенням толерантності та розвитком залежності. Найбільш поширені форми залежності від кофеїну виникають при постійному прийомі кави, чаю та чифіру. Вживання кофеїновмісних напоїв супроводжується відчуттям бадьорості, підвищенням працездатності та життєвої активності. Наслідками кофеїноманії можуть стати порушення сну, коливання настрою, хвороби серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. При постійному вживанні чифіру спостерігається психопатизація особистості.

Кофеїноманія – найпоширеніша залежність на планеті. Чай, кава і пепсі-колу, кока-колу і енергетичні напої, що містять кофеїн, вживає абсолютну більшість населення. При цьому за даними закордонних вчених близько 30% людей, які регулярно приймають такі напої, тією чи іншою мірою страждають на кофеїноманію. 80% пацієнтів, які зловживають напоями кофеїну, є любителями кави і 20% – любителями чаю. Ступінь залежності при кофеїноманії може значно коливатися – від легкого психологічного дискомфорту до виражених фізіологічних проявів при припиненні вживання.

В силу деяких соціальних та медичних причин в окрему групу слід виділити хворих із залежністю від чифіру. Звичайна кофеїноманія частіше спостерігається у благополучних людей. Чифіристи, зазвичай, ставляться до групи соціально неблагополучних громадян. У дорослих людей чифіризм часто розвивається у місцях позбавлення волі. Підлітки починають вживати чифір у спецшколах чи спецПТУ. Чифіризм провокує психопатичні зміни особистості, часто поєднується з наркоманією чи алкоголізмом. Лікуванням усіх форм кофеїноманії, включаючи чифіризм, займаються фахівці у галузі наркології.

Кофеїн є природним алкалоїдом, міститься в чаї, м’яті та зернах кавового дерева. Може проводитись штучним шляхом. До кофеїнсодержащих напоїв відносяться кава, чай, кока-кола, пепсі-кола і всілякі енергетичні напої. В одній чашці кави міститься 90-150 мг кофеїну, у чашці чаю – 45-75 мг, у чашці пепсі-коли або кока-коли – 30-50 мг. Кофеїн відноситься до «м’яких стимуляторів», що впливає на психічну діяльність.

Ефект від прийому кофеїновмісних напоїв може сильно відрізнятися і визначається типом нервової системи пацієнта, станом його організму, частотою вживання та іншими індивідуальними факторами. Зміна фізичного та психологічного стану після прийому кофеїну обумовлена ​​його здатністю блокувати аденозинові рецептори в головному мозку, серці, судинах та бронхах. Після прийому 500-100 мг кофеїну зникає млявість, сонливість, втома та загальмованість, виникає бадьорість та відчуття припливу сил.

На початкових стадіях кофеїноманії відзначається деяке збільшення швидкості та покращення якості моторних та вербальних дій. Поряд з цим, кофеїн стимулює сечовиділення, секрецію шлункового соку та шлункову перистальтику. Після прийому напою серцебиття у хворих на кофеїноманію частішає, АТ незначно підвищується. Відчуття активності, бадьорості і підвищеної працездатності викликає почуття внутрішнього задоволення, яке спонукає пацієнтів, які страждають на кофеїноманію, знову вживати напої, що містять кофеїн.

При кофеїноманії толерантність до кофеїну збільшується, для досягнення колишнього ефекту потрібний прийом великих доз психостимулятора. Поряд з цим зникають об’єктивні ознаки покращення мислення та моторних реакцій. Зберігається тільки збудження, за допомогою якого пацієнт, який страждає на кофеїноманію, «підстьобує» себе на здійснення будь-яких дій. Вживання кофеїну при серцево-судинних захворюваннях може посилювати симптоматику та провокувати гострі стани. У хворих на кофеїноманію частіше розвиваються напади тахікардії, стенокардія, аритмія, гіпертонічні кризи і т.д.

При кофеїноманії може спостерігатися психомоторне збудження, збільшення рівня тривожності, порушення сну, дратівливість, підвищення чутливості до яскравого світла та гучних звуків. Можливі скарги на порушення діяльності внутрішніх органів: нудоту, часте сечовипускання, посмикування м’язів, болі та неприємні відчуття в ділянці шлунка. Іноді виникає гіперемія обличчя. У пацієнтів, які тривалий час страждають на кофеїноманію, відзначається зниження швидкості реакцій, розширення зіниць, поколювання в руках і ногах. Гостре отруєння при кофеїноманії супроводжується судомами, розвитком дихальної недостатності, порушеннями свідомості та утворенням пептичних виразок.

Кожна четверта людина, що постійно приймає великі дози напоїв, що містять кофеїн, при припиненні вживання страждає від абстинентного синдрому. Явища абстиненції при кофеїноманії розвиваються через 15-18 годин після відмови від кофеїну. У хворих на кофеїноманію погіршується настрій, виникає відчуття безрадісності існування, з’являється сонливість і підвищена дратівливість. Можливі порушення сну, розсіяність, забудькуватість, утруднення при концентрації уваги та головний біль. Абстинентний синдром при кофеїноманії не потребує спеціального лікування, всі прояви зникають протягом 3-5 діб.

Діагноз кофеїноманії виставляється на підставі анамнезу (тривале зловживання кофеїном) та наявності характерних симптомів. Диференціальну діагностику кофеїноманії слід проводити з невротичними та тривожно-депресивними розладами. Іноді схильність до кофеїноманії розглядається психологами та психотерапевтами як ознака порушення психологічного стану хворих. За наявності кофеїноманії та відсутності психічних розладів припущення, що прийом кофеїну не є самостійною проблемою, а наслідком іншого захворювання, призводить до необґрунтованого призначення препаратів, які можуть викликати психологічну чи фізичну залежність.

Оскільки люди, які страждають на кофеїноманію, часто мають схильність до розвитку інших залежностей, наслідком такого лікування може стати більш складна комбінована медикаментозно-кофеїнова залежність, що важко піддається лікуванню. Для диференціювання кофеїноманії з психологічними порушеннями потрібний ретельний збір анамнезу та скарг пацієнта. Залежність настрою від часу доби, а не від прийому кофеїну, відчуття емоційної порожнечі і відсутності почуттів, що важко переживається, є свідченням депресивного стану.

При кофеїноманії у жінок слід виключити гінекологічні захворювання (кістозні ураження яєчників та інші подібні стани). Прийом напоїв, що містять кофеїн, при деяких хворобах статевої системи забезпечує суб’єктивне поліпшення стану, тому вживання кофеїну в подібних випадках може бути пов’язане не з кофеїноманією, а зі спробою усунути неприємні симптоми. При підозрі на кофеїноманію жінок направляють на консультацію до гінеколога.

Спеціальне лікування кофеїноманії зазвичай не потрібне, хворий може самостійно відмовитися від прийому кофеїновмісних напоїв. Пацієнту, який страждає на кофеїноманію, роз’яснюють, що всі симптоми абстиненції повністю зникнуть протягом декількох днів. Хворому на кофеїноманію рекомендують переглянути режим дня, оптимізувати фізичне та психологічне навантаження, щоб не створювати ситуацій, що вимагають постійного прийому стимуляторів. У годинник традиційного прийому кави або чорного чаю можна пити сік або зелений чай – це допоможе полегшити відмову від кофеїну за рахунок збереження звичних паттернів поведінки. Людям, які страждають на кофеїноманію, потрібно вживати більше свіжих овочів і фруктів.

Чифір – дуже міцний настій чаю, приготований за спеціальною технологією, шляхом багаторазового нагрівання без закипання. В результаті такої температурної обробки теїн розпадається на простіші сполуки. Поряд з теїном розчин переходить гуанін, аденін і максимальні кількості алкалоїдів, у тому числі кофеїну, тому цю залежність можна розглядати в рамках кофеїноманії. Чифір починає діяти через 10-15 хвилин після прийому, ефекти зберігаються протягом кількох годин.

Після вживання напою розвивається збудження, з’являється відчуття енергійності, виникає потреба у активній діяльності. Людина багато каже. Змінюється малюнок рухів, вони стають великорозмашистими і дещо нескоординованими. Може спостерігатися нестійкість під час ходьби. З огляду на вживання чифиря відзначається почастішання пульсу і підвищення артеріального тиску. Можливі нудота, блювання, головний біль та кишкові спазми. Через деякий час приплив бадьорості змінюється сонливістю, дратівливістю, апатією та погіршенням настрою. При регулярному прийомі виникає залежність.

Залежно від чифіру спостерігаються різкі коливання настрою, характерні для кофеїноманії. Періоди активності та спраги діяльності змінюються млявістю, деякою загальмованістю та зниженням настрою. Зрідка розвиваються депресивні розлади. У деяких пацієнтів з’являються безцільні рухи, що повторюються, вони постійно обтрушуються, чухаються і т. д. У важких випадках спостерігаються порушення свідомості, судоми і психози, що нагадують абстинентний синдром при алкоголізмі. Тривалість психозів становить трохи більше 1-2 днів. При припиненні вживання чифіру виникає занепокоєння, зниження настрою, виражена апатія та погіршення працездатності. Хворі почуваються знесиленими.

При тривалому зловживанні виникають характерні зовнішні зміни, розвивається ряд соматичних розладів. Пацієнти виглядають старшими за свої роки. Зуби та мова темніють. Хворі страждають від нудоти, блювоти, порушень випорожнень, головного болю, безсоння та запаморочень. У деяких випадках розвиваються неврити, виникає тремор м’язів обличчя, підвищується больова шкірна чутливість. Відзначаються сексуальні розлади. У жінок зникають чи стають нерегулярними менструації, у чоловіків виникають порушення потенції. Найчастішим супутником чифіризму є алергічні реакції.

У пацієнтів, які страждають залежністю від чифіру, виявляються зміни особистості на кшталт психопатії. Характерна розгальмованість, афективна неврівноваженість, агресивність, цинічність та підвищена конфліктність. На тлі особистісної деформації можуть виникати астенічні стани (астенія), що іноді супроводжуються почуттям провини, суїцидальними думками та намірами. При постійному тривалому вживанні можливе загальне виснаження.

Лікування полягає в одноразовому повному скасуванні психостимулятора на тлі медикаментозної підтримки. Припинення прийому чифіру може провокувати падіння АТ з розвитком непритомності та колаптоїдних станів. Пацієнтам профілактично вводять препарати, що впливають на діяльність судинного центру (наприклад, нікетамід). Хворі перебувають у стаціонарі під наглядом нарколога до зникнення симптомів абстиненції (зазвичай кілька днів), а потім направляються на амбулаторне лікування. Надалі необхідно створити пацієнтам умови, у яких вони не відчували спокуси знову почати вживати чифір. Такі заходи особливо важливі під час роботи із залежними підлітками, які звикли до чифіру в спецзакладах.