Колоїдна кіста III шлуночка

Колоїдна кіста III шлуночка – новоутворення округлої форми, яке розташовується в порожнині ІІІ шлуночка головного мозку. Не є раковою пухлиною, не метастазує, але здатне до зростання. Небезпека для пацієнта полягає у перекритті шляхів циркуляції ліквору з розвитком гідроцефального синдрому. За малих розмірів нічим себе не виявляє. При прогресивному зростанні характеризується раптовими нападами головного болю з блювотою, шумом у вухах, порушенням зору, ослабленням пам’яті. Діагностується за знімками КТ та МРТ. Лікування переважно оперативне – видалення всієї кісти та відновлення струму цереброспінальної рідини.

Колоїдна кіста III шлуночка – це доброякісне новоутворення, яке розташовується у передньо-верхній частині III шлуночка головного мозку. Вона має кулясту форму, оточена щільною капсулою із сполучної тканини, вміст представлений желеподібною масою зелено-сірого кольору, яка є продуктом секреції клітин стінки кісти. Розміри новоутворення залежать від тривалості перебігу патологічного процесу, у деяких випадках кіста може займати практично всю порожнину шлуночка мозку.

Патологія не відноситься до розряду злоякісних пухлин, тобто не дає метастазів, проте новоутворення здатне до прогресивного зростання, у зв’язку з чим становить небезпеку для життя пацієнта. Цей різновид кіст зустрічається досить рідко і становить приблизно 1% від усіх пухлин мозку. Колоїдні кісти головного мозку можуть бути виявлені у хворих у будь-якому віці, а також з однаковою частотою зустрічаються у чоловіків та жінок.

Причини виникнення колоїдних кіст III шлуночка медицини досі невідомі. Деякі дослідники припускають, що їхнє утворення є результатом порушення розвитку нервової системи у внутрішньоутробному періоді. У людського ембріона до моменту формування півкуль головного мозку є особливий виріст (зачаток) нервової тканини, який розсмоктується в ході індивідуального розвитку та на момент народження у плода відсутня. Процес нормального зростання мозку порушується при негативному впливі різних зовнішніх чинників під час вагітності: екології, шкідливих звичок, стресів; розвитку тяжкого токсикозу; виникнення внутрішньоутробної інфекції або резус-конфлікту на ранніх термінах вагітності. Ділянка зародкової тканини залишається, її клітини починають продукувати желеподібну рідину, яка відмежовується щільною сполучнотканинною оболонкою – так формується колоїдна кіста III шлуночка.

Спочатку розмір новоутворення не перевищує кількох міліметрів. При вплив провокуючих факторів колоїдна кіста III шлуночка починає швидко збільшуватися. Що є справжньою причиною зростання кісти поки що не з’ясовано. Є припущення, що цьому сприяють стрес, недосипання, ожиріння, шкідливі звички.

Головний мозок не є суцільною масою нервових клітин, у його порожнині розташовуються кілька порожнин, які називаються шлуночками. У них циркулює ліквор – цереброспінальна рідина. Існує 4 шлуночки мозку: I та II (вони ж називаються бічними), III, IV. Усі вони становлять шляхи циркуляції ліквору та з’єднані між собою отворами. Цереброспінальна рідина виробляється спеціальними скупченнями найтонших кровоносних судин, розташованих на стінках шлуночків мозку. У здорової людини ліквор вільно перетікає з одного шлуночка до іншого. При зростанні колоїдної кісти відбувається закриття каналів його циркуляції, і він не може потрапити з III шлуночка до IV. Відбувається скупчення рідини та підвищення внутрішньочерепного тиску.

Якщо зростання кістозної освіти йде не в бік з’єднання каналів, то підвищення внутрішньочерепного тиску відбувається поступово, і симптоми хвороби виявляють себе протягом тривалого часу (до 10 років). При швидкому зростанні новоутворення в області анатомічних отворів циркуляції ліквору або при раптовому зрушенні кісти розвиваються симптоми гострої закупорки лікворних шляхів.

Особливість розташування колоїдної кісти в порожнині III шлуночка призводить до того, що при збільшенні розмірів останньої відбувається тиск на склепіння головного мозку та ядра гіпоталамуса, це веде до порушення процесу запам’ятовування недавніх подій (короткочасної пам’яті), порушення регуляції температури тіла, режиму сну та неспання, повної втрати відчуття голоду (анорексія) чи, навпаки, насичення (булімія), зміни емоційної сфери.

Колоїдна кіста III шлуночка сама по собі небезпеки для здоров’я пацієнта не становить. Клінічні прояви залежать тільки від її розмірів. Цим пояснюється те що, що дрібні кісти, наявні в людини від народження, стані здоров’я не позначаються. Небезпека новоутворень полягає у їхньому прогресивному зростанні.

Усі клінічні прояви патологічного процесу можна поділити на 3 групи: симптоми гострої закупорки шляхів циркуляції цереброспінальної рідини; симптоми поступового наростання внутрішньочерепного тиску – гідроцефальний синдром; порушення вищих мозкових функцій – короткочасної пам’яті, розумових здібностей, і навіть розвиток розладу обміну речовин.

Симптоми гострої закупорки лікворних шляхів представлені гострим підвищенням внутрішньочерепного тиску. Воно характеризується різким нестерпним головним болем, шумом у вухах, втратою свідомості, судомами, в деяких випадках хворий може впасти в кому.

Для поступового підвищення внутрішньочерепного тиску характерні такі симптоми: біль голови, блювання, порушення зору, судоми.

Головний біль при гідроцефальному синдромі має такі особливості: посилюється в положенні лежачи, після сну до ранку, не знімається популярними знеболюючими препаратами, супроводжується нудотою, блюванням, а також рідше пригніченням свідомості (сонливістю).

Блювота при підвищеному внутрішньочерепному тиску, як правило, носить нестримний характер, не приносить полегшення, що відрізняє її від блювання, наприклад, при харчовому отруєнні; часто виникає на висоті нападу головного болю.

Набряк дисків зорового нерва розвивається як результат тиску ліквору, що скупчився в підпаутинному просторі. Це призводить до порушення зору: хворий скаржиться на тіні (мушки) перед очима, блимання спалахів світла. Гострота зору на початкових етапах хвороби не змінена, але якщо підвищення внутрішньочерепного тиску носить хронічний характер, то розвивається поступова атрофія зорового нерва, що проявляється прогресуючим падінням гостроти зору аж до сліпоти.

Судоми можуть бути як генералізованими, коли трясе все тіло хворого, так і парціальними, коли посмикування спостерігаються в окремих м’язах, наприклад ізольовані судоми руки або ноги. Тривале підвищення внутрішньочерепного тиску негативно впливає на кіркову речовину головного мозку, що призводить до порушення вищих мозкових функцій: зниження інтелекту, втрати короткочасної пам’яті.

Частими проявами колоїдної кісти ІІІ шлуночка є оклюзійні кризи – короткочасна закупорка лікворних шляхів. Це може спостерігатися при раптовому зміщенні тіла кісти в порожнині шлуночка мозку та перекритті відтоку цереброспінальної рідини. Через недовго нормальна циркуляція відновлюється, і симптоми зникають. Оклюзійні кризи характеризуються раптовим різким головним болем, що супроводжується почервонінням обличчя, серцебиттям, почастішанням дихання, жаром або, навпаки, ознобом, аритмічним пульсом, стрибками артеріального тиску. Все це може відбуватися на тлі слабкості, що раптово виникла, і втрати м’язового тонусу в руці або нозі.

При підозрі на колоїдну кісту мозку невролог повинен направити хворого на такі обстеження: МРТ головного мозку з контрастом, КТ головного мозку, консультацію офтальмолога. Зазвичай, цих методів буває достатньо для того, щоб встановити правильний діагноз.

На знімках комп’ютерної томографії колоїдна кіста виглядає круглим утворенням білястого кольору, що знаходиться в порожнині III шлуночка мозку, що має на рентгенограмі чорний колір. Забарвлення тканини кісти набагато інтенсивніше за сусідню тканину головного мозку, яка має на знімках сіруватий відтінок.

Консультація окуліста необхідна для проведення офтальмоскопії з метою оцінки стану очного дна – чи має місце набряк дисків зорового нерва та визначення стану сітківки. Під час діагностики колоїдну кісту III шлуночка необхідно віддиференціювати від аденоми гіпофіза, герміноми, краніофарингіоми, гліоми хіазми, пухлини шишкоподібного тіла та метастатичних процесів даної локалізації.

У відділеннях неврології при лікуванні колоїдних кіст III шлуночка лікарі дотримуються наступної тактики: утворення малих розмірів без наявності симптомів захворювання не лікуються, хворого спрямовують на щорічний знімок МРТ або КТ, яким оцінюють розмір освіти і схильність його до зростання. При новоутвореннях великих розмірів із клінічними проявами або при прогресуючому збільшенні кісти показано консультацію нейрохірурга для вирішення питання про хірургічне лікування.

Головними цілями оперативного втручання є: повне видалення кісти, звільнення лікворних шляхів та усунення цим синдрому підвищеного внутрішньочерепного тиску. Застосовуються такі хірургічні методики: краніотомія та ендоскопічне видалення. Краніотомія – розтин черепної коробки та операція на відкритому мозку, вона дозволяє повністю усунути новоутворення, оглянути порожнину III шлуночка, відновити лікворні шляхи. Її недоліками є велика травматичність та косметичний дефект після операції. Ендоскопічне видалення колоїдної кісти проводиться через невеликий отвір у кістках черепа за допомогою спеціального апарату, який дозволяє оглянути порожнину III шлуночка, так і видалити новоутворення.

Прогноз та профілактика

Прогноз захворювання при малих розмірах кістозної освіти, не схильного до зростання, є сприятливим. Воно ніяк не позначається на здоров’ї пацієнта. При нелікованій зростаючій кісті прогноз несприятливий. Розвивається гідроцефалія, яка може стати причиною смерті хворого внаслідок порушення роботи серця та дихання при вдавлюванні головного мозку в природні анатомічні отвори черепа та защемлення у них життєво важливих центрів. Характерні порушення пам’яті, розвиток набутого недоумства. Можливі кома та смерть хворого при гострій закупорці лікворних шляхів.

Після операції з видалення кістозної освіти та відновлення струму цереброспінальної рідини сучасними методами відзначається практично повне одужання хворих. У поодиноких випадках відбувається рецидивування патологічного процесу, тоді виникає необхідність повторної операції.

Оскільки колоїдна кіста III шлуночка імовірно виникає як результат порушення внутрішньоутробного розвитку, то для запобігання її появі необхідно під час вагітності уникати самолікування будь-якими лікарськими препаратами, відмовитися від шкідливих звичок, дотримуватись режиму сну, вживати мультивітамінні комплекси. Для профілактики початку зростання колоїдної кісти у дорослих необхідно проводити здоровий спосіб життя.