Комп’ютерний зоровий синдром

Комп’ютерний зоровий синдром – зміни в очному яблуку, які виникають при тривалій роботі за комп’ютером. Клінічні прояви характеризуються зниженням гостроти зору, розвитком звично-надмірного порушення акомодації, виникненням почуття тяжкості, відчуттям стороннього тіла в області очей, почервонінням очного яблука. Для діагностики застосовують зовнішній огляд, визначення гостроти зору та характеру зору, проводять тонометрію, комп’ютерну периметрію, авторефрактометрію, автокератометрію. Лікування тільки консервативне, полягає у призначенні зволожуючих крапель, коригуванні режиму праці та відпочинку.

Комп’ютерний зоровий синдром – це симптомокомплекс, спричинений перенапругою зорової системи внаслідок тривалої роботи за комп’ютером. Термін «комп’ютерний зоровий синдром» був запроваджений американськими лікарями-офтальмологами у 1998 році внаслідок поєднання особливостей змін у очному яблуку при використанні комп’ютера. Згідно з сучасними уявленнями, сама по собі робота за комп’ютером не є джерелом серйозної органічної патології. Більшість проблем пов’язані з функціональними змінами у власних очах, шиї, спині, плечах тощо. буд. У процесі роботи відбувається постійне переміщення погляду з дисплея на клавіатуру, що значно збільшує навантаження очі. Найчастіше патологія зустрічається у віці від 18 до 45 років у людей, які постійно працюють на комп’ютері. У жінок комп’ютерний синдром розвивається швидше, ніж чоловіки.

Око людини в результаті еволюційного розвитку адаптувалося сприймати предмети та тексти тільки у відбитому світлі, воно погано пристосоване до сприйняття інформації з моніторів комп’ютера або планшета. Зображення на дисплеях комп’ютерної техніки представлене у вигляді точок і пікселів, що світяться, що значно відрізняється від паперового тексту. На моніторі комп’ютера лінії літер менш контрастні та не мають чітких меж. Все це зменшує точність акомодаційного фокусування та призводить до формування відставання акомодації. Акомодація – це здатність кришталика змінювати свою форму (ставати або плоским, або більш опуклим) для точного фокусування на предмети, які розташовані на відстані від людського ока.

При тривалій роботі за комп’ютером акомодаційний механізм очного яблука знаходиться у постійній напрузі, що спричиняє порушення у фокусуванні ока. В результаті відбуваються мимовільні перемикання погляду з дисплея на так звану точку спокою акомодації, розташовану за екраном комп’ютера. Такі перемикання з фокусу на екрані в точку спокою призводять до втоми та ще більшого перенапруги акомодаційного апарата ока. Крім того, під час роботи відбувається значне зниження частоти моргань внаслідок тривалої фіксації погляду на моніторі. Все це сприяє розвитку комп’ютерного зорового синдрому.

Клінічні прояви цього синдрому поділяються на зорові та очні. До зорових симптомів відносять зниження гостроти зору, розвиток звично-надмірного порушення акомодації (пацієнт може пред’являти скарги на розпливчастість предметів при перенесенні погляду з екрана комп’ютера в далечінь). Можлива поява диплопії, дискомфорту під час читання. Також при комп’ютерному синдромі може виявлятись ефект Мак-Калаха (при перенесенні погляду з дисплея комп’ютера на стіну з’являється кольорова пляма). При розвитку очної симптоматики пацієнти скаржаться на почуття тяжкості, стороннього тіла в області ока. Візуально відзначається почервоніння кон’юнктиви. Можлива поява хворобливості під час руху очними яблуками. Також больовий синдром може поширюватися в надочноямкову та лобову ділянку. З ускладнень комп’ютерного синдрому виділяють розвиток синдрому сухого ока, міопії слабкого ступеня, парезу акомодації.

Діагностика комп’ютерного зорового синдрому починається зі збирання анамнезу. Потім виконується стандартний комплекс обстежень. Здійснюється зовнішній огляд, визначається гострота та характер зору, проводиться тонометрія, комп’ютерна периметрія, авторефрактометрія, автокератометрія. Виконується біомікроскопія з використанням щілинної лампи та асферичної лінзи. Обов’язковою частиною обстеження є дослідження рефракції ока із застосуванням циклоплегії та визначенням характеру зору (монокулярне чи бінокулярне). Вимірюється обсяг абсолютної та відносної акомодації.

Лікування комп’ютерного зорового синдрому лише консервативне, призначається з появою очної симптоматики. При такому діагнозі в офтальмології застосовують різні варіанти зволожуючих крапель або гелів для захисту рогівки від пересихання та зниження дискомфорту під час роботи за комп’ютером. Профілактика є найефективнішим способом запобігання розвитку комп’ютерного зорового синдрому. Необхідно робити перерви в роботі за комп’ютером, бажано – кожну годину (за СанПіном для робочого дня тривалістю 8 годин перерви в сумі повинні становити не менше 1,5 години, для 12-годинної зміни – не менше 2 годин за робочу зміну) та виконувати вправи для розслаблення акомодації ока (на 2-3 хвилини).

При регулярній тривалій роботі з персональним комп’ютером бажано враховувати ряд правил зменшення симптомів комп’ютерного зорового синдрому, правильно організовувати робочу зону. Потрібне достатнє освітлення, комп’ютер із гарним дисплеєм та коректними налаштуваннями. Розміри монітора по діагоналі краще вибирати від 50 см і вище, з обов’язковим захистом від миготіння. Потрібно підтримувати чистоту екрана від пилу. Встановлювати монітор необхідно приблизно приблизно 70 сантиметрів від очей людини. Для комфортнішого сприйняття з налаштувань робочого столу краще прибрати синьо-фіолетові кольори, а перевагу віддати зеленувато-коричневій гамі (комфортніше для зорового аналізатора). При постійній роботі за комп’ютером потрібно регулярно відвідувати офтальмолога (бажано – 1 раз на 6 місяців).