КОМПОНЕНТИ КРОВІ В АКУШЕРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ

Компоненти крові – складові крові, що використовуються для лікувальних цілей, які можуть бути приготовлені з цільної крові різними методами.
Серед компонентів крові можна виділити:
клітинні компоненти (еритроцити, тромбоцити, лейкоцити);
плазму;
складові плазми (кріопреципітат, кріосупернатантна плазма).
Еритроцитовмісні компоненти (ЕК) призначені для заміщення крововтрати та лікування анемії.
У розпорядженні лікаря може бути кілька ЕК (табл. 22).
Вибір ЕК для заміщення крововтрати залежить від її складу та властивостей.
Масивна крововтрата 25-30% ОЦК, що супроводжується зниженням рівня гемоглобіну нижче 70-80 г/л, гематокриту нижче 25% і виникненням циркуляторних порушень, є показанням до трансфузії ЕК. Є думка, що з нормальному газообміні в легенях критичний рівень доставки кисню тканинам (Са О2) 10 мл/дл здійснюється при гемоглобіні 65—70 г/л.
Одна доза перелитого донорського ЕК збільшує вміст гемоглобіну у реципієнта в середньому на 10 г/л, а гематокриту на 4-6 %.
Слід застосовувати нативні ЕК до 3 днів зберігання у консерванті CPD (цитрат, фосфат, декстроза) або глюгіцир, до 5 днів – у консерванті CPDA-1 (цитрат, фосфат, декстроза, аденін) та до 7 днів – у ресуспендуючому розчині SAGM. Ці рекомендації пов’язані з тим, що основну і провідну роль у киснево-портної функції донорських еритроцитів відіграє проміжний компонент гліколізу – 2,3-біфосфогліцерат. Через 7 днів зберігання в консерванті CPD або глюгіцир, через 10 днів у консерванті СPDA-l та через 15 днів у ресуспендуючому розчині SAGM
191
Таблиця 22 Склад еритроцитовмісних компонентів

Еритроцитовмісні компоненти Максимальний термін зберігання, добу. НЬ,
г/доза Залишковий вміст у дозі

лейкоцитів тромбоцитів плазми
Еритроцити (еритроцитна маса) 35/10 >45 > 2,5-109 До 90 % >70мл
Еритроцити з віддаленим лейкотромбоцитарним шаром 35/10 >43 < 1,2 • 109 < 20 • 109 >70мл
Еритроцитна завись До 42 >45 > 2,5 • 109 До 90 % +
Еритроцитна завись із віддаленим лейкотромбоцитарним шаром 42/15 >43 < 1,2 -109 < 20 -109 +
Відмиті еритроцити 1> 40 + + <0,5 г білка
(IgA < 0,2 мг)
Еритроцити, збіднені лейкоцитами До 42 >40 < 1,0-106
Кріоконсервовані еритроцити До 10 років >36 < 0,1 - 109
Еритроцити, отримані методом аферезу 42 >40
вміст цього ферменту знижується до рівня, при якому утруднюється дисоціація оксигемоглобіну та передача кисню тканинам. Його вміст у донорських еритроцитах після переливання відновлюється у кровотоку реципієнта лише через 12-24 год.
ЕК має бути перелитий через фільтр з розміром пір трохи більше 170—200 мкм, оскільки з перших годин зберігання спонтанно утворюються агрегати тромбоцитів. Протягом доби в них включаються лейкоцити і потім тромбоцитарно-лейкоцитарних агрегатів формуються нитки фібрину. У процесі подальшого зберігання кількість мікроагрегатів розміром від 4 до 200 мкм прогресивно наростає. Видалення при трансфузії мікроагрегатів від 30 до 40 мкм запобігає мікротромбоемболії судин легень та розвитку респіраторного дистрес-синдрому. Зменшити кількість мікроагрегатів можна двома шляхами: 1) застосовувати еритроцити з віддаленим лейкотромбоцитарним шаром або збідненими лейкоцитами; 2) використовувати при переливанні еритроцитів мікроагрегатні фільтри.
Застосування еритроцитів, збіднених лейкоцитами (менше 1 • 106 у дозі) дозволяє запобігти ряду посттрансфузійних реакцій та ускладнень: HLA-аллоімунізацію, гіпертермічну
192
Таблиця 23 Тромбоцити: відновлені

Тромбоцити: у відновлені
Склад із збагаченої тромбоцитами плазми з лейкотромбоцитарного шару
Тромбоцити > 60 • 109/ цоза/40 мл
Лейкоцити < 0,2 - 109/доза < 0,05-109/доза
Лейкоцити (після видалення/ЛФ) <0,2-106/доза
негемолітичну реакцію, посттрансфузійну пурпуру, передачу цитомегаловірусу та вірусу Епстайна — Барр, а також знизити частоту виникнення імуносупресії та респіраторного дистрес-синдрому.
Тромбоцити: відновлені – компонент донорської крові людини, отриманий з цільної крові і містить у дозі більшу частину тромбоцитів у терапевтично ефективній формі (табл. 23).
Відновлені тромбоцити застосовують при клінічно значущому кровотечі, пов’язаному з дефіцитом тромбоцитів.
Доза перелитих донорських тромбоцитів збільшує їх кількість реципієнта на 7 • 109/л.
Свіжозаморожена плазма (СЗП) – компонент донорської крові людини для переливання, отриманий або з цільної крові, або з отриманої методом аферезу плазми, заморожений протягом певного періоду часу за певної температури, що гарантує збереження функціонального стану лабільних факторів згортання.
СЗП містить альбуміни, імуноглобуліни, а також не менше 70% від початкового рівня фактора VIII і, принаймні, така ж кількість інших лабільних факторів згортання та природних інгібіторів. У дозі СЗП (250 мл) міститься в середньому 0,75 г фібриногену та не менше 150 ME фактора VIII.
Термін зберігання: 24 міс. при температурі нижче -25 ° С, 3 міс. при температурі від -18 до -25 °С.
Розморожування СЗП можна здійснювати на водяній бані (37 ° С протягом 20 хв) або за допомогою швидкого розморожувача плазми протягом 12-15 хв. Активність фактора VIII краще зберігається під час використання швидкого розморожувача плазми.
Відразу після розморожування СЗП має бути перелита через фільтр з розміром пор не більше 170-200 мкм. Повторне заморожування є неприпустимим.
193
СЗП можна застосовувати при порушеннях згортання, особливо в тих клінічних випадках, коли є дефіцит кількох фак. рів згортання крові, і за відсутності відповідного вірус-інактивованого стабільного препарату.
СЗП не повинно використовуватись:
для корекції дефіциту ОЦК;
за відсутності дефіциту факторів згортання;
як джерело імуноглобулінів;
• у пацієнтів із непереносимістю білків плазми.
Необхідно використовувати тільки плазму, сумісну по сис
тему АВО.
Кріопреципітат – компонент донорської крові людини, що отримується при подальшій обробці СЗП і містить фракцію кріоглобулінів плазми.
Препарат містить у дозі не менше 70 ME фактора VIII, не менше 0,14 г фібриногену, і основну частину фактора Віллебранду, фактора XIII та фібронектину.
Кріопреципітат можна застосовувати при:
станах з дефіцитом фактора VIII (гемофілія А, хвороба Віллебранда при недоступності відповідних вірус-інактивованих препаратів);
інших станах комплексного дефіциту факторів згортання, наприклад ДВЗ;
• дефіцит фібриногену (якісному та кількісному).
Кріосупернатантна плазма — компонент донорської крові.
ловека, приготований з плазми видаленням кріопреципітату
Препарат містить таку ж кількість альбуміну, імуноглобулінів та факторів згортання крові, як у СЗП, за винятком тих, що залишилися у віддаленому кріопреципітаті.
Термін зберігання: 24 міс. при температурі нижче -25 ° С, 3 міс. при температурі від -18 до -25 °С.
Розморожування можна здійснювати на водяній бані (37 ° С протягом 20 хв) або за допомогою швидкого розморожувача плазми протягом 12-15 хв.
Відразу після розморожування плазма має бути перелита через фільтр з розміром пор не більше 170-200 мкм. Повторне заморожування є неприпустимим.
Препарат можна застосовувати при набутих коагулопатіях, синдромі ДВЗ крові (при рівні фібриногену пацієнта вище 1,5 г/л).
Необхідно використовувати лише плазму, сумісну за системою АВО.
194
Інформована добровільна згода пацієнта на гемотрансфузію. Основи законодавства Російської Федерації про охорону здоров’я громадян від 22 липня 1993 р. № 5487-1, накази МОЗ РФ, методичні рекомендації Фонду обов’язкового медичного страхування вимагають попереднього інформованого добровільного угоди (ІДС) пацієнта на будь-яке медичне втручання.
Переливання донорської крові та її компонентів, навіть без дефекту їх проведення, пов’язані з розвитком реакцій та ускладнень та вимагають ІДС на їх проведення.
Запропонована форма на ІДС не передбачає ризики, пов’язані з порушеннями методики та техніки трансфузії.
Перед плановою маніпуляцією або оперативним втручанням, можливо, що потребує переливання донорської крові або її компонентів, лікар і (або) анестезіолог заповнює ІДС пацієнта (Додаток).
В екстрених ситуаціях, що вимагають прийняття термінових рішень, коли стан хворого не дозволяє йому висловити свою волю, а медичне втручання невідкладно, питання про переливання донорської крові або її компонентів на користь хворого вирішує консиліум, а при неможливості зібрати консиліум — лікар, що безпосередньо лікує (черговий) лікар з наступним повідомленням посадової особи клініки.
Документи з ІДС вклеюються в історію хвороби.
додаток
Інформована добровільна згода пацієнта на переливання донорської крові та її компонентів
Реальна інформована добровільна згода складено відповідно до статей 30, 31, 32, 33 Основ законодавства РФ про охорону здоров’я громадян від 22 липня 1993 р. № 5487-1.
1. Мені (П. І. О. пацієнта або його законного представника)
роз’яснено стан мого здоров’я та наявність показань для переливання донорської крові (її компонентів).
2. Справжнім я довіряю лікарю
(надалі — Лікар) та його колегам виконати такі втручання:
3 Зміст зазначених вище медичних дій, пов’язаний із ними ризик, можливі ускладнення, а також альтернативи запропонованому методу мені відомі.
195
Мені було повідомлено, що донорська кров досліджується за допомогою сертифікованих імуноферментних тест-систем на антитіла до вірусу гепатиту С, антитіла до вірусів імунодефіциту людини (ВІЛ-1, ВІЛ-2), антитіла до збудника сифілісу, поверх, носний антиген (HBsAg), на аланін-амінотрансферазу білірубін, групу крові за системою АВО та резус-фактор.
Однак при переливанні донорської крові та її компонентів у мене можуть розвинутись реакції або ускладнення, всупереч ретельному контролю при доборі донорів, лабораторному дослідженні їх крові та всім можливим заходам профілактики, передбаченим чинними документами. З імунологічних реакцій та ускладнень це можуть бути гемолітичні, фебрильні негемолітичні, кропив’янка, анафілактичні, гостра легенева недостатність, алоімунні, тромбоцитарно-рефрактерні, хвороба «трансплантат проти господаря» та імуномодулюючі. З неімунологічних реакцій та ускладнень це гемолітичні, септичні, циркуляторні, метаболічні, емболічні, метаболічне перевантаження залізом та інфекційні, у тому числі перенесення вірусів (гепатит, ВІЛ тощо). У разі їх виникнення мені буде надано необхідну невідкладну допомогу.
Я мав можливість ставити будь-які питання і на всі запитання отримав вичерпні відповіді.
Я підтверджую, що повідомив(а) лікареві всю пов’язану з моїм здоров’ям, фізичним та психічним станом інформацію.
Я розумію, що в ході виконання зазначених вище медичних дій можуть виникнути несподівані обставини, що змінюють узгоджений характер дій або потребують додаткових досліджень, маніпуляцій, процедур, не зазначених у п. 2. Я довіряю Лікарю та його помічникам ухвалити рішення відповідно до їх професійного судження та виконати будь-які медичні дії, які Лікар визнає за необхідне для покращення мого стану.
Переливання донорської крові (її компонентів) може поєднуватися з використанням кровозамінників, еритропоетину та препаратів заліза.
Я підтверджую своїм підписом, що прочитав і зрозумів усе вищевикладене. Лікар відповів на всі запитання.
П. І. О., підпис пацієнта (або законного представника особи молодше 15 років)
Підпис лікаря //
(Ф. І. О.) /
196
Я відмовляюся від переливання донорської крові та (або) її компонентів за наявності показань, що і засвідчую своєю підписом. Мені роз’яснено можливі наслідки відмови.
Підпис пацієнта (або законного представника особи молодше 15 років)
(Ф. І. О.) /________________
Підпис // лікаря
(П.І.Б.) //