Консервована донорська кров

Консервована донорська кров є цільною кровю з додаванням антикоагулянту, який запобігає її згортанню. Трансфузія донорської крові забезпечує одночасне відшкодування ОЦК, відновлення її кисневої ємності та у разі прямого переливання – корекцію порушень гомеостазу. Ще недавно переливання консервованої крові вважалося єдиним універсальним методом терапії геморагічного шоку. В даний час показання до екстреної гемотрансфузії скоротилися, оскільки існують високоактивні препарати гемодинамічної, реологічної, антианемічної та гемостатичної дії, здатні коригувати ті чи інші порушення гемостазу. Крім того, не слід забувати про можливість серйозних ускладнень, пов’язаних з переливанням донорської крові, які зумовлені такими факторами:
1. Трансфузія є трансплантацією живої тканини, що супроводжується певною активацією імунітету та розвитком реакції відторгнення.
2. Зі збільшенням терміну зберігання наростають як метаболічні (цитратна інтоксикація, гіперкаліємія, наявність вільного гемоглобіну та ін.), так і функціональні порушення (підвищується спорідненість з гемоглобіном до кисню, порушуються реологічні властивості крові).
3. При масивній гемотрансфузії або переливанні крові без спеціальних фільтрів велика кількість агрегатів клітин та згустків фібрину затримується в капілярах легень, спричиняючи подальший розвиток респіраторного дистрес-синдрому дорослих.
4. Не виключені ускладнення, пов’язані з помилками при переливанні крові, небезпечними інфекційними захворюваннями (вірусний гепатит, сифіліс, СНІД та ін.).
Таким чином, показання до переливання крові в даний час значно обмежені і на чільне місце вже не ставиться принцип відшкодування крововтрати “крапля за краплю”, а враховується вміст гемоглобіну (менше 80 г/л), еритроцитів (менше 3×10 /л), гематокритне число (менше 0,28). Краще використовувати кров із терміном зберігання до 5 діб.
Лікувальна ефективність еритроцитної маси визначається киснево-транспортною функцією еритроцитів, яка майже в 2 рази вища, ніж у консервованої крові. Переливання еритроцитної маси здійснюють при вираженій анемії (зміст гемоглобіну менше 80 г/л). Велика концентрація еритроцитів в одиниці об’єму дозволяє швидко збільшити їх кількість та усунути гемічну гіпоксію. Для поліпшення реологічних якостей еритроцитної маси рекомендують її розводити реополіглюкін або ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:2.