Коротка вуздечка мови у дитини

Коротка вуздечка мови у дитини – Укорочена під’язична зв’язка, що перешкоджає повному об’єму рухів язика в ротовій порожнині. Коротка вуздечка язика у дитини порушує функцію ссання, заважає формуванню правильного звуковимови, сприяє зміщенню зубних рядів, формуванню неправильного прикусу, гінгівіту, пародонтиту та ін. Коротка вуздечка язика у дитини виявляється при візуальному огляді ротової порожнини. Можливо два шляхи лікування короткої вуздечки язика у дитини – консервативний (розтягування зв’язки за допомогою гімнастики артикуляції) і хірургічний (френулотомія).

Коротка вуздечка язика у дитини (анкілоглосія) – мала вроджена аномалія щелепно-лицьової області, що полягає в укороченні зв’язки, що з’єднує мову з дном ротової порожнини, і обмеження рухливості язика. Коротка вуздечка мови у дітей зустрічається із частотою 1 випадок на 1000 новонароджених; при цьому у хлопчиків анкілоглосія виявляється у 3 рази частіше, ніж у дівчаток. Коротка вуздечка язика може викликати у дитини хронічну травму тканин періодонту, функціональні порушення (проблеми ссання, ковтання, речеобразования). Проблема короткої вуздечки мови у дитини є міждисциплінарною, що стосується педіатрію, дитячої стоматології та логопедії.

Всього в ротовій порожнині розташовано три вуздечки: під’язична вуздечка, вуздечка верхньої губи та вуздечка нижньої губи. Вуздечка язика є складкою слизової, яка тягнеться приблизно від середини нижньої поверхні язика і прикріплюється до дна ротової порожнини на відстані 0,5-0,8 см від шийки передніх різців. Нормальна вуздечка язика виглядає як тонкий, розтяжний тяж, що не сковує руху язика.

У деяких дітей вуздечка виявляється прикріпленою ближче до верхньої третини мови або навіть до його кінчика, що може різною мірою обмежувати рухи мови: від недостатньої активності до практично повної нерухомості. У дитини віком 5 років довжина вуздечки в розтягнутому стані повинна дорівнювати не менше 8 мм. Якщо вуздечка у дитини меншої довжини, недостатньо еластична, аномально прикріплена, – цей стан розцінюється як коротка вуздечка язика.

Майже в половині випадків коротка вуздечка успадковується дитиною від одного з батьків. Неспадкові випадки укороченої під’язикової зв’язки можуть бути пов’язані зі шкідливими впливами на ембріон у першому триместрі, у період формування зубощелепної системи. До етіологічних факторів відносять токсикози вагітності, вірусні захворювання жінки, прийом ліків (саліцилатів, антибіотиків, сульфаніламідів та ін), стреси, вплив професійних шкідливостей (робота з фарбами, лаками, хімічними реактивами) та ін. Вважається, що малі аномалії розвитку частіше зустрічаються у дітей, народженим матерями віком від 35 років.

Загалом причини формування короткої вуздечки мови в дитини остаточно не вивчені.

У клінічній практиці виділяють 5 типів коротких вуздечок, що обмежують рухливість язика у дитини:

• тонка, прозора вкорочена вуздечка, що обмежує рухливість мови;
• тонка, напівпрозора вкорочена вуздечка, прикріплена своїм переднім краєм близько до кінчика язика, через що при його підйомі вгору кінчик роздвоюється у вигляді серця;
• коротка вуздечка мови у вигляді товстого, потужного, непрозорого тяжа, прикріпленого близько до кінчика язика. Рухливість язика обмежена, при висуванні його кінчик підвертається, спинка піднімається гіркою;
• короткий щільний тяж вуздечки зрощений з м’язами язика. Зустрічається у дітей з уродженими ущелинами губи та неба;
• тяж вуздечки мало виділяється; його волокна переплітаються з м’язами язика, різко обмежуючи рухливість останнього.

Анкілоглосія у дітей може викликати проблеми вигодовування, становлення мовної функції, розвитку зубощелепної системи. Виразність функціональних порушень у дитини з короткою вуздечкою мови залежить від протяжності та еластичності зв’язки, місця її прикріплення, довжини та гнучкості вільного краю язика.

Труднощі з грудним вигодовуванням виникають у чверті дітей із короткою вуздечкою язика. У цьому випадку дитина не може правильно захопити ротом груди, через що постійно погіршує захоплення соска або неодноразово втрачає груди в процесі годування. Під час ссання з’являються характерні звуки клацання (цокання) язиком, відзначається неспокійна поведінка, швидка стомлюваність. При цьому за одне годування дитина висмоктує об’єм молока, недостатній для насичення. Наслідком недостатнього харчування служить погана збільшення маси тіла, а в деяких випадках – гіпотрофія.

Часто мами відзначають, що дитина з короткою вуздечкою для ссання використовує губи, кусає або жує груди яснами, компенсуючи неправильне положення язика і намагаючись збільшити тиск на груди. При сильній напрузі з боку дитини через втому м’язів у неї може статися тремор щелеп.

Процес годівлі дитини з короткою вуздечкою мови стає стомлюючим для мами та малюка, може супроводжуватися больовими відчуттями у зв’язку з травмуванням та тріщинами соска. Неефективне смоктання призводить до проблем лактації (гіпогалактії), оскільки не стимулює утворення молока. У зв’язку з цим, дитина з короткою вуздечкою мови нерідко перекладається на годування з пляшечки або штучне вигодовування.

У деяких випадках, навіть при короткій вуздечці язика, дитина смокче правильно і отримує достатню кількість молока. У таких дітей анатомічна особливість у вигляді анкілоглосії може виявитися у старшому віці, у період становлення мовної функції. Коротка вуздечка мови у дитини перешкоджає правильній артикуляції сонорів.[р]([р´], [л], [л´]), щиплячих ([ш], [ж], [ч], [щ]) та інших звуків верхньої артикуляції ([т], [т’], [д], [д’]). У логопедії цей стан розцінюється як механічна дислалія. При поліморфному порушенні звуковимови мова дитини стає нерозбірливою та незрозумілою для оточуючих.

Коротка вуздечка язика у дитини може спричинити стоматологічні проблеми: відкритий прикус, прогнатию, зміщення зубних рядів, утворення діастеми між передніми нижніми різцями, розвиток гінгівіту та пародонтиту, оголення шийок та формування гіперестезії зубів.

Дитині старшого віку та підлітка з короткою вуздечкою язика може турбувати косметичний дефект (V-подібний кінчик язика), постійні надриви вуздечки, рясне слиновиділення під час мови, аерофагія, хропіння та апное сну. Ця проблема може накласти негативний відбиток на самооцінку, породити емоційні та поведінкові проблеми, які потребують втручання дитячого психолога.

Діагностикою та лікуванням патології вуздечки мови та її наслідків можуть займатися різні дитячі фахівці: неонатолог, педіатр, дитячий хірург, дитячий стоматолог, дитячий ортодонт, дитячий отоларинголог, логопед.

Часто коротка вуздечка язика у дитини виявляється під час огляду новонародженого у перші дні життя. У більш старшому віці батьки самі можуть запідозрити укорочення вуздечки язика за такими ознаками: дитина не може облизати губи, дістати язиком до верхніх зубів, висунути кінчик язика з рота та ін.

Абсолютними показаннями до оперативного лікування короткої вуздечки язика є проблеми з годуванням дитини, зміщення зубного ряду і формування неправильного прикусу. Порушення звуковимовлення в 90% випадків може бути скориговано шляхом розтягування під’язикової зв’язки в рамках логопедичних занять з корекції дислалії за допомогою спеціальних вправ артикуляційної гімнастики (Коника, Грибок, Смачне варення), Ма. ), логопедичного масажу. При порушеннях прикусу у дитини, викликаних короткою вуздечкою язика, показано ортопедичне лікування.

Якщо коротка вуздечка перешкоджає нормальному годівлі, вона може бути розсічена дитині ще під час її перебування у пологовому будинку. Операція розсічення вуздечки (френулотомія) у цьому віці абсолютно безболісна і проводиться без використання анестезії, оскільки сама вуздечка не містить нервових закінчень. Для зупинки кровотечі дитину одразу прикладають до грудей матері. У дітей до 9 місяців розсічення короткої вуздечки язика виконується за допомогою ножиць (електроскальпеля, лазерного скальпеля) під місцевою аплікаційною анестезією.

У старшому віці, коли вуздечка стає товстішою, може знадобитися пластика вуздечки мови (френулопластика) – розсічення вуздечки та перенесення місця її прикріплення з накладенням швів. Після хірургічної корекції короткої вуздечки мови дитині (дошкільнику, школяру) необхідні мовні заняття з логопедом для подолання стереотипних мовних навичок та формування правильних мовних навичок; міогімнастика – щоб уникнути утворення рубців.

Прогноз лікування короткої вуздечки язика у дитини в більшості випадків добрий. Розсічення вуздечки новонародженому супроводжується поліпшенням ссання, ковтання, дихання, адекватним збільшенням маси тіла. Раннє розсічення короткої вуздечки мови у дитини дозволяє уникнути проблем з розвитком малюка, формуванням прикусу, мови.

Слід розуміти, що пластика короткої вуздечки мови, проведена дитині старшого віку, може автоматично призвести до нормалізації промови. Для виправлення дефектів звуковимови необхідний курс спеціальних логопедичних занять. Консервативна тактика щодо розтягування короткої вуздечки мови у дитини вимагає терпіння, систематичного виконання вправ, що рекомендуються. Цей метод найефективніший у дітей віком до 5 років.