Горіхи споживалися нашими предками з давніх часів. Про це свідчать археологічні знахідки, де були знайдені інструменти – горіхоколи. Ще в плейстоценову епоху люди зрозуміли корисність цього продукту. Без жодних досліджень.

Завдяки працям вчених вдалося з’ясувати, що горіхи є постачальником вітамінів Е та В2. В їх складі міститься багато білків, мінералів (фосфор, магній, мідь, селен), незамінних жирних кислот та антиоксидантів. До речі, останніх у сирому волоському горісі міститься вдвічі більше, ніж у інших орехах.
Якщо регулярно споживати орехи, а особливо волоські та миндаль, то концентрація холестерину в крові може зменшитися. Вони сприятливо впливають на роботу серця. Також їх рекомендують їсти хворим на цукровий діабет.

Волоський горіх можна просто їсти і отримувати задоволення, але якщо його використовувати в приготуванні різних страв, він додасть їм особливий смак та аромат. У східній та кавказької кухні він завоював найбільшу любов.

Горіх наділяє будь-який салат, суп, соус, овочі, м’ясо, десерти та випічку неповторним вишуканим смаком. Найпопулярніші страви з ним – це чурчхела, нуга, сациві, пахлава та багато інших. Також волоські орехи додають у деякі сорти мороженого, конфет, печива, тортів, у халву. У Франції орехи додають навіть у ковбасу.

З ядра волоського горіху одержують олію, якою заправляють овочеві та фруктові салати. А ось із зелених ( недостиглих ) плодів готують варення з дивовижним смаком.

Волоський горіх корисно вживати людям, зайнятим розумовим і фізичним трудом. Також для профілактики захворювань серця та судин, недокрів’я та атеросклерозу. Оріхи необхідно їсти тим, хто проживає в зоні з підвищеним радіоактивним тлом.

На день досить приблизно 4-5 горіхів, щоб організм отримав корисні елементи. А якщо його доповнити чорносливом, зюмками та курагою, це збільшить чоловічу силу, а також стане помічником при лікуванні деяких серйозних жіночих захворювань.

Винятки теж є, звичайно. До горіхів з обережністю потрібно ставитися алергікам та виразникам. Небажано їх давати дітям до 3-х років і вагітним.

Так як продукт має високу калорійність (вище, ніж у шоколаду), тим, хто хоче скинути кілька кілограмів, слід стежити за кількістю вживаних горіхів.

Кешью в порівнянні з іншими горіхами вважається не таким аллергенним. У ньому багато вуглеводів, білків та витаминів групи А, В2, В1, заліза, кальцію та фосфору.

З горіхів кешью отримують якісну олію. Він також є одним із інгредієнтів азіатської кухні. Його додають у соуси, перші та інші страви, салати та десерти. Іноді їх обсмажують на олії і подають зі спеціями у вигляді закуски до напоїв.

У день слід дотримуватися норми: не більше 18 горішків. Не рекомендується його споживати при діабеті та ожирінні.

До речі, кешью є природним афродизіаком, що стимулює лібідо. У цьому плані він особливо популярний у Бразилії.

Мигдаль завоював популярність в індонезійській та китайській кухні. Його додають до змаженої птиці, м’яса та особливо до рису. Також поєднують з цитрусами.

Насіння миндалю прийнято використовувати свіжими, підсмаженими та підсоленими. Також їх додають як прянощі у шоколад, солодощі, борошняні вироби та у лікери. Мигдаль надає витончений приємний смак. Цікаво, що шкаралупу кісточок застосовують для покращення кольору та ароматизації бренді та вин.

У ядрах кісточок сладкого миндалю міститься жирна олія, витамини, білки, слиз, фарбувальні речовини та ефірна олія.

Мигдаль додають до молочної рослинної орчати, яка є національним напоєм в Іспанії, Латинській Америці, США, Венесуелі та Сальвадорі.

Головне не зловживайте горіхами, інакше може закрутитися голова. Мигдаль надає наркотичну та п’янку дію. На день рекомендується їсти близько 20 грамів миндалю.

Хоча у науковому світі насіння кедрової сосны до горіхів не відносять, у кулінарії називають саме так. У них міститься підвищений вміст жирів (до 66 %), крахмалю, білків, вітамінів та цукру. На день досить з’їдати в середньому 150 горішків.

Їх можна їсти у сирому вигляді, додавати до салатів та інших страв, у кондитерські вироби. Особливою популярністю користується кедрова олія.

Полезно їсти кедрові горішки годуючим мамам, тому що в ньому присутній витамин В, який відповідає за вироблення молока. Також рекомендуються кедрові горішки при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, серцевих захворюваннях, виразці, імунодефіциті і, найдивніше, при алергічних реакціях.

Їх можна їсти малюкам і підліткам, оскільки вони сприятливо впливають на розумове та фізичне розвиток дітей. Особливо корисно при зміні молочних зубів.

Ще один вид популярних горіхів – арахіс, який з наукової точки зору ними не є. Вважається, що це представник сімейства бобових.

Вегетаріанці часто поповнюють свій раціон білками та жирами саме за рахунок арахісу, їх там достатньо. Також у його складі присутні витамини (найбільше групи РР), вуглеводи та волокна харчові.
Його використовують у кондитерських виробах: у тортах, шоколаді, халві, пасті та рулетах. У південно-східній кухні арахіс додають у різні овочеві та м’ясні страви, закуски та соуси. Його можуть використовувати як цілими, так і подрібненими.

Найпопулярніша олія в Америці та Європі – арахісові. Його зазвичай їдять на завтраки. Однак таким маслом краще не злоуживати, воно дуже калорійне.

Арахіс є чудовим антиоксидантом. Його можна вживати при гастритах, стресах, депресіях, виразкових захворюваннях, як профілактика від хвороб серця і судин. При нервних розладах просто незамінний продукт.

Він допомагає прискорити процес виведення токсинів з організму. Єдиний його мінус – це здатність викликати аллергію. Також його не рекомендують при артрозі, подагрі та артриті.

Фундук є лісовим горіхом. Є версія, яку раніше його наділяли магічними властивостями, які здатні зберегти життя людині. Це пов’язано з тим, що у періоди неврожаїв фундук допомагав пережити зиму.

Фундук є чудовим джерелом енергії. У ньому містяться необхідні для організму мінералі та витамини. Його рекомендують вживати при дратівливості, безсонні та головних болях. У боротьбі зі стресом його обов’язково слід включати до свого раціону.

Цей горіх можна їсти і хворим на діабет. Також це прекрасний засіб, який виводить шлаки з організму та очищає дах.

Фундук дуже поживний продукт (704 ккал на 100 г) з низьким вмістом вуглеводів (9,9 г), тому його часто використовують у дієтах, де замінюють жирне м’ясо. Для вегетаріанців це просто знахідка.

Фундук застосовують для приготування сладостей: шоколаду, тістечок, конфет, мороженого, кремів, а також шоколадно-горіхової пащі. Також фундук використовують у виробництві лікерів. Він є прекрасним доповненням у соусах, закусках, салатах та овочевих стравах.
Добова норма фундука для людини не повинна перевищувати 50 грамів.

Фісташки на Сході прозвали “деревом життя”. Фісташки містять велику кількість білків, вуглеводів та жиру (більше 50 %). У них присутня велика група вітамінів В, а особливо вітаміну В6. Майже як у яловичій печінці. Фісташки відносяться до природних афродизіаків.

Їх рекомендують їсти при хронічній втомі і для покращення зору. У фісташка присутні корисні речовини (каротиноїди), які виконують роль антиоксидантів. Це природні органічні пігменти.
Їх можна вживати у свіжому вигляді, підсмаженими та солоними. У кондитерській справі вони чудово поєднуються з мороженим, шоколадом, конфетами, рахатом – лукумом, тортами та тістечками.

Фісташки навіть додають у вищі сорти ковбаси. Багато любителів пива ласують лише цими горішками. А шанувальникам вишуканих страв фісташки подобаються зі вершковим сиром та полуницею.

Калорійність цього продукту на 100 г – 550 ккал. Їх рекомендується з’їдати щодня близько 15 ядер, не більше. Цієї кількості достатньо, щоб поповнити організм витаминами, білками та вуглеводами, загалом, корисними речовинами.