Крайове передлежання плаценти

Крайове передлежання плаценти – патологічне прикріплення ембріонального органу, що забезпечує зв’язок між матір’ю та плодом, при якому відбувається часткове перекриття внутрішнього зіва матки (не більше його третини). Клінічно захворювання проявляється кровотечами різної інтенсивності, які не супроводжуються дискомфортом. Виявити крайове передлежання плаценти вдається за допомогою планового УЗД у другому триместрі або у разі виникнення патологічних ознак. Лікування передбачає госпіталізацію, постільний режим, симптоматичну терапію. Вичікувальна тактика показана до терміну передбачуваних пологів за умови нормального стану жінки та плода.

Крайове передлежання плаценти – патологія вагітності, що супроводжується аномальним прикріпленням плаценти та частковим перекриттям внутрішнього зіва матки. Такий стан становить небезпеку як самої жінки, так плоду. Крайове передлежання плаценти на ранніх термінах пов’язане з меншим ризиком, тому що при подальшому зростанні малюка та розтягуванні міометрію вона може зміститися та придбати правильне розташування. В іншому випадку є ймовірність передавлення судин, що питають, часткового перекриття доступу кисню і поживних речовин до плоду, що може стати причиною його гіпоксії і навіть антенатальної загибелі.

Крайове передлежання плаценти може призвести до її відшарування. Зумовлено це тим, що нижній сегмент матки має меншу здатність до розтягування. Також крайове передлежання плаценти часто провокує масивні кровотечі під час пологів. Такий результат можливий при природних пологах, якщо відбувся різкий відрив оболонок внаслідок проходження плоду родовим каналом. В акушерстві крайове передлежання плаценти трапляється переважно при повторних вагітностях. Патологія вимагає ретельного спостереження, оскільки приблизно 25% випадку супроводжується мертвонародженням.

Крайове передлежання плаценти може бути зумовлене аномальним прикріпленням трофобласту у процесі імплантації або анатомічними особливостями міометрію. В останньому випадку порушення будови м’язових волокон у стінці матки відбувається на тлі запальних змін, наслідків статевих інфекцій. Крайове передлежання плаценти найчастіше діагностується при витонченні міометрію, спровокованому частими вишкрібаннями та абортами. Також причиною аномального прикріплення трофобласту можуть стати деформації матки, викликані доброякісними пухлинами або виникли в результаті вроджених патологій.

Крайове передлежання плаценти часто розвивається у жінок із супутніми захворюваннями внутрішніх органів, зокрема при патології серцево-судинної системи. Через недостатній кровообіг та застійні явища в малому тазі плацента не може повноцінно прикріпитися. Крім того, крайове передлежання плаценти можливе на тлі аномального розвитку ембріона одразу після запліднення. Подібний результат спостерігається при пізній появі ферментативних функцій трофобласту. Як наслідок, він прикріплюється до міометрію пізніше, ніж це відбувається в нормі, перебуваючи у нижній частині матки.

Крайове передлежання плаценти може бути двох видів залежно від місця її прикріплення:

• Локалізація по передній стінці – Найнебезпечніший варіант перебігу патології. При крайовому передлежанні плаценти такого типу є високий ризик її механічного пошкодження з наступним відшаруванням внаслідок фізичної активності жінки, рухів малюка, на тлі сильного розтягування матки в третьому триместрі вагітності. Незважаючи на це, при розміщенні ембріонального органа на передній стінці матки є можливість його переміщення догори.
• Прикріплення по задній стінці – Найбільш сприятливий варіант крайового передлежання плаценти. Супроводжується меншим ризиком розвитку ускладнень у процесі виношування та пологів для матері та малюка.

Обидва типи аномалії є патологією вагітності та вимагають обов’язкового спостереження з боку акушера-гінеколога.

Крайове передлежання плаценти має характерну симптоматику – виникнення кров’янистих виділень без погіршення загального самопочуття. Нерідко цей патологічний ознака виникає у спокої чи нічний час. Щодо термінів ембріогенезу, то крайове передлежання плаценти проявляється переважно на 28-32 тижні. Саме в цей період матка відрізняється підвищеною активністю внаслідок підготовки міометрію до майбутніх пологів. Дещо рідше аномальні виділення спостерігаються вже на початку другого триместру. Об’єм кровотечі може бути різним і залежить від ступеня пошкодження судин.

При крайовому передлежанні плаценти у третьому триместрі вагітності виділення крові може бути спровоковано фізичним навантаженням, статевим актом, рухом плода та іншими факторами, що провокують розрив поживних судин. Поява цієї ознаки можлива навіть за гінекологічного огляду. Іноді крайове передлежання плаценти поєднується із загрозою викидня. При такій комбінації відзначається дискомфорт унизу живота, гіпертонус матки. При систематичних кровотечах у вагітних із таким діагнозом розвивається залізодефіцитна анемія. У таких випадках спостерігається підвищена стомлюваність, слабкість. З боку плода можливе уповільнення росту та розвитку, гіпоксія внаслідок недостатнього надходження поживних компонентів. Крайове передлежання плаценти нерідко поєднується з неправильним становищем плода, яке може бути косим або поперечним.

Попередній діагноз встановлюється на основі скарг пацієнтки на кров’яні виділення за відсутності болю. Ще одна характерна ознака аномального розташування ембріонального органу – високе стояння дна матки, яке не відповідає терміну ембріогенезу. Підтвердити крайове передлежання плаценти вдається за допомогою УЗД. У процесі сканування фахівець може точно візуалізувати локалізацію плаценти та ступінь перекриття маткового зіва, визначити стан дитини та оцінити можливі ризики для жінки та плода.

Лікування крайового передлежання плаценти залежить від виявлених симптомів, терміну ембріогенезу, а також стану майбутньої матері та плода. Якщо діагноз встановлений лише на основі УЗ-сканування та кровотечі не спостерігаються, можливий контроль за станом пацієнтки в амбулаторних умовах. Госпіталізація показана, якщо крайове передлежання плаценти супроводжується виділенням будь-якого об’єму крові. У разі потрібно ретельне спостереження в стаціонарі. Жінкам із таким діагнозом призначається повний спокій, рекомендується виключити статеві контакти та стреси. Потрібно носити бандаж. У другому триместрі скоригувати розташування плаценти іноді допомагає спеціальна ЛФК для беренених.

При крайовому передлежанні плаценти часто розвивається анемія внаслідок систематичних крововтрат. Тому вагітним жінкам показано дієту, збагачену продуктами з високим вмістом заліза. У раціоні має бути червона риба, субпродукти, гречка, яловичина, яблука. Ведення вагітності при крайовому передлежанні плаценти передбачає охоронний режим з метою досягнення дати пологів і появи на світ доношеного малюка. Також пацієнткам із подібним діагнозом призначаються лікарські препарати з урахуванням загального стану та супутніх патологій.

При крайовому передлежанні плаценти здійснюється симптоматична медикаментозна терапія. При гіпертонусі матки використовуються токолітики та спазмолітики, для усунення анемії призначаються препарати, що містять залізо. Для підтримки загального стану пацієнтки та плода можуть застосовуватись вітамінні комплекси. Іноді при крайовому передлежанні плаценти доцільним є вживання седативних засобів. За показаннями вводяться антиагреганти, дозування препаратів розраховує лікар, щоб уникнути негативного на малюка.

Якщо крайове передлежання плаценти супроводжується масивною кровотечею, розродження проводиться незалежно від терміну ембріогенезу шляхом екстреного кесаревого розтину. У разі доношеної вагітності пологи природним шляхом допустимі за умови дозрівання шийки матки, активної пологової діяльності, гарного стану пацієнтки та плода. При відкритті цервіксу на 3 см здійснюється амніотомія. З метою профілактики кровотечі запроваджується окситоцин. Якщо при крайовому передлежанні плацента значно перекриває матковий зів або пологи через природний канал неможливі, показано кесарів розтин.

Прогноз при крайовому передлежанні плаценти є сприятливим. При своєчасній діагностиці та дотриманні лікарських рекомендацій пацієнткам вдається доносити плід до 38 тижнів та народити повністю здорову дитину. Крайове передлежання плаценти може спровокувати розвиток кровотечі у післяпологовому періоді. Для попередження фахівці використовують внутрішньовенне введення окситоцину. Профілактика патології полягає у лікуванні гінекологічних захворювань ще до зачаття, виключення абортів та інвазивних втручань на матці. Після настання вагітності слід дотримуватися рекомендацій лікаря, відмовитися від фізичних навантажень, уникати стресів.