Кровотеча у зв’язку з передлежанням плаценти або передчасним її відшаруванням

При центральному передлежанні плаценти операцію проводять у ургентному порядку. З метою економії часу при масивній кровотечі зазвичай виконують корпоральне кесарів розтин. Раптова одноразова профузна кровотеча, навіть за відсутності погіршення показників гемодинаміки та анемізації, вже має з’явитися показанням до кесаревого розтину, якщо немає умов для розродження через природні родові шляхи, оскільки не можна бути впевненим у тому, що повторна крово-втрата не буде фатальної як для матері , і для плоду. Тому в подібних ситуаціях необхідно терміново приступати до мобілізації вени та переливання крові. У разі готової операційної та забезпечення одногрупної кров’ю (не менше 2-3 ампул), кровозамінниками проводять піхвове та візуальне дослідження пологових шляхів і, переконавшись у діагнозі передлежання плаценти, терміново приступають до черевосічення. Якщо плацента розташовується по задній стінці матки і кровотеча не носить загрозливого характеру, то може бути виконано кесарів розтин у нижньому маточному сегменті. У разі тяжкого стану вагітної або породіллі, прикріплення плаценти по передній стінці матки рекомендуємо корпоральний кесарів розтин.
Передчасне відшарування нормально розпаденої плаценти, як відомо, є однією з причин тяжких гемодинамічних розладів у вагітних та породіль. На думку більшості авторів, існує певна залежність між ураженням спіральних артерій та інтраплацентарними судинами, з одного боку, та загостренням гестозів, гіпертонічної хвороби, хвороб нирок та інших екстрагенітальних захворювань – з іншого. Розрив спіральних судин і перегородок децидуальної оболонки призводить до порушення кровообігу в міжворсинчастому просторі та утворення ретроплацентарної гематоми. Кровотеча зі спіральних судин може відбуватися в товщу м’язів матки, децидуальну оболонку, які просочуються кров’ю. При цих станах величина зовнішньої кровотечі не визначає ступінь істинної крововтрати і тому часто вводить лікарів в оману. Якщо м’яз матки просочується кров’ю дифузно, то поряд з крововтратою втрачається і тонус міометрія, що характеризується гіпо-або атонією органу. Отже, кровотеча, спостерігається при дифузному просочуванні міометрію кров’ю, тобто. при матці Кувелера, може бути обумовлено як порушенням скорочувальної діяльності матки, так і коагулопатією, що виникла, або поєднанням цих станів.
За наявності типової клінічної картини передчасного відшарування плаценти (порушення гемодинаміки, внутрішньоутробна загибель або гіпоксія плода, гострий біль у животі, зміна конфігурації матки, дані УЗД) та відсутності умов для розродження природним шляхом необхідно терміново приступити до кесаревого розтину. Консервативне розродження допустиме лише за умови активної родової діяльності та відсутності картини наростаючої внутрішньоматкової кровотечі.
Після звільнення матки від плода під час кесаревого розтину має бути вирішене питання збереження матки. Якщо поверхня її просякнута кров’ю дифузно або у вигляді великого вогнища, консистенція в’яла, матка не реагує на тономоторні фармакологічні та механічні засоби, то вона підлягає видаленню шляхом екстирпації з маточними трубами з метою попередження надходження у кровоносне русло речовин типу тромбоплалізину та тромбопластину синдрому. Операція в обсязі надпіхвової ампутації матки при цих станах не виправдовує себе.