Кровотеча з носа

Кровотеча з носа – Сплив крові з порожнини носа внаслідок порушення цілісності стінок кровоносних судин. Найчастіше супроводжує травми та запальні захворювання носа, може бути викликано захворюваннями судин та системи крові. Характеризується закінченням яскраво-червоної крові краплями або цівком з ніздрів, стіканням її по задній стінці глотки. Може супроводжуватися шумом у вухах та запамороченням. Рясні рецидивні носові кровотечі викликають різке падіння артеріального тиску, почастішання пульсу, загальну слабкість, можуть становити загрозу для життя.

Кровотеча з носа – Сплив крові з порожнини носа внаслідок порушення цілісності стінок кровоносних судин. Найчастіше супроводжує травми та запальні захворювання носа, може бути викликано захворюваннями судин та системи крові. Характеризується закінченням яскраво-червоної крові краплями або цівком з ніздрів, стіканням її по задній стінці глотки. Може супроводжуватися шумом у вухах та запамороченням. Рясні рецидивні носові кровотечі викликають різке падіння артеріального тиску, почастішання пульсу, загальну слабкість, можуть становити загрозу для життя.

Носова кровотеча – поширений патологічний стан. Пацієнти з носовою кровотечею становлять близько 10% від загальної кількості хворих, госпіталізованих до ЛОР-відділень.

Виділяють загальні та місцеві причини носової кровотечі.

Місцеві причини:

• Травми носа є найпоширенішою причиною кровотечі. Крім звичайних побутових, виробничих та автодорожніх травм до цієї групи належать травми слизової оболонки носа при операціях, попаданні сторонніх тіл та проведенні лікувально-діагностичних маніпуляцій (назогастральне зондування, назотрахеальна інтубація, катетеризація та пункція носових пазух).
• Патологічні стани, що супроводжуються повнокровністю слизової оболонки носа (синусити, риніти, аденоїди).
• Дистрофічні процеси у слизовій оболонці носа (при вираженому викривленні носової перегородки, атрофічному риніті).
• Пухлини порожнини носа (специфічна гранульома, ангіома, злоякісна пухлина).

Загальні причини:

Залежно від того, в якому відділі носової порожнини локалізується джерело крововтрати, носові кровотечі поділяють на передні та задні.

Джерелом передніх носових кровотеч у 90-95% випадків є багата мережа кровоносних судин так званої зони Кіссельбаха. У цій зоні розташована велика кількість дрібних судин, покритих тонкою слизовою оболонкою, практично позбавленою підслизового шару. Передні носові кровотечі дуже рідко бувають причиною масивної крововтрати, і, як правило, не загрожують життю пацієнта. Часто зупиняються самостійно.

Джерелом задніх носових кровотеч є досить великі судини глибоких відділів носової порожнини. Через великий діаметр судин задня носова кровотеча часто буває масивною і може становити загрозу для життя хворого. Такі кровотечі практично ніколи не зупиняються самостійно.

Крововтрату при носовій кровотечі оцінюють наступним чином:

• незначна – кілька десятків мілілітрів;
• легка – до 500 мл;
• середнього ступеня тяжкості – до 1000–1400 мл;
• важка – понад 1400 мл.

Симптоми носової кровотечі поділяються на три групи:

• ознаки кровотечі;
• ознаки гострої втрати крові;
• симптоми основного захворювання

В одних пацієнтів носова кровотеча починається раптово, в інших кровотечі може передувати запаморочення, шум у вухах, біль голови, лоскотання або свербіж у носі. Безпосереднім ознакою носової кровотечі є витікання крові із порожнини носа назовні або всередину носоглотки. В останньому випадку кров стікає до ротоглотки, де і виявляється при фарингскопії.

При незначній крововтраті патологічні симптоми, як правило, не визначаються. Деякі пацієнти можуть відчувати запаморочення від крові. При легкій крововтраті хворі пред’являють скарги на запаморочення, шум у вухах, спрагу, загальну слабкість, серцебиття. У деяких випадках може спостерігатися незначна блідість шкіри.

Крововтрата середнього ступеня тяжкості супроводжується вираженим запамороченням, падінням артеріального тиску, акроціанозом, тахікардією та задишкою. При тяжкій крововтраті розвивається геморагічний шок. Пацієнт загальмований, можлива втрата свідомості. Під час огляду виявляють ниткоподібний пульс, виражену тахікардію, різке падіння артеріального тиску.

Для визначення локалізації джерела носової кровотечі (передня або задня кровотеча) проводиться огляд пацієнта, фарингоскопія та передня риноскопія. У деяких випадках при легеневих та шлункових кровотечах кров затікає в порожнину носа і симулює носову кровотечу. Первинна диференціальна діагностика ґрунтується на даних зовнішнього огляду пацієнта. При носових кровотечах кров темно-червона, при кровотечі з легень піниться, має яскраво-червоний колір. Для шлункової кровотечі характерно закінчення дуже темної крові, схожої на каву. Необхідно враховувати, що виражена носова кровотеча може супроводжуватися кривавим блюванням з темною кров’ю. Причиною блювання у цьому випадку стає заковтування крові, що стікає по ротоглотці.

Для оцінки крововтрати та виявлення основного захворювання, яке викликало носову кровотечу, проводяться додаткові дослідження. Обсяг крововтрати оцінюють за результатами загального аналізу крові та коагулограми. Тактика загального обстеження визначається симптомами основного захворювання.

При лікуванні носової кровотечі потрібно максимально швидко зупинити кров, вжити заходів для запобігання наслідкам крововтрати (або компенсувати крововтрату) та провести терапевтичні заходи, спрямовані на боротьбу з основним захворюванням.

При передній носовій кровотечі в більшості випадків для того, щоб зупинити кров, достатньо покласти холод на область носа, на 10-15 хвилин притиснути ніздрю або ввести в носову порожнину ватяну кульку, просочену гемостатичним засобом або слабким розчином перекису водню. Також проводиться анемізація слизової оболонки носа розчином адреналіну або ефедрину. Якщо кровотеча не зупиняється протягом 15 хвилин, проводиться передня тампонада однієї або обох половин носової порожнини.

Передня тампонада носа часто дає добрий ефект і при задніх носових кровотечах. Якщо задню носову кровотечу не вдалося зупинити, проводять задню тампонаду.

При неефективності перерахованих заходів та рецидивуючих носових кровотеч проводиться оперативне лікування. Обсяг та тактика втручання визначається локалізацією джерела кровотечі. Якщо повторні носові кровотечі локалізуються в передніх відділах, у деяких випадках застосовується ендоскопічна коагуляція, кріодеструкція, введення препаратів, що склерозують, та інші заходи, спрямовані на облітерацію просвіту дрібних судин зони Кіссельбаха. При багаторазово рецидивуючих профузних носових кровотечах різного генезу ефективна емболізація гілок зовнішньої сонної артерії.