Куди приводять жадоба влади і зоряна хвороба

Гіпертрофовані амбіції народжуються у дитинстві

Часто про зарозумілих людей, які ведуть собі дерзко і всіляко демонструють диктаторські нахили, ми говоримо: «у них манія величі». Але насправді манія величі – це симптом психічного розладу. У результаті змін у клітинах головного мозку у пацієнтів часто виникає ейфорія, їм починає здаватися, що вони дуже важливі, могутні або володіють якимись унікальними здібностями. А насправді вони страждають на маніакальний синдром або параної. І без допомоги лікаря тут не обійтися.

Інша справа – жадоба влади. Вважають, що це – одна з основних потреб людини. Нею грішатимуть люди із завищеною самооцінкою, які багато чого досягли в житті: зробили кар’єру, поставили на ноги потужний бізнес. У якийсь момент людині починає здаватися, що він лідер, за яким готові йти люди і від якого залежати їх життя. Є й інший варіант – не маючи переваг чи талантів, людина прагне за будь-яку ціну принизити інших людей, отримати право ними розпоряджатися, самоствердитися за рахунок інших. Але нездорові амбіції можуть привести людину зовсім не на вершину життя, а у глухий кут.

ОЗНАКИ зірковості

Якщо ви:

Спираєтеся змін.

Не цікавитеся думкою інших.

Перестаєте переосмислювати і перевіряти на міцність свої припущення та задумки.

Упевнені, що ніхто ніколи не впорається з тим, що вмієте ви.

Мало піклуєтеся про те, як ваша поведінка виглядає збоку.

Постійно нагадуєте про свої подвиги.

Думаєте тільки про свій статус, і будь-кого, хто здатний вас затьмарити, знищуєте.

Несподівані труднощі вражають вас: «Як це могло статися зі мною? Цього не може бути! ». Знайте – зоряна хвороба вже на порозі

.

ВЛАДА НАД СВІТОМ

Звідки ж береться «блакитна» королівська дах у звичайній людині? Джерел безліч, але всі вони з детства. По-перше, королі з’являються з маленьких невдач. Чоловік не вірив у свої сили і навіть не припускав, що може досягти чогось, але дуже хотів довести оточуючим, що може бути гідним поваги і шани. І одного разу ухвалила рішення довести усьому світу свою могутність. Почалася гонка за «вершиною», докладалися зусилля, не заборонялося ходити головами і т.д. А коли удача посміхнулася, успіх сп’янив і почало здаватися, що до твоїх ніг може впасти весь світ. Друга група володарів світу береться із «вседозволенням». Їм з раннього детства вселяють винятковість: «Ти – єдиний найкращий на землі», «Тобі абсолютно все можна».

Діти вірять і виростають з конкретною установкою: «Я – найкращий, отже, всі інші – нікчема. Я – винятковий». Ймовірно, рано чи пізно життя обламає такого царя, але поки це станеться, він устигне накоїти чимало лиха. «Людовіки III» виростають із будинків, у тому числі, якщо бідність їх травмувала. Не всі діти, що живуть у бідності, відчувають приниження у зв’язку з цим. Але ті, які встигли зненавидіти бідність, постараються всіма силами втекти від неї. У цьому немає нічого поганого, доти, доки не почнуться крайності, і слідом за ненавистю до явища прийде і ненависть до людей, які якимось чином з цим явищем пов’язані, тобто до будь-яких людей, що живуть бідно, на думку “Короля”.

Де ж вихід? У духовному зростанні. Якщо людина, домігшись багато чого в житті, залишається духовно сильною, вона не перетвориться на жадібну владу монстра. В протилежному випадку, дух людини залишається слабким незважаючи на зовнішні атрибути влади та сили. А що ж рухає людиною, якщо дух слабкий? Його, яке підступно влаштовує підміну цінностей. Воно нескінченно вимагає нових та нових ознак всемогутності. При цьому насититися не зможе ніколи.

Важко бути королевою

Тяжко бути і спадкоємцем престолу, особливо залишившись без короні і скіпетра, що належав далеким предкам. Живе людина у XXI столітті у простій квартирі і не знаходить собі місця, бо відчуває, що їй повинен належати світ, а належати лише ноутбук та кіт. Таке буває нечасто, і пояснити це явище можна з погляду феноменології. У моїй практиці був випадок: інтелігентна, розумна жінка 30 років пожила у Франції, побувала заміжня, змінила масу робіт і постійно відчуває собі не на своєму місці. Зарплата у неї 2000 гривень і цілком очевидно, що такої суми може вистачити тільки на їжу та оплату квартири, а вона прагне їздити на таксі, харчуватися виключно у кафе та ресторанах. Звичайно, через два дні після зарплати гроші різко закінчуються, а відчуття: «я – королева» нікуди не дівається.

Вона сама усвідомлювала, що це почуття дуже важить жити, і намагалася розібратися в його природі. І ось з’ясувалося, що її родичі якісь вельможі, а прапрадід був знаменитим на весь світ фармацевтом із величезним станом. Це відкриття стало тимчасовим полегшенням, адже очевидно, що будь-яке надмірно видатне явище в роді (наприклад, величезне багатство чи непробудні злидні) залишаються в пам’яті спадкоємців навіть на невідомому рівні, а також у звичках, сімейних традиціях і додаваннях. Таким чином, давно розгубила або ніколи і не отримала багатства сім’я як би раптом зрощує принца чи принцес, важко сприймають свою реальну життя. Радий у такій ситуації може бути кілька. Необхідно спочатку виключити психологічне захворювання, яке цілком може розвинутися на такому ґрунті. Якщо тут усе «чисто», то треба працювати в різних методиках психотерапії з прийняттям собі і своє теперішнє життя, бо направити її в потрібне русло є можливість у кожного людини, доки вона жива. Головне – діяти. Якщо ж зациклюватись на своїх «знехтуваних» від реальних багатств предків, то можна довести себе до депресії.