Кулясті вугри (Конглобатні вугри, Нагромаджені вугри)

Кулясті вугри – Це важкий варіант вугрової хвороби, що зберігається у зрілому віці. Характеризується злиттям окремих комедонів з утворенням щільних інфільтратів кулястої форми та синьо-багряного кольору, розтин яких супроводжується відходженням гною. Дозволяючись, кулясті вугри залишають по собі грубі рубці. Діагностика заснована в основному на клініці захворювання та результатах бактеріологічного дослідження. Додатково проводиться виявлення супутніх гормональних, імунних та соматичних порушень. Лікування кулястих вугрів включає обов’язкову антибіотикотерапію, гормонотерапію, ін’єкції вітамінів А та Е, імунокорекцію, розтин та обробку вугрів, фізіотерапію.

Згідно з прийнятою в клінічній дерматології класифікацією, кулясті (нагромаджені, конглобатні) вугри, поряд з інверсними та пізніми вуграми, належать до вугрів дорослого віку. З’являючись у пубертатний період, вони зберігаються до 40 років і більше. Через широкість гнійного процесу при кулястих вуграх цілий ряд авторів вважає їх одним з варіантів піодермії.

Точних причин патології не з’ясовано. Найчастіше кулясті вугри відзначаються у чоловіків з хромосомним набором XYY (додаткова Y-хромосома) та поєднуються з проявами себорейного дерматиту та себореї. Виникненню кулястих вугрів можуть сприяти:

Кулясті вугри є важкою формою акне, що характеризується тривалим і рецидивуючим перебігом. Вони утворюються внаслідок злиття кількох комедонів в один великий конгломерат, за що отримали назву нагромаджених або конглобатних вугрів.

Кулясті вугри представлені щільними запальними болючими вузлами розміром з велику вишню. Вузли виступають над рівнем шкіри, їхня нерівна поверхня має багряно-синюшнє забарвлення. Згодом відбувається розм’якшення та розтин вузлів з виходом густого гною, що нагадує вершки.

Після цього починається процес загоєння, який у більшості випадків закінчується утворенням гіпертрофічного, атрофічного або келоїдного рубця. Рубці мають білуватий колір і нерівні контури. Часто вони перекидаються на шкірі, нагадуючи “містки”. Спроби їх хірургічного видалення найчастіше призводять до ще більшого розростання рубцевої тканини.

Кулясті вугри можуть розташовуватися на будь-якій ділянці шкіри, крім долонь та ступнів. Найчастіше вони з’являються на шкірі обличчя та спини, рідше – на шкірі грудей та живота, а також кінцівок. Пацієнти з кулястими вуграми відзначають постійну та досить інтенсивну болючість, відчуття стягнутості шкіри в області уражених ділянок. При спробі зібрати шкіру в складку або змістити виявляється її тугорухливість. Хронічне перебіг захворювання призводить до того, що на одній ділянці ураження спостерігаються щільні інфільтровані вузли, кулясті вугри, що вже розкрилися, і рубцеві зміни.

Характерний зовнішній вигляд кулястих вугрів зазвичай дозволяє дерматологу діагностувати їх при первинному огляді. Для визначення поширеності ураження проводять дерматоскопію, у деяких випадках – УЗД окремих елементів. Для підбору адекватної антибактеріальної терапії виробляють бакпосів відокремлюваного кулястих вугрів з виявленням чутливості збудника до основного спектру антибіотиків. Діагностика супутніх фонових захворювань може включати:

Терапія кулястих вугрів проводиться з обов’язковим застосуванням антибіотиків, іноді навіть в ін’єкційній формі. Вибір антибіотика здійснюється відповідно до даних антибіотикограми, отриманої при бактеріологічному дослідженні вугрів. За необхідності проводиться імунокорегуюче лікування, терапія супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту, санація інфекційних вогнищ.

У жінок хороший ефект дає додаткова гормональна терапія препаратами прогестерону, етинілестрадіолу, діетилстильбестролу, гесекстролу. Лікування антибіотиками та гормональними препаратами слід доповнювати ін’єкціями вітамінів Е та А.

Місцево для розсмоктування інфільтратів застосовують парафінові аплікації, УВЧ. Проводиться розкриття кулястих вугрів, що розм’якшилися, з очищенням їх гнійного вмісту і обробкою антибактеріальними препаратами. Також використовують іхтіолову мазь, мазь Вишневського, синтоміцинову емульсію та інші зовнішні засоби.