Кишкові кольки у новонароджених

Кишкові кольки у новонароджених – клінічний синдром, що виникає на тлі морфофункціональної незрілості травного тракту та його нейроендокринної регуляції у перші місяці життя дитини та протікає з нападоподібними болями в кишечнику. Кишкові коліки супроводжуються плачем та криком новонародженого, руховим занепокоєнням, напругою та здуттям живота. Діагноз кишкових колік у новонароджених заснований на характерній клінічній картині, даних копрологічного дослідження, бакпосіву калу, УЗД органів черевної порожнини. Лікування кишкових кольк у новонароджених включає дієту матері, дотримання техніки годування, підбір адекватної суміші, легкий масаж живота, прийом фітопрепаратів, спазмолітиків, пробіотиків.

Кишкові коліки у новонароджених – стан, пов’язаний з віковими функціональними порушеннями діяльності травного тракту у немовлят і супроводжується болями в животі. У дітей першого півріччя життя часто виникають різні функціональні розлади шлунково-кишкового тракту: відрижка, кишкові коліки, функціональні діареї та запори. Кишкові коліки, за наслідками різних досліджень, зустрічаються у 20 – 70% новонароджених.

Найбільша вираженість та частота кишкових кольок відзначається у дітей віком від 1,5 до 3 місяців. Кишкові коліки частіше спостерігаються у хлопчиків та первістків. Кишкові коліки можуть порушувати режим харчування та сну новонародженого, бути приводом для емоційного стресу та нервозності молодих батьків. Комплексним вирішенням проблеми кишкових колік у новонароджених та дітей перших місяців життя займається педіатрія, дитяча гастроентерологія, неврологія.

Механізм розвитку кишкових колік у новонароджених обумовлений порушенням моторної функції травного тракту та підвищеним газоутворенням у кишечнику, що викликають різкі локальні спазми та розпирання кишкової стінки. Основні етіологічні чинники кишкових кольк у новонароджених можуть бути пов’язані безпосередньо з самою дитиною або з її матір’ю.

З боку новонародженого сприяти появі кишкових кольк можуть морфофункціональна незрілість травного тракту, порушення нейроендокринної регуляції його функції; знижена ферментативна активність органів ШКТ, нестача соляної кислоти, лактазна недостатність, порушення мікробіоценозу кишечника.

Кишкові коліки у новонароджених обумовлені анатомічними особливостями будови кишечника та дозріванням нервової системи, що триває до 12-18-місячного віку та може супроводжуватися вегето-вісцеральними розладами. При порушенні техніки годування дитини, смоктання порожньої соски або грудей з малою кількістю молока, а також у недоношених спостерігається надмірне заковтування повітря (аерофагія), що призводить до появи кишкових кольк у новонароджених. Вікова та індивідуальна незрілість ферментативних систем та дисбактеріоз кишечника у новонароджених зумовлюють неповне розщеплення жирів та вуглеводів, сприяючи підвищеному газоутворенню та розширенню просвіту кишечника.

Розвиток кишкових колік у новонароджених може бути пов’язане з дефіцитом деяких гормоноподібних речовин (гастрину, секретину, холецистокініна, мотиліну), що регулюють моторну та секреторну функції ШКТ. Причиною кишкових кольк у новонародженого може бути перенесена ним у внутрішньоутробному періоді або в процесі пологів гіпоксія та асфіксія. Встановлено, що чим менший гестаційний вік і маса тіла новонародженого (тобто більше ступінь недоношеності), тим вищий ризик розвитку у нього кишкових колік. У недоношених новонароджених кишкові коліки, як правило, виражені значніше і мають більш затяжний характер.

Алергічні реакції (гастроінтестинальна форма харчової алергії при переході з природного вигодовування на штучне, присутність у сумішах харчових добавок та ін) також можуть викликати появу кишкових кольк у новонароджених. Рідко причинами кишкових кольок у новонароджених можуть виступати вроджені аномалії розвитку (заяча губа, незарощення твердого піднебіння, трахеостравохідні нориці).

Материнські фактори, що провокують розвиток кишкових колік у новонароджених, включають обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез (гестоз), втягнуті соски, шкідливі звички та похибки харчування матері-годувальниці (надлишок коров’ячого молока, дуже жирна їжа, продукти, що підсилюють метеоризм. , неправильне розведення сумішей); емоційна нестійкість та стреси в сім’ї.

Кишкові коліки у новонароджених виникають у перші 3-4 тижні життя і продовжуються до 3-х, рідше – 4-6 місячного віку. Приступи кишкових колік у новонароджених зазвичай починаються несподівано, без будь-яких видимих ​​причин, зазвичай одночасно доби, безпосередньо в період або після годування.

Епізоди кишкових колік тривають до 3-х і більше годин на добу, повторюються не менше трьох днів на тиждень і тривають не менше трьох тижнів поспіль. Кишкові коліки у новонароджених супроводжуються гучним пронизливим плачем, криком, вираженим занепокоєнням дитини, яка сучить ніжками та притягує їх до живота. При цьому відзначається гіперемія шкіри обличчя, здуття живота та напруга передньої черевної стінки. Один напад кишкових кольок може тривати від 30 хвилин до 3 годин.

При інтенсивних кишкових кольках у новонароджених з’являються порушення апетиту та травлення, бурчання в животі, відрижка, підвищена дратівливість та збудливість, порушення сну. Полегшення при кишкових кольках у новонародженого настає після відходження газів або дефекації. Загальний стан новонародженого між нападами кишкових колік не порушується, відсутня болючість при пальпації живота, зберігається хороший апетит, збільшення у вазі відповідає віку. Кишкові коліки у новонароджених можуть поєднуватися із запорами, диспепсією, гастроезофагеальним рефлюксом.

Діагноз кишкових колік у новонародженого встановлюється на підставі характерних клінічних симптомів та результатів комплексного обстеження, що включає загальний аналіз крові та сечі, аналізи калу: (копрограму, визначення вмісту вуглеводів та рівня фекального кальпротектину), бакпосів калу на кишкову групу та на дисбактеріоз, УЗД порожнини.

Рівень кальпротектину дозволяє диференціювати функціональні порушення ШКТ від хронічних запальних захворювань – хвороби Крона та неспецифічного виразкового коліту. У новонароджених дітей рівень кальпротектину в калі більше, ніж у дітей старшого віку (до 1 року рівень ФКП >500 мкг/г; до 4 років – <100 мкг/г).

За наявності на тлі кишкових кольк лихоманки, блювання, крові в калі, відмови від їжі та затримки випорожнень необхідно додаткове більш поглиблене обстеження новонародженого та консультація дитячого хірурга.

Доцільно проведення диференціального діагнозу кишкових колік у новонароджених з хірургічною патологією (гострою кишковою непрохідністю), гастроінтестинальною формою харчової алергії, лактазною недостатністю, дисбактеріозом, ГКІ, перинатальним ураженням центральної та вегетативної нервової системи.

Лікування здійснюється спільно педіатром та дитячим гастроентерологом, носить індивідуальний характер і спрямоване на усунення основної причини даного стану, корекцію моторних та функціональних порушень ШКТ.

Деякі випадки кишкових кольок у новонароджених, які перебувають на грудному вигодовуванні, можна попередити дотриманням режиму харчування матір’ю, що годує. З її раціону виключаються продукти, що містять білок коров’ячого молока та м’ясо яловичини; їжа, багата жирами, а також сприяє підвищеному газоутворенню (сирі та квашені овочі та фрукти, бобові; свіжий дріжджовий хліб та квас), шоколад, обмежуються солодощі та здоба.

Перед кожним годуванням необхідно викладати дитину на живіт на 5-10 хвилин, а потім проводити легкі погладжування живота за годинниковою стрілкою для покращення перистальтики кишечника та відходження газів. При кишкових кольках можна зігрівати живіт новонародженого теплою пелюшкою або носити його на руках, притиснувши передню черевну стінку до живота матері.

Для профілактики аерофагії важливим є дотримання техніки годування, утримання дитини у вертикальному положенні на 10–15 хвилин після годування для кращого відригування повітря; обмеження ссання пустушок та підбір адекватної суміші. При підозрі на гастроінтестинальну форму харчової алергії у дитини переходять на суміші на основі гідролізату білка (казеїнові або сироваткові), при лактазній недостатності – низьколактозні або безлактозні суміші. Часте використання газовідвідної трубки та клізм не бажано через легку ранимість слизової оболонки кишечника у новонароджених, особливо недоношених.

При значно виражених кишкових кольках новонародженим призначаються фітопрепарати з вітрогонною та розслаблюючою дією (на основі фенхелю, кропу, ромашки, м’яти), піногасники на основі симетикону, спазмолітики (дротаверин, свічки з папаверіном), сорбенти. Медикаменти застосовують як під час нападу кишкових кольк, так і для попередження їх розвитку у новонароджених при кожній годівлі. Для корекції дисбактеріозу використовуються пробіотики.

Прогноз кишкових колік у новонароджених сприятливий, здебільшого вони проходять після 3-го місяця життя дитини, у поодиноких випадках – після 4-6-го місяця.

Молодим батькам слід запастися терпінням та зберігати емоційний спокій. Дотримання рекомендацій педіатра, насамперед режиму та техніки годування, дозволяє полегшити стан новонароджених при кишкових кольках.