Ларингіт

Ларингіт – це гострий або хронічний запальний процес у слизовій оболонці гортані та голосових зв’язках, частіше вірусної природи. Він проявляється сухістю, дряпанням у горлі, осиплістю або втратою голосу, “гавкаючим” кашлем. У дітей молодшого віку може виникнути несправжній круп – небезпечний стан через набряк слизової гортані, що може перешкоджати диханню. Прогноз зазвичай сприятливий, але можливий перехід гострої форми у хронічну.

Гострий ларингіт

Гострий ларингіт рідко розвивається як самостійне захворювання. Найчастіше він є одним із проявів ГРВІ, кору, грипу, кашлюку чи скарлатини. Може мати сезонний характер.

Фактори ризику:

• Загальне або місцеве переохолодження
• Вдихання запиленого повітря, подразнюючих речовин
• Перенапруга голосових зв’язок
• Куріння, зловживання алкоголем
• Шлунково-стравохідний рефлюкс
• Вікові зміни гортані

Класифікація:

1. Гострий катаральний ларингіт – ураження слизової оболонки, підслизового шару та внутрішніх м’язів гортані.
2. Гострий флегмонозний ларингіт – гнійне ураження поверхневих шарів, м’язів, зв’язок, іноді хрящів та окістя.

Симптоми:

• Раптовий початок з відчуттям сухості, печіння, лоскотання в гортані
• Відчуття стороннього тіла
• Осиплість або повна втрата голосу (афонія)
• “Гавкаючий” кашель
• Нормальна або субфебрильна температура
• Через кілька днів кашель стає вологим із виділенням мокротиння
• Тривалість: 7-10 днів, можливий перехід у підгострий або хронічний ларингіт

Ускладнення:

• Гострий стеноз гортані
• У дітей – несправжній круп (небезпечне утруднення дихання, можливість гіпоксії, втрати свідомості, коми)

Діагностика

• Ларингоскопія: набряк, гіперемія, потовщення голосових складок, можлива наявність мокротиння
• Загальний аналіз крові: лейкоцитоз
• Бактеріологічне дослідження при підозрі на бактеріальну природу інфекції

Лікування

Лікування гострого ларингіту зазвичай проводять амбулаторно.

Загальні рекомендації:

• Обмеження голосових навантажень
• Виключення гострої, холодної, гарячої їжі, куріння та алкоголю
• Вживання теплої лужної води
• Парові інгаляції, зігріваючі компреси
• Відхаркувальні та муколітичні препарати (амброксол, ацетилцистеїн)
• Антибіотики при бактеріальній інфекції

Прогноз сприятливий, але можливий перехід у хронічну форму.

Хронічний ларингіт

Може бути наслідком гострого ларингіту або виникнути через тривалий вплив подразнюючих факторів (запиленість, куріння, надмірне голосове навантаження).

Класифікація:

1. Катаральний – застійний набряк та гіперемія слизової оболонки гортані.
2. Гіперпластичний (обмежений або дифузний) – потовщення слизової, вузлики голосових зв’язок.
3. Атрофічний – сухість, витончення слизової, кірки на гортані.

Симптоми:

• Хронічна осиплість
• Відчуття сухості, саднення у горлі
• Кашель із мокротинням
• Посилення симптомів при загостренні

Діагностика

• Ларингоскопія для виявлення змін у гортані.

Лікування

• Усунення подразників (куріння, алкоголь, неправильне голосове навантаження)
• Фізіопроцедури (кварц, УВЧ, магнітотерапія)
• Лужні та олійні інгаляції
• При гіпертрофічному ларингіті – припікання нітратом срібла або хірургічне видалення вузликів
• Атрофічний ларингіт – змащування гортані розчином Люголя, аерозольні препарати з протеолітичними ферментами

Правильний голосовий режим і усунення факторів ризику допомагають запобігти загостренням.