Ларингіт у дітей і дорослих

Причини ларингіту

Ларингіт – це запальне ураження слизової оболонки гортані. Численні спалахи даного захворювання спостерігаються ранньою весною, взимку і пізньою осінню, під час епідемій вірусних інфекцій. У більшості випадків ларингіт є симптомом інших недуг (наприклад, грипу, звичайної застуди або коклюшу), але може діагностуватися і як самостійна хвороба.

Ларингіт може виникнути як на тлі різноманітних інфекцій, так і під впливом широкого спектру неінфекційних причин.

Інфекційні причини появи ларингіту:

• респіраторні віруси (аденовірус, грип, парагрип, метапневмовірус, респіраторно-сінтіціальний вірус);
• бактерії (гемофільна паличка, пневмокок, бордетел).

Неінфекційні причини ларингіту:

• вдихання подразнюючих гортань парів деяких хімічних речовин;
• куріння;
• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (попадання в гортань кислого вмісту зі шлунка);
• перенапруження голосових зв’язок (крик, читання лекцій, спів);
• переохолодження;
• травми гортані;
• порушення носового дихання при хронічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів;
• вікова атрофія м’язів гортані;
• деформація голосових зв’язок;
• алергія.

Розрізняють гострий і хронічний ларингіт, причому останній, як правило, розвивається як результат постійно повторюваного гострого запалення гортані або під тривалим впливом перерахованих вище факторів.

Симптоми ларингіту

Основними ознаками ларингіту є:

• зміна голосу (стає хрипким, грубим, а потім втрачається повністю);
• першіння, сухість, присутність чужорідного тіла і саднение в горлі;
• ускладненість дихання;
• сухий, «гавкаючий» кашель;
• набряклість і гіперемія слизової оболонки гортані;
• біль при ковтанні;
• головні болі, болі в суглобах і м’язах;
• підвищення температури;
• загальна слабкість.

Виражене запалення гортані у маленьких дітей може призвести до закупорки дихальних шляхів та розвитку помилкового крупу. У таких ситуаціях дитині необхідна невідкладна і кваліфікована медична допомога.

Діагностика ларингіту

У переважній більшості випадків діагностика ларингіту не викликає ускладнень, однак для уточнення стану ураженої запаленням слизової оболонки гортані лікар може використовувати ларингоскопію (огляд за допомогою спеціальних дзеркал) і ендоскопічне дослідження.

За наявності ознак присутності в організмі хворого вірусної інфекції може проводитися лабораторна діагностика ларингіту, спрямована на підтвердження причини його виникнення. З цією метою використовуються серологічні та бактеріологічні дослідження, проводиться полімеразна ланцюгова реакція в відкашлює мокроті або в змивах верхніх дихальних шляхів, проводиться загальний аналіз крові.

Лікування ларингіту

Лікування ларингіту проводиться консервативно, в амбулаторних умовах, під наглядом терапевта або отоларинголога. Хворому рекомендують знизити голосові навантаження і розмовляти, при необхідності, пошепки, відмовитися від куріння, вживання алкогольних напоїв, занадто солоних, кислих або гострих страв.

При сильному сухому кашлі пацієнтам призначають протикашльові засоби (наприклад, сибутрамін або гвайфенезин), а за наявності густий, в’язкого мокротиння – розріджують її препарати (ацетилцистеїн і амброксол). У тих випадках, коли ларингіт супроводжується лихоманкою, хворим показаний прийом жарознижуючих засобів (ібупрофену або парацетамолу).

При ларингіті, викликаному бактеріальними збудниками, хворому можуть призначатися антибіотики (азитроміцин, амоксицилін / клавуланат та інші), але, найчастіше, дане захворювання є вірусним і не вимагає антибактеріальної терапії.

Крім цього, пацієнтам рекомендується:

• дотримуватися постільного режиму;
• проводити інгаляції на основі парів рослинних і слаболужних розчинів;
• підтримувати в приміщенні, в якому вони знаходяться, підвищену вологість повітря;
• регулярно полоскати горло антисептичними розчинами;
• приймати гарячі ножні ванни;
• вживати заходів, спрямованих на профілактику гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (уникати напруження черевного преса відразу після їжі, не їсти безпосередньо перед сном);
• намагатися більше пити, віддавати перевагу теплому молоку, боржомі, відвари трав);
• пройти призначений лікарем курс фізіотерапевтичних процедур.

При розвитку у хворого ларингітом дитини помилкового крупу, необхідно терміново доставити малюка в стаціонар. До приїзду бригади швидкої допомоги батькам рекомендується зняти з малюка будь-яку стискує його руху одяг, забезпечити йому приплив свіжого, вологого повітря і дати тепле пиття. Непоганий ефект робить також легкий масаж ніжок, ручок і теплі ножні ванни.

Профілактика ларингіту

Попередження ларингіту полягає, насамперед, у профілактиці гострих респіраторних захворювань. Для цього необхідно уникати переохолоджень, стресів і нервового перенапруження, відвідування місць великого скупчення людей під час епідемій і вести здоровий спосіб життя (правильно харчуватися, нормалізувати режим відпочинку і сну, відмовитися від куріння і вживання алкогольних напоїв, частіше гуляти на свіжому повітрі, не нехтувати заняттями фізкультурою і спортом, загартовуватися).

Людям, інтенсивно використовують голос на роботі, необхідно робити спеціальні перерви для відпочинку. При контакті ж з парами різних шкідливих або дратівливих хімічних речовин необхідно користуватися марлевими пов’язками або спеціальними респіраторами.

Для попередження розвитку хронічного ларингіту необхідно своєчасно проводити лікування гострої форми даного захворювання, а також інших хвороб верхніх дихальних шляхів, які можуть спричинити за собою запальне ураження гортані (наприклад, захворювання носа або придаткових пазух).

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.