Листоподібна пухлина молочної залози

Листоподібна пухлина молочної залози – Фібро-епітеліальне утворення молочної залози, що відноситься до групи потенційно злоякісних пухлин. Наявність листоподібної пухлини проявляється ущільненням у тканинах молочної залози, іноді – гігантських розмірів; в окремих випадках – болями та виділеннями з соска. Діагностична тактика включає проведення УЗД, мамографії, пункційної біопсії та цитологічного дослідження матеріалу. Лікування листоподібної пухлини молочної залози тільки оперативне та може включати виконання секторальної резекції, радикальної резекції або мастектомії.

Листоподібна пухлина молочної залози в мамології також зустрічається під назвами листовидної фіброаденоми та ін. сполучнотканинних компонентів з переважанням останнього. Серед фібро-епітеліальних утворень молочної залози частота народження листоподібної пухлини становить близько 1,2-2%.

Листоподібна пухлина молочної залози представляє важко діагностується освіту зі схильністю до інтенсивного зростання, рецидивування, злоякісного переродження в саркому. Злоякісність листоподібної пухлини молочної залози спостерігається у 3–5 % випадків.

Міжнародна гістологічна класифікація відносить листоподібну пухлину до фібро-епітеліальних утворень і виділяє три можливі форми – доброякісну, прикордонну (проміжну) та злоякісну.

Макроскопічна картина листоподібної пухлини молочної залози залежить від обсягу освіти. Пухлини до 5 см у діаметрі являє собою відмежоване від навколишніх тканин солідне утворення сірувато-білого або рожевого кольору з крупнозернистою або часточковою будовою. На розрізі видно щілинні порожнини і дрібні кісти, що містять тягучу слизову масу. Макроструктура листоподібних пухлин молочної залози розміром понад 5 см завжди представлена ​​кістозними порожнинами та щілинами, заповненими желатиноподібним секретом, поліпоподібними розростаннями в кістозних порожнинах.

Мікроскопічно у структурі листоподібної пухлини молочної залози переважає стромальний (сполучнотканинний) компонент. Відмінністю від фіброми молочної залози служить більш виражена строма зі значними явищами ядерного поліморфізму та проліферації стромальних клітин.

Листоподібна пухлина може бути представлена ​​одиночним або множинними вузлами, що розташовуються в одній або обох молочних залозах. Для філоїдних пухлин характерне раптове, швидке зростання; розміри листоподібної фіброаденоми варіабельні – від невеликих вузликів до 20 і більше см у діаметрі.

Етіологія листоподібної пухлини молочної залози незрозуміла. Її розвиток пов’язують із порушенням гормонального балансу, насамперед, з гіперестрогенією та недоліком прогестерону. У зв’язку з цим піки виявлення філоїдних фіброаденом припадають на гормонально активні перехідні періоди життя жінок: 11-20 років і найчастіше – 40 – 50 років. У поодиноких випадках листоподібні пухлини молочних залоз трапляються у чоловіків.

Провокуючими факторами утворення листоподібних пухлин молочної залози можуть виступати вагітність, аборти, лактація, фіброзно-кістозна мастопатія, а також екстрагенітальні ендокринопатії та порушення обміну – цукровий діабет, пухлини надниркових залоз та гіпофіза, вузли щитовидної залози.

Для листоподібної пухлини молочної залози типовий двофазний перебіг. Зазвичай після тривалого періоду повільного розвитку, що іноді триває десятиліттями, настає фаза раптового швидкого зростання. Середні розміри філоїдних фіброаденом становлять 5 – 9 см, хоча описані випадки, коли пухлина досягала діаметра 45 см та ваги 6,8 кг. При цьому розміри листоподібної пухлини молочної залози не мають прогностичного значення – невелика освіта може бути злоякісною і, навпаки, гігантська фіброаденома може мати доброякісний характер.

Зазвичай листоподібна пухлина молочної залози виявляється пацієнткою або мамологом при пальпації у вигляді щільного вузла. При великих розмірах листоподібної пухлини шкіра над молочною залозою стоншується, набуває багряно-синюшного відтінку з розширеними підшкірними венами, що просвічують. Можуть відзначати біль у молочній залозі, виділення з соска ураженої залози, виразка шкіри.

Листоподібна пухлина частіше локалізується у верхніх і центральних квадрантах молочної залози, а при великих розмірах займає більшу частину або всі груди. Злоякісна листоподібна пухлина молочної залози зазвичай метастазує у легені, печінку, кістки; ураження метастазами лімфовузлів нехарактерне.

При пальпації листоподібна пухлина молочної залози визначається у вигляді відмежованого від навколишніх тканин ущільнення з часточковою структурою, що складається з декількох вузлів, що зливаються між собою.

За допомогою УЗД молочних залоз виявляється гіпоехогенна освіта, що на зрізі нагадує «качан капусти», що має неоднорідну структуру, множинні анехогенні (рідинні) порожнини і щілини. При ультразвуковій доплерографії всередині вузлового утворення молочної залози визначається рясна мережа різнокаліберних вен та артерій. Проведення мамографії виявляє пухлинний конгломерат овальної або неправильної округлої форми, дольчастої структури з чіткими контурами; пухлинна тінь однорідна та досить інтенсивна.

Важливість передопераційного диференціювання доброякісної листоподібної пухлини молочної залози та саркоми диктує необхідність цитологічної оцінки освіти. З цією метою проводиться пункційна біопсія пухлини з її різних ділянок та подальше цитологічне дослідження біоптату.

Зважаючи на швидке прогресування, варіабельність течії та потенційну ймовірність озлоякісності щодо листоподібної пухлини молочної залози показана виключно хірургічна тактика. При доброякісних та проміжних листоподібних пухлинах виконується секторальна резекція молочної залози або квадрантектомія.

Проведення радикальної резекції молочної залози, підшкірної або радикальної мастектомії виправдане у разі великого розміру пухлини або її злоякісного характеру. Лімфаденектомія, як правило, не виконується. Після радикальних втручань проводиться реконструктивна маммопластика власними тканинами чи ендопротезами. Променева та гормонотерапія при листоподібній пухлині молочної залози не показані.

Особливістю листоподібних пухлин молочної залози є їх часта схильність до рецидивної течії: за спостереженнями, доброякісні філоїдні фіброаденоми повторно виникають у 8,1% випадків, прикордонні – у 25%, злоякісні – у 20%.

Рецидиви частіше виникають у строки від кількох місяців до 2-4 років; при цьому можливий перехід доброякісної форми до проміжної або саркоматозної. Розширення обсягу втручання (мастектомія) призводить до зменшення ризику розвитку місцевих рецидивів листоподібної пухлини молочної залози.