Маячня величі

Маячня величі – це патопсихологічний синдром, у якому пацієнт переоцінює власну значимість, особисті якості, здібності. Основний прояв – неадекватна поведінка, що відповідає ролі відомої, багатої, геніальної, екстраординарної, наділеної владою людини. Хворі висловлюють ідеї власного всемогутності, високого призначення, вважають себе рятівниками душ, царями, богами. Діагностика виконується шляхом бесіди, спостереження, патопсихологического тестування. Специфічне лікування не розроблено, для усунення симптоматики використовуються нейролептики, транквілізатори, нормотиміки.

Термін «маячня величі» найчастіше використовується у професійному середовищі. Інші назви синдрому – мегаломанія, мегаломанна маячня, експансивна маячня. На побутовому рівні такі стани позначають як «манія величі». Маячня розвивається у складі параної або важкого маніакального синдрому. Діагностується у пацієнтів із шизофренією, маніакально-депресивним психозом, прогресивним паралічем. Розлади більш схильні до чоловіків. Їх характерна яскрава вираженість синдрому – імпульсивність, агресивність, наполегливість і експансивність при відстоюванні маячних ідей. У жінок прояви згладжені, рідко становлять загрозу для хворого або оточуючих.

Маячні розлади формуються за наявності генетичних, фізіологічних, психологічних та соціальних сприятливих факторів. Маячня величі – специфічний вид паранояльного, параноїдного або парафренного синдрому, обумовлений нестійкістю самооцінки, прагненням до лідерства, домінування. Безпосередніми причинами марення стають:

• Прогресивний параліч. Патологія розвивається при тяжкому перебігу сифілісу. Серед хворих поширеність мегаломанії становить 5%.
• Шизофренія. Ідеї ​​величі виникають при параноїдній формі хвороби. Симптоми відрізняються стійкістю, систематизацією марення.
• Біполярний афективний розлад. Маячня симптоматика визначається в маніакальній фазі. Характерна переоцінка власних можливостей та неконтрольована гіперактивна поведінка.
• Органічне ураження ЦНС. Мегаломанія проявляється при органічному шизофреноподібному розладі. Типова несистематизована маячня.

Маячня величі відноситься до якісних розладів мислення, при яких відбувається спотворення в процесі логічної обробки інформації. З’являються не відповідні реальності і корекції подання, судження і висновки, що представляють пацієнтові вірними. Маячня виникає на фізіологічній основі. Його фабула (зміст) багато в чому залежить від особливостей особистості та попереднього досвіду. На анатомічному рівні визначаються осередкові або дифузні ураження різного генезу (травматичні, метаболічні, судинні). Порушується складний процес інтелектуальної діяльності на етапі інтерпретації інформації, що сприймається і згадується.

Маячний розлад з фабулою величі розвивається поетапно. Перший етап називається маячним настроєм. Пацієнт упевнений, що він перевершує інших людей за якимись якостями, поводиться зарозуміло. Потім настає етап марення самосприйняття – ідея про неординарність власної особистості закріплюється і підтверджується алогічними чи вигаданими причинами. На піку розладу хворий усі свої дії та думки реалізує з позиції марення (імператора, бога, президента), критика повністю відсутня.

Ключове прояв розладу – сфокусованість пацієнта своєї особистості, переконаність у своїй перевагу проти іншими людьми. Хворі сприймають себе як геніальних, всемогутніх, чарівних, наділених владою, славою, грошима. Нерідко вони беруть участь короля, імператора, мільйонера, популярного коханця, рятівника. Поведінка неадекватна, судження не піддаються корекції. Пацієнти поводяться відповідно до ролі і вимагають особливого відношення оточуючих: підпорядкування, захоплення, створення спеціальних умов. Додатково до основного симптому спостерігається емоційна нестійкість, часта зміна настрою. Стан збудженості, ейфорії змінюється тривогою та депресією.

На ранніх стадіях та в періоди ремісії відзначається завищена самооцінка, орієнтація виняткова на свою думку, неможливість приймати критику, поради оточуючих. Хворі надмірно активні, стривожені, розпорошені. Сон неспокійний, із частими пробудженнями. У чоловіків підвищується агресивність щодо близьких людей. На пізніх стадіях марення концепції стають химерними, незвичайними, нереальними. Пацієнти уявляють себе володарями Галактики, рятівниками всіх знедолених, володарями людства. Поведінка безтурботна, ейфорична. Маячня величі може бути комплексною, найчастіше поєднується з ідеями переслідування. У таких випадках піднесений настрій змінюється тривогою, переляком. Гіперактивність зберігається.

Симптоматика марення величі відрізняється за змістом ідей. Маячня особливого походження – переконаність хворого у приналежності до відомої сім’ї, знатного роду. Пацієнти називають себе позашлюбними дітьми імператорів, царів, знаменитих філософів, дослідників, письменників. При маренні багатства висловлюються ідеї про наявність матеріальних благ – грошей, золота, дорогоцінного каміння, нерухомості, дорогих автомобілів. Фабула буває правдоподібною або безглуздою, химерною. Одні говорять про кількасот тисяч рублів на банківському рахунку, інші – про замки із золота у сусідній країні.

Маячня винахідництва – переконаність пацієнта в тому, що їм здійснено видатні наукові відкриття, створено технології, сконструйовано механізми, автоматичні системи. Наприклад, виведено формулу вічної молодості, розроблено ліки від усіх захворювань, зібрано машину часу, телепорт. Акцент завжди зміщується з винаходу з його автора. Маячня реформаторства – ідеї можливості хворого змінити існуючий політичний устрій, економічну та соціальну систему.

Любовне або еротичне марення властиве жінкам. Виявляється переконаністю пацієнтки, що в неї закоханий чоловік, який займає високе соціальне становище (державний діяч, визначний спортсмен, артист). При антагоністичному маренні хворий вважає себе центром боротьби екзистенційних протилежностей: світла та темряви, добра і зла, смерті та життя. Альтруїстична марення, яка називається маренням месіанства – ідеї порятунку людства, в яких пацієнт є пророком, цілителем, чудотворцем.

За відсутності коректного лікування захворювання, яке спровокувало марення, розвиваються ускладнення – депресія, суїцидальна поведінка. До групи високого ризику відносяться пацієнти з біполярним афективним розладом – чим яскравішим був маніакальний епізод, тим глибшим буде депресивний. Іноді при тривалому перебігу марення настає період розчарування у своїх ідеях, що не підтверджуються реальністю. Розвиваються симптоми величі «виворіт» – хворі переконують оточуючих у своїй непотрібності, малозначущості, нікчемності. Періоди депресії можуть супроводжуватись спробами самогубства.

Маячня величі в структурі основного психічного розладу виявляє лікар-психіатр. Дослідження проводиться клініко-анамнестичним методом. При первинному зверненні враховуються дані неврологічного огляду інструментальних досліджень головного мозку. Комплексна діагностика включає такі процедури:

• Клінічну розмову. У ході бесіди з пацієнтом та родичами лікар дізнається історію життя та особливості перебігу захворювання, виявляє симптоми, характерні для мегаломанії. Хворі не приховують своїх переконань, охоче розповідають про себе, свої здібності, досягнення, привілеї. При шизофренії марення відрізняється фантастичністю, при прогресивному паралічі – безглуздістю.
• Спостереження. У поведінці відзначається розкутість, знижена цілеспрямованість, гіперактивність, афективна нестійкість, піднесений настрій. Часто пацієнти неадекватні: сміються, відпускають двозначні жарти на адресу медичного персоналу, не дотримуються міжособової дистанції у спілкуванні.
• Патопсихологічне тестування. Застосовуються стандартні методики дослідження мислення, пам’яті, уваги, працездатності (10 слів, таблиці шульте, коректурна проба, класифікація, виняток зайвого та інші). Характерно зниження цілеспрямованості, порушення вольового компонента діяльності, якісні зміни мислення.

Диференціальна діагностика передбачає розрізнення правдоподібного маніакального марення з підвищеною самооцінкою і натомість зниження критичних здібностей. Найбільш достовірним методом дослідження є послідовна розмова з хворим та її близьким родичем (батьком, чоловіком), і наступне зіставлення інформації.

Для усунення марення проводиться комплексне лікування основної патології – шизофренії, маніакально-депресивного розладу, органічного шизофреноподібного розладу, прогресивного паралічу. При успішній терапії концепції величі поступово редукуються. Симптоматична медикаментозна корекція проводиться за індивідуальним призначенням лікаря. При сильному психічному та моторному збудженні застосовуються транквілізатори, нейролептики, препарати літію. При важких варіантах перебігу захворювань потрібна госпіталізація до психоневрологічного диспансеру, у легких випадках показано амбулаторне спостереження. На заключному етапі проводяться реабілітаційні заходи, що дозволяють хворому повернутися до соціального життя – до навчання, роботи, сімейних обов’язків.

Прогноз визначається особливостями перебігу основного захворювання. Найчастіше при адекватної терапії вдається досягти поліпшення стану хворого, редукції маячних концепцій. Зберігається ризик рецидивів, тому потрібний періодичний лікарський контроль. Специфічних методів профілактики відсутні. Щоб знизити ймовірність розвитку марення, потрібно своєчасно діагностувати та лікувати психічні захворювання, психотичні стани при органічних ураженнях ЦНС. У період терапії важливо унеможливити вплив алкоголю, психічних травм, стресових ситуацій.