Маленькі сідниці

Маленькі сідниці – слабо розвинені сідничні м’язи і дефіцит жирової клітковини, що роблять цю частину тіла недостатньо об’ємною та рельєфною. Маленькі сідниці зазвичай зустрічаються у худих людей, нерідко бувають плоскими та асиметричними, вносять диспропорцію у фігуру. І чоловіки, і жінки відчувають комплекси з приводу маленьких сідниць, оскільки вважають їх непривабливими для протилежної статі та несексуальними. Для збільшення дрібних сідниць естетична хірургія пропонує кілька способів: ендопротезування індивідуально підібраними імлантами, ліпофілінг (фетграфтинг). Після глютеопластики сідниці стають округлими, пропорційними, пружними.

Недостатні обсяги та неідеальні пропорції сідниць доставляють чимало прикрощів їх власницям і служать об’єктом для постійного вдосконалення. Невтішні епітети «в’ялі», «провислі», «плоскі», «маленькі» сідниці не додають самовпевненості та оптимізму. Так зазвичай характеризуються сідниці, що мають вроджене недорозвинення або віковий птоз та сплощення м’язів.

В даний час проблема маленьких сідниць актуальна тому, що більшість людей веде сидячий спосіб життя, при якому навантаження на м’язи сідниці вкрай мала. Більш чітко ця проблема помітна у худих людей. Розмір і пропорційність сідниць важливі у формуванні їхньої округлої форми, красивого контуру тіла. Маленькі сідниці, які відчувають нестачу об’єму, навпаки, погіршують гармонію контуру тіла.

Сідничні м’язи є одними з основних м’язів людського тіла. Вони беруть участь у формуванні контуру тіла в цілому, створюючи його округлі сексуальні контури ззаду. Крім того, сідничні м’язи мають важливий вплив на поставу, допомагаючи утримувати тіло людини у вертикальному положенні, а також забезпечують легкість рухів – граціозну пружну ходу, нахили, підйоми, присідання і т.д.

Особливість красивих сідниць побачивши ззаду – їх округла форма, крім цього сідниці повинні бути пропорційно розвиненими, пружними та підтягнутими. Жіночі сідниці приковують пильну увагу представників чоловічої статі (за привабливістю займають почесне 3 місце, після жіночих грудей та очей). У чоловічій фігурі жінки розцінюють сідниці (їхню форму, натренованість) як критерій сексуальності.

Важливі критерії гарних сідниць – це проекція сідниць; сіднична (підягідна) складка, V-подібна міжягідна складка; ямка на зовнішній поверхні сідниць (западання на бічній поверхні сідниці в ділянці стегна), над’ягодичні ямки в попереково-крижовому відділі; вираженість поперекового вигину; пружні тканини та бездоганна шкіра.

Проекція сідниць

Найпривабливішим видом сідничної області вважається бічна (передньозадня) проекція. Випуклість сідниць має бути розподілена гармонійно по всьому обсягу, не створюючи надлишку в одних місцях та нестачі в інших. Максимальна проекція (найбільший обсяг) повинна спостерігатися в середній частині сідниць або у верхніх двох третинах. Перехід від сідниць до стегна в нижній третині має бути м’яким і плавним. Якщо у пацієнта, що стоїть, провести уявну горизонтальну лінію через верхній край лобка, то вона повинна збігатися з областю максимальної проекції сідниць.

Сіднична складка

Сіднична складка повинна бути або не бути довгою, доходити тільки до центру стегна. У підлітків худорлявої статури сідничної складки часто зовсім не видно. Сіднична складка може бути сигналом певного ступеня опущення (птоза) області сідниць, вона при цьому стає дуже помітною та довгою.

Ямка на зовнішній поверхні сідниць

Ямка на зовнішній поверхні сідниць вважається прийнятною у чоловіків, але може зіпсувати гарний вигляд ззаду у жінок. При явному западінні на бічній поверхні сідниці здаються, як би розділеними на частини, при цьому округлі контури втрачають свою безперервність. Даний дефект посилюють стегна, що виступають, і виражена область «галіфе».

Пружність тканин

В ідеалі сідниці повинні мати певний відносно пружний обсяг, щоб у його володарки в положенні лежачи на животі, проекція сідниць не була втрачена. Значна частина обсягу сідниць, особливо у чоловіків, представлена ​​сідничними м’язами, які повинні бути міцними і пружними, що зберігають хорошу проекцію. Основна частина обсягу сідниць у жінок зазвичай складається із жирової тканини, розташованої під шкірою. Жирова клітковина в області сідниць, як правило, багата на щільну сполучну тканину, що забезпечує їй пружність і стійкість. У людей худої статури, може бути нестача жирової клітковини, через що підшкірний шар відносно слабкий, і схильний до опущення (птозу) сідниць. Цьому може також сприяти в’яла та нееластична шкіра.

Операція по збільшенню маленьких сідниць у пластичній хірургії зветься глютеопластика і виконується, головним чином, за естетичними показаннями та у разі нездатності «накачати» м’язи сідниць. Пластика може виконуватися і жінкам, і чоловікам будь-якого віку.

Глютеопластика застосовується:

• для збільшення або відновлення обсягу сідниць (наприклад, при маленьких розмірах сідниць або після різкого схуднення),
• для усунення асиметрії сідниць (при односторонній атрофії тканин або травмі сідниць)
• для поліпшення форми та контуру сідниць (при андроїдній формі тазу).

Корекція невеликих сідниць при глютеопластику досягається ендопротезуванням – одним з найефективніших і найбезпечніших способів. Застосовуються спеціальні міцні, герметичні силіконові імпланти – ендопротези, що збільшують обсяг і створюють чудовий естетичний ефект. Імпланти сідничних м’язів є біосумісними з тканинами організму, їх оболонка, що покриває, зроблена з екологічно чистого, хімічно інертного матеріалу – силіконового еластомеру. За своєю щільністю і фізичними властивостями імпланти не відрізняються від м’язової тканини, забезпечують природну м’якість і безпеку завдяки висококогезійному гелю, що знаходиться всередині них. Імпланти витримують інтенсивні навантаження, стійкі до зовнішніх пошкоджень (гель не мігрує навіть при порушенні цілісності зовнішньої оболонки), мають довічну гарантію і не потребують заміни. Текстурована поверхня імпланту знижує ризик фіброзу – ущільнення та затвердіння тканини сідниць.

Анатомічна форма та розмір імпланту підбирається лікарем попередньо залежно від фігури пацієнта. Імпланти бувають круглої та овальної форми. Використання імплантів дає можливість надати недостатній об’єм плоским і маленьким сідницям, покращити їх форму і надати цій частині тіла естетичність та привабливість.

Операція зі збільшення сідниць виконується під загальною анестезією і триває близько 2 годин. Глютеопластика виконується частіше через один невеликий розріз (5 – 6 см) у міжягодичній складці, що робить післяопераційний рубець практично непомітним. Силіконовий імплант зазвичай встановлюється під великий сідничний м’яз у попередньо сформовану кишеню. Місце становища імпланту залежить від будови тіла пацієнта та рекомендацій хірурга. Тканини сідниць над імплантом відновлюють із застосуванням косметичних швів. Також іноді виконують встановлення імплантів під жирову клітковину, як правило, у верхній частині сідниць. Декілька днів може відзначатися невеликий дискомфорт, болючість. Тривалість реабілітаційного періоду 1,5 місяці (4-6 тижнів).

На цей час обмежується фізичне навантаження (не можна стрибати, робити деякі вправи, паритися). Правильне становище імпланту після операції забезпечується за рахунок пружності тканин сідниць, але додатково потрібне носіння протягом 1,5 – 2 місяців спеціальної компресійної білизни, що сприяє формуванню “нових” сідниць. Після операції імпланти стають зовсім непомітними, не викликають жодних відчуттів під час ходьби та сидіння. Суворою забороною після глютеопластики є ін’єкції в ділянку сідниць, протягом усього життя уколи дозволяються тільки в ділянку стегна.

Збільшення обсягу дрібних сідниць можна здійснити також за допомогою ліпофілінгу (фетграфтингу). При фетграфтинг відбувається введення в сідничну область жирових клітин самого пацієнта. Фетграфтінг дає можливість досягти подвійного естетичного ефекту: в області сідниць – збільшення обсягу, а в місцях надлишку жирових відкладень (на боках, животі) – зменшення обсягу за рахунок забору жирової тканини.