Малярія

Види малярії

У перекладі з італійської мови «малярія» означає «погане повітря». Це захворювання собою представляє групу інфекційних хвороб, які можуть передатися людині при укусі комара виду Anopheles, які ще називаються малярійних комарів. Малярія супроводжується сильним ознобом і лихоманкою, спленомегалією, яка характеризується сильним збільшенням селезінки і гепатомегалією – збільшенням печінки. Характерна для малярії і анемія, а також, рецидивне протікання хвороби.

З року в рік малярія сприяє 400-500 мільйонів заражень, а також, близько 3 мільйонів смертей серед людей. Африканські райони, що знаходяться південніше Сахари, частіше за всіх страждають малярією (близько 90 відсотків усіх випадків). Найчастіше інфікуються маленькі діти віком до п’яти років. Фахівці припускають, що через цю хворобу в найближчі двадцять років смертність підвищитися рівно вдвічі.

Основним збудником малярії є плазмодії – найпростіше. Для людей патогенними є всього чотири види, а саме, P.malariae і P.vivax, P.ovale і P.falciparum. Було встановлено, що на Південно-сході азіатських країн збудником малярії є Plasmodium knowlesi – п’ятий вид. Зараження проходить під час уприскування або ж, інокуляції самкою комара (малярійного) спорозоїтів в кров або лімфо-систему, що відбувається в процесі кровососанні.

Після того, як спорозоїти потрапляють в кров, вони починають поступово проникати в гепатоцити печінки, тим самим, даючи початок печінкової доклінічній стадії хвороби. На етапі шізогоніі – безстатевого розмноження, навіть з одного спорозоита може виникнути до 40 000 мерозоитов або шизонтів в печінці. Зазвичай, ці мерозоїти через кілька тижнів потрапляють назад в кров. При тих інфекціях, коли зараження викликано північноафриканськими штамами P.vivax, перший вихід мерозоитов в кров з печінки здійснюється, в середньому, на десятому після зараження місяці. Відбувається це в ті терміни, які збігаються з короткочасним періодом виплоду комарів малярійного виду в наступному році.

ВООЗ виділили п’ять типів малярійних вогнищ:

• Псевдоочаг, що відрізняється наявністю завезених випадків, де немає потрібних умов для зараження малярією.
• Потенційний вогнище характеризується як наявністю завезених випадків, так і всіх умови для зараження малярією.
• Новий, активний осередок характерний для передачі малярії і для появи випадків місцевих заражень.
• Вогнище активний стійкий має місце за наявності ситуацій місцевого зараження протягом декількох років без зупинки в передачі.
• Неактивний вогнище – це припинення передачі малярії. Тут, на протязі декількох років після місцевого зараження, процес зупинений і зараження не відбуваються.

Клінічний прояв малярії пов’язано тільки з шізогоніей еритроцитарного виду.

Головне клінічне прояві малярії – лихоманка, що виникає при досягненні малярійними паразитами в людській крові певного рівня. Найменша концентрація паразитів, яка може викликати лихоманку, називається «пірогенний поріг», який вимірюється кількістю малярійних паразитів в 1 мкл людської крові.

Рівень пірогенного порога може залежати від особливих властивостей організму кожної людини і від того, наскільки сильний імунітет. У процесі розвитку інфекції, з розвитком імунітету, цей поріг підвищується, і ті люди, які заражаються малярією повторно, захворіє малярією при більшому рівні паразитів в крові. При початковій інфекції рівень пірогенного порога може становити від пари десятків в 1 мкл крові, а у людей, які захворіли повторно, або ж, у частково імунних людей, які приїхали з малярійної місцевості, поріг знаходиться на показнику кількох тисяч малярійних паразитів в одному мкл крові .

На перших етапах розвитку малярії можна виділити наступні етапи:

• Від початку зараження до того моменту, коли паразит виходить у кров
• Латентний період
• Від початку зараження до того моменту, коли досягнуть поріг виявлення паразита в людській крові, період паразитологічної інкубації (субпатентная паразитемия)
• Досягнення пірогенного порога, прояв ліхороадкі, інкубаційний етап.

Всього є чотири головних форми захворювання малярією: триденна форма, а також, овалі-малярія, малярія чотириденна та тропічна.

Всі ці форми характеризуються своїми особливостями, але загальні характеристики для кожного виду, це наявність лихоманки, анемії і спленогепатомегаліі.

Триденна малярія

Перед настанням самих нападів малярії, проявляється головний біль і стан розбитості, нудота, різкі болі в попереку. Захворювання проявляється різко, стрімко розвивається. У перші дні, прояв лихоманки відбувається Ініціальний, характеризуючись неправильним характером. Після цього встановлюється лихоманка интермиттирующего виду, з постійним чергуванням малярійних нападів через день. Для малярійного нападу характерна яскраво виражена зміна основних стадій спека і ознобу, спостерігається посилене, надмірне потовиділення. Жар триває близько чотирьох-шести годин, проте, є випадки, коли жар триває до дванадцяти годин і змінюється різким потовиділенням.

Малярія овалі

Цей вид малярії схожий з малярією триденної, але головна відмінність тут – більш легкий перебіг овалі-малярії, на відміну від триденної. Гарячкові напади можуть виникати через день, і, переважно, ввечері. Рецидиви можуть бути ранніми і віддаленими. Хвороба може протікати від трьох до чотирьох років, проте були випадки, коли овалі-малярія тривала до восьми років.

Малярія чотириденна

Селезінка збільшена не сильно, в рідкісних випадках може розвиватися анемія. Така форма хвороби відрізняється дуже низькою паразітеміей, навіть у ті моменти, коли малярія проявляється гостро. Чотириденна малярія відрізняється тривалим перебігом, від п’яти до п’ятдесяти років. Протягом цього часу плазмодії «живуть» в людській крові, де протікає слабкий процес шізогоніі еритроцитарного характеру.

Малярія тропічна

Тут інкубаційний етап може становити, як мінімум, тиждень, однак, може затягнутися до двох тижнів. До кінця інкубаційного періоду почнуть проявлятися продромальний явища у вигляді нездужання і головного болю, втоми і болю в суглобах. Можлива блювота і нудота, втрата апетиту і озноб. Виникає ініціальна лихоманка з неправильними її проявами. Тропічна малярія відрізняється від інших видів тим, що тут немає характерних для малярії ознак яскраво вираженого ознобу і посиленого потовиділення, болі в суглобах і м’язах практично відсутні.

Вищеперелічене різноманітність наявних симптомів може істотно ускладнити правильну діагностику малярії, яка повинна базуватися на повному аналізі проявів клінічного характеру, а також, даних анамнезу епідеміологічного географічного. Необхідно також здавати аналізи крові, на основі результатів яких і буде ставитися точний діагноз. Для того, щоб діагностувати лабораторним способом малярію, використовують паразитологічний метод дослідження, а також, імунологічний.

Як проводиться лікування малярії?

Хінін, як і раніше, продовжує бути основним засобом лікування від малярії. Був період, коли хінін замінювали хлорохіном, але, він не виявив тієї ж ефективності. З цієї причини хінін використовують досі.

Як здійснювати профілактику малярії?

Методи, які важливо використовувати з метою запобігання розвитку і широкого розповсюдження хвороби в тих областях, які ендемічні до малярії, повинні в себе включати як лікарські засоби, так і знищення малярійних комарів, розробку засобів для захисту від шкідливих укусів. На сьогоднішній день, поки не розроблена вакцина від малярії, однак, процес активних досліджень з метою її створення, не зупиняється. Можливо, якщо вчені успішно розроблять таку вакцину, з’явиться захист для мільйонів людей по всьому світу від такої страшної, труднопереносімой хвороби, як малярія.

Однак, поки вакцина не розроблена, важливо не забувати хоча б про елементарні правила і вимоги, вирушаючи до країн Африки чи на Південь Азії, щоб запобігти хворобі.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.