Мастодінія

Мастодінія циклічні або постійні болі в молочних залозах, викликані коливанням рівня гормонів або патологічними процесами і в грудях, інших органах. Виявляється больовими відчуттями, підвищеною чутливістю, дискомфортом у ділянці грудних залоз та їх нагрубанням. При симптоматичній масталгії визначається симптоматика основного захворювання. Для встановлення діагнозу використовують УЗД, мамографію, лабораторні методи. Лікування функціональної мастодинії передбачає призначення гормональних та гормоноподібних засобів, седативних, аналгетичних, діуретичних препаратів. При ациклічній масталгії вибір тактики залежить від провідної патології.

Болючість молочних залоз (мастодинію, масталгія) — одна з найчастіших скарг пацієнток репродуктивного віку. Хоча б раз у житті її відчувають усі жінки, а у кожної другої хворобливі відчуття, що призводять до психологічного та фізичного дискомфорту, виникають щомісяця. Термін «мастодінія» для позначення циклічного болю та нагрубання грудних залоз був уперше запропонований німецьким хірургом Т. Більротом у 1880 році. Найчастіше розлад виникає у пацієнток 20-40 років, які ще не народжували або мали одні пологи, ведуть нерегулярне статеве життя, страждають на гінекологічні захворювання. Поява скарг на біль у грудях у хворих старше 40 років зазвичай свідчить про захворювання молочних залоз чи іншу патологію.

Масталгія виникає як під час фізіологічних змін жіночого організму, і за наявності різних захворювань репродуктивних органів, молочних залоз, інших систем організму. Під час пубертату болючі відчуття зазвичай спостерігаються при дозріванні грудних залоз під впливом естрогенів. У більшості жінок репродуктивного віку мастодинія не пов’язана з розвитком патологічних змін у грудях та є результатом гормональних впливів. До її виникнення наводять:

• Овуляція. Під дією жіночих статевих гормонів у молочній залозі відбуваються циклічні зміни, які готують її до можливого зачаття, виношування та вигодовування дитини. Подібні відчуття фізіологічні, хоча можуть бути одним із проявів синдрому передменструальної напруги.
• Гормональні розлади. У деяких пацієнток поява мастодинії або зміна її характеру є ознакою порушення секреції статевих гормонів. Це відбувається при захворюваннях яєчників (оофоритах, кістах, ендометріозі, раку), патології гіпоталамо-гіпофізарної області або ендокринопатії.
• Прийом оральних контрацептивів. Масталгія – один із побічних ефектів гормональних препаратів, що регулюють менструальний цикл. При їхньому прийомі у грудній залозі спостерігаються такі ж циклічні зміни, як при овуляції. Зазвичай за 2-3 місяці організм адаптується, біль зникає чи слабшає.

Больовий синдром можливий при великому розмірі грудних залоз, їх здавлюванні незручною білизною, забитому місці. Біль також є однією з ознак запальних та неопластичних захворювань молочних залоз – маститу, мастопатії та інших доброякісних пухлин, склерозуючого аденозу, раку. Біль іррадіює у груди при остеохондрозі, міжреберній невралгії, міалгіях, синдромі Тітце, захворюваннях серця, печінки. За відсутності гормональної чи органічної основи больових відчуттів мастодинію може бути проявом психогеній, невротичних та психічних розладів (істерії, іпохондрії, депресії).

Механізм появи болю при фізіологічній або дисгормональній мастодинії пов’язаний із змінами, що відбуваються у тканині молочних залоз під дією статевих гормонів, особливо прогестерону. У лютеїнову фазу оваріального циклу спостерігається активна проліферація епітеліальних клітин грудей, у стромі затримується рідина. Це призводить до набухання грудних залоз, стискання нервових закінчень та виникнення больових відчуттів. За наявності органічних змін у тканинах біль обумовлений подразненням ноцицептивних рецепторів продуктами метаболізму, які утворюються при запальних та некротичних процесах, або тиском зростаючого об’ємного утворення на навколишні тканини.

При визначенні варіанта мастодинії враховують періодичність виникнення болю та причини, що призвели до її появи. Від правильності встановлення форми масталгії залежить вибір оптимальної лікарської тактики. Крім того, розрізнення окремих категорій підвищує онкологічну настороженість при скаргах пацієнтки на болючість грудей. Фахівці у сфері мамології виділяють такі види мастодинії:

• Циклічна (функціональна, справжня), що виникає у другій фазі менструального циклу Спостерігається при фізіологічній овуляції, передменструальному синдромі, гормоночутливих диспластичних процесах у грудях (дифузних мастопатіях та ін), прийомі оральних контрацептивів.
• Ациклічна (симптоматична), пов’язана з різними захворюваннями молочних залоз Больовий синдром проявляється незалежно від місячного циклу та свідчить про пошкодження тканин грудей внаслідок травми або операції, запальних, пухлинних процесів, склеротичних змін, аномалій розвитку.
• Хибна (відбита, іррадіююча), викликана не функціональними чи патологічними змінами у грудних залозах, а порушеннями у роботі інших органів прокуратури та систем. Найчастіше розвивається при обмінно-дистрофічних захворюваннях хребта, суглобів, хворобах серця, радикулярному та міалгічному синдромах.

Основні прояви циклічної масталгії – біль та дискомфорт у ділянці молочних залоз. Зазвичай пацієнтки характеризують такі відчуття як тягнучі, давлячі, ниючі. Іноді вони стають гострішими, колючими і набувають оперізувального характеру. Груди збільшуються в розмірі (набухають), через що звична білизна може здаватися тісним і здавлюючим. Підвищується тактильна чутливість соска, ареоли, шкіри грудних залоз. При дотику до них жінка відчуває виражений дискомфорт. Характерною особливістю справжньої мастодинії є виникнення патологічних відчуттів одночасно в обох молочних залозах, а за наявності додаткової часточки грудей – і в пахвовій западині. Больовий синдром чітко пов’язаний з менструальним циклом, що розвивається за кілька днів до місячних і проходить протягом одного дня після появи кров’янистих виділень.

Для ациклічної масталгії характерна поява періодичних або постійних болів різної інтенсивності, які виникають в одній груді і не пов’язані з фазами овуляторного циклу. Виразність болючих відчуттів залежить від виду основної патології. Біль зазвичай поєднується з іншими клінічними проявами – об’ємними утвореннями, що пальпуються, виділеннями з соска, змінами форми і контуру залози, кольору і структури шкіри, гіпертермією, млявістю, збільшеними аксиллярными лімфовузлами. При помилковій мастодинії присутні ознаки ураження інших органів: підвищення тонусу м’язів спини, болючість по ходу міжреберій при вертеброгенному походженні больового синдрому, зміна тиску та серцевого ритму при серцевій патології та ін.

Фізіологічна мастодинія не загрожує здоров’ю жінки, проте може призвести до погіршення якості її життя — підвищеної стомлюваності, появи напередодні місячних дратівливості, плаксивості, поганого настрою, тривожності та інших емоційних розладів. У жінок з іпохондричним типом реагування можливе виникнення канцерофобії. Більш серйозними є наслідки несвоєчасного виявлення органічної патології, що спричинила біль грудей. У таких випадках лікування виявляється тривалішим, а прогноз захворювання погіршується.

Основне завдання діагностичного етапу при підозрі на мастодинію – виключення органічних причин появи болю у грудях. З цією метою призначається повний комплекс лабораторно-інструментальних досліджень та консультацій, що дозволяють виявити хвороби молочних залоз та іншу патологію. У план обстеження зазвичай включають такі методи, як:

• УЗД молочних залоз. Сонографія дає можливість швидко оцінити структуру тканин грудей, виявити об’ємні утворення, уточнити їхню форму, розміри, локалізацію, визначити збільшення лімфовузлів.
• Мамографія. Найбільш чутливий спосіб виявлення навіть невеликих об’ємних утворень. Виконується у двох чи трьох проекціях. За потреби робиться прицільний знімок.
• Лабораторні аналізи. На цитологічне дослідження відправляють виділення із соска та біоптат, отриманий методом пункційної або трепан-біопсії. Визначається рівень онкомаркера CA 15-3 у крові.

За наявності відповідного обладнання як скринінговий метод використовують радіотермометрію молочних залоз. У складних діагностичних випадках показані КТ, МРТ, електроімпедансна мамографія, сцинтиграфія грудей, оцінка гормонального профілю (змісту естрадіолу, прогестерону, вільного та пов’язаного тестостерону, ФСГ, ЛГ, гормонів щитовидної залози та ін.). Диференціальна діагностика фізіологічної мастодинії проводиться з фіброзно-кістозною мастопатією та іншими доброякісними пухлинами, різними формами раку грудей, маститом, інволютивними змінами, екстрамамарною патологією. При необхідності пацієнтку оглядають онколог-маммолог, гінеколог, ендокринолог, невропатолог, кардіолог, терапевт, психіатр.

Спеціальна терапія масталгії починається лише після виключення хвороб молочних залоз. При незначному больовому синдромі та відсутності інших розладів жінкам із істинною мастодинією рекомендовано спостереження в динаміці з періодичним оглядом мамолога та проведенням УЗД або мамографія. Лікарська тактика при вираженому болі та емоційних порушеннях спрямована на зменшення або усунення суб’єктивно неприємних відчуттів у грудях, що виникають при коливаннях гормонального фону. Найбільш ефективним вважається поєднання патогенетичного гормонального, медикаментозного негормонального та немедикаментозних методів лікування. Таким пацієнткам показано:

• Гормонотерапія. Вибір препарату виконується з урахуванням рівня секреції гормонів та виразності симптоматики. Для лікування застосовують комбіновані оральні контрацептиви монофазного типу або рилізинг-форми, гестагени, антиестрогени, агоністи гонадотропін-рилізинг фактора.
• Фітопрепарати та гомеопатичні засоби. Для корекції дисгормональних розладів використовують похідні рослин з естрогеноподібним ефектом (примули вечірньої, шавлії, материнки, циміфуги) та гомеопатичні препарати, до складу яких вони входять. Їх рекомендують у разі відмови жінки від гормонотерапії.
• Седативні препарати. За наявності значних коливань настрою, схильності до тривоги та іпохондрії показані селективні інгібітори зворотного захоплення норадреналіну та серотоніну. У більш м’яких клінічних випадках ефективні препарати магнію, заспокійливі збори та трави (валеріана, собача кропива, півонія).
• Анальгетики. Жінкам із вираженим больовим синдромом призначають медикаменти із групи нестероїдних протизапальних засобів. НПЗЗ стабілізують клітинні мембрани та пригнічують синтез простагландинів, які знижують поріг больової чутливості за рахунок сенсибілізації рецепторів болю до механічних впливів.
• Діуретики. Оскільки однією з ланок патогенезу мастодинії є затримка рідини в тканинах молочних залоз, застосування сечогінних засобів дозволяє зменшити вираженість больового синдрому. Зазвичай використовують калійзберігаючі діуретики, що також мають антиандрогенні властивості, і фітопрепарати.

Комплексну терапію масталгії можна доповнити вітамінно-мінеральними комплексами та фізіотерапевтичними методиками (електрофорезом, магнітотерапією, гальванізацією, бальнеотерапією). При ациклічній мастодинії здійснюють лікування основного захворювання із застосуванням відповідної медикаментозної терапії та хірургічних втручань (розкриття та дренування маститу, енуклеації пухлини, секторальної резекції, мастектомії тощо).

При циклічній мастодинії прогноз сприятливий, при ациклічній та помилковій залежить від захворювання, що спровокував виникнення болю. Для профілактики больового синдрому, пов’язаного з циклічними коливаннями рівня гормонів, рекомендована нормалізація режиму сну та відпочинку, зниження робочих навантажень, корекція дієти зі зменшенням кількості солі та обмеженням продуктів, що затримують рідину в організмі (копченостей, солінь, смажених страв, алкоголю). Важливу роль відіграє профілактика та своєчасне лікування гінекологічних захворювань, що супроводжуються гормональними розладами.