Мастит новонароджених

Мастит новонароджених – гостре інфекційно-запальне захворювання молочної залози у дітей у перші тижні життя. Виявляється зовнішніми змінами області молочної залози у вигляді нагрубання, синюшно-багряного відтінку шкіри над ураженою областю та місцевою гіпертермією. Завжди відзначається загальне підвищення температури до 39С і більше, можливе відділення гною через центральну протоку молочної залози. Мастит новонароджених діагностується клінічно та лабораторно. Проводиться консервативне та хірургічне лікування, тактика визначається стадією формування абсцесу.

Мастит новонароджених зустрічається досить рідко. До цього стану часом помилково відносять мастопатію новонароджених з частково схожими клінічними симптомами, проте причини останньої є гормональними і пов’язані з інфекцією. Мастит новонароджених однаково часто зустрічається у дівчаток та хлопчиків. Актуальність захворювання в педіатрії пов’язана із загальними анатомічними особливостями дітей даного віку, тяжкістю патологічного процесу, його небезпекою для життя та здоров’я хворих. Можлива швидка генералізація інфекції з розвитком сепсису, що значно підвищує ризик життя малюка. З боку батьків часто має місце гіпердіагностика, пов’язана з фізіологічним нагрубанням молочних залоз (мастопатія новонародженого), і подальше самолікування, здатне серйозно погіршити стан дитини та негативно вплинути на її здоров’я.

Мастит новонароджених розвивається внаслідок інфікування тканин передньої грудної стінки. Основними збудниками є стафілокок і стрептокок. Сприяє розвитку інфекції, як правило, порушення норм догляду за новонародженими, що призводить до появи попрілостей, в області яких виявляється збудник. Певну роль відіграють мікротріщини та травми в області молочних залоз, де відбувається формування первинного вогнища інфекції. Мастит новонароджених найчастіше розвивається у період фізіологічного нагрубання молочних залоз малюка, яке має місце у перші два тижні життя.

Мастит новонароджених проявляється зазвичай на 7-10 день життя дитини. Характерно розвиток типових ознак запального процесу. Спочатку привертає увагу ущільнення у сфері молочної залози, зазвичай одностороннє. Одночасно відзначається підвищення температури тіла, частіше значне, до 39 ° С і вище. Пальпація болюча, причому область над ураженою залозою на початкових етапах не змінена. Пізніше шкіра над осередком інфекції набуває синюшно-багряного відтінку, зона інфільтрації змінюється осередком флюктуації. Це означає, що гнійник у цій галузі вже сформувався. Гіпертермія продовжує наростати, внаслідок інтоксикації страждає загальний стан дитини. При пальпації можливе незначне виділення гною, іноді гній виділяється спонтанно.

Основа діагностики – фізикальне обстеження та збирання анамнезу. Під час огляду педіатр виявляє інфільтрат чи зону флюктуації, місцеве та загальне підвищення температури. При пальпації можна помітити гнійне відділення. У загальному аналізі крові виявляється лейкоцитоз із зсувом вліво та інші ознаки інфекції. Збудник вірогідно визначається після дослідження вмісту абсцесу. Обов’язковим є проведення диференціальної діагностики маститу новонароджених з мастопатією, яка має місце практично у всіх дітей після народження. Даний стан також проявляється нагрубанням молочних залоз та гіперемією (присутні деякі ознаки запалення). Головною відмінністю є відсутність інфекції як такої.

У фазу інфільтрації проводиться консервативна терапія. Показано фізіолікування методами УВЧ та УФО, лікування місцевими засобами. Вже цьому етапі починається антибіотикотерапія, препарат підбирається емпірично. Після формування осередку інфекції здійснюється хірургічне лікування маститу новонароджених. Розтин маститу проводиться радіальними розрізами, що не торкаються ареолу. Найчастіше використовується кілька розрізів. Після розтину відбувається відділення гною. Розрізи дренуються на кілька днів, до лікування додаються пов’язки з гіпертонічним розчином для швидшої санації вогнища інфекції. Продовжується антибіотикотерапія, при цьому можливий підбір препарату з урахуванням чутливості збудника, встановленої для дослідження гнійного відокремлюваного.

Прогноз маститу новонароджених сприятливий. Результатом зазвичай стає повне одужання. В окремих випадках можливе поширення інфекції по м’яких тканинах з формуванням флегмони. Дане ускладнення становить загрозу життю через швидкий розвиток сепсису з поліорганною недостатністю. Лікування лише хірургічне, дитина спостерігається в палаті інтенсивної терапії та реанімації. Ускладнення маститу новонароджених зустрічаються рідко і, зазвичай, стають наслідком невчасної діагностики, отже, неуважності чи недосвідченості батьків, оскільки інфекція частіше розвивається після виписки з пологового будинку. Профілактичними заходами є дотримання правил догляду за новонародженим та регулярні огляди тіла дитини.