Мастить у дівчаток

Мастить у дівчаток – це серозно-інфільтративне чи гнійне запалення молочної залози. Виникає при контактному чи гематогенному зараженні стафілококами, мікробними асоціаціями. Мастит проявляється болями у грудній залозі, які спочатку мають помірну інтенсивність, але різко посилюються при переході хвороби у гнійно-деструктивну форму. Інші симптоми: локальне почервоніння та набряк, підвищення температури тіла. Діагностика проводиться за результатами УЗД грудних залоз, бактеріоскопії та бакпосіву ексудату з вогнища запалення. Лікування передбачає консервативну тактику (антибіотики, що підтримують пов’язки), хірургічне втручання (пункція абсцесу, резекція уражених тканин).

Нелактаційні мастити займають 5-45% у структурі захворювань молочних залоз, не пов’язаних із грудним вигодовуванням. Число дівчаток молодше 18 років серед усіх пацієнток становить не менше 16%, тому проблема не втрачає актуальності у практичній педіатрії. Пік діагностики проходить на підлітковий вік, в окрему категорію виділяють мастити у новонароджених дівчаток. Вибір оптимальної тактики лікування становить складнощі для лікарів, оскільки необхідно застосовувати максимально щадні методи, щоб не порушити формування молочних залоз.

Мастит у дівчаток найчастіше викликаний золотистим стафілококом чи його асоціаціями коїться з іншими патогенними бактеріями. Збудник проникає в молочну залозу через сосок і головні протоки, після чого поширюється на прилеглі залізисті тканини. Другий варіант зараження – перенесення мікробів гематогенним шляхом з осередків хронічної інфекції. Імовірність розвитку маститу підвищується за наявності факторів ризику:

• Пубертатний вік. Після початку статевого дозрівання, коли відбувається ряд гормональних змін, тканина молочної залози стає вразливішою до дії патогенних мікроорганізмів. Основну групу педіатричних пацієнток із маститом становлять дівчатка-підлітки віком 12-16 років.
• Травми молочної залози. При забитому місці грудної клітки ушкоджується залозиста тканина і порушується кровотік, що створює сприятливі умови для розмноження стафілококів. Ризик хвороби підвищується при подряпинах на шкірі, через які патоген може безперешкодно проникати вглиб залози.
• Неправильно підібрана білизна. Занадто тісні топи та бюстгальтери здавлюють груди, натирають шкіру та соски, що підвищує ймовірність проникнення бактерій. Відсутність м’якої підтримуючої білизни у дівчаток з розвиненими грудьми також відносять до факторів ризику.
• Зниження імунітету. Мастит у дівчат часто виникає при переохолодженні, після перенесених вірусних інфекцій (вітряна віспа, ГРВІ), під дією гострих або хронічних стресів. Всі ці фактори порушують активність імунної системи, знижують здатність організму протистояти бактеріям.

Після проникнення стафілококів та інших бактерій у залозисту тканину починається гостре серозно-інфільтративне запалення – початкова форма маститу у дівчаток. Відбувається накопичення серозного ексудату в міжклітинних просторах, потужна лейкоцитарна інфільтрація ураженої зони. Значних патоморфологічних змін тканин відсутні, процес носить повністю оборотний характер.

У міру прогресування хвороби запалення стає гнійним. У тканинах залози формується обмежений осередок (абсцес), який має щільну сполучнотканинну капсулу і заповнений зеленувато-жовтим гноєм. У дитячій хірургії частіше зустрічаються поодинокі гнійні порожнини, проте можливе утворення багатокамерного абсцесу, який складніше піддається терапії. При локальному некрозі тканин у молочній залозі формуються секвестри.

Перша та основна скарга пацієнток – локальні болі у молочній залозі. Спочатку вони не надто інтенсивні: викликають дискомфорт, але суттєво не порушують активність та не заважають у повсякденному житті. Найчастіше дівчата не можуть точно визначити дату, коли виникли перші болючі відчуття. Одночасно з больовим синдромом з’являється почервоніння над осередком запалення. Зазвичай він розташований ближче до зовнішнього краю грудної залози на рівні соска або нижче.

Через 2-3 діб серозна форма маститу перетворюється на інфільтративну. У цей період біль посилюється, при пальпації можна визначити ущільнення діаметром від 0,5 до 4 см. Температура тіла залишається в нормі або підвищується до субфебрильних цифр (менше 38 ° С). Багато дівчат соромляться звертатися до батьків з делікатними симптомами і приховують їх, поки болі не стають занадто сильними, тому така форма маститу діагностується досить рідко.

Якщо лікування хвороби не проведено вчасно, через 5-6 днів вона переходить у деструктивну форму – розвивається гнійне та абсцедуюче запалення залози. Болі стають інтенсивними, набувають пульсуючого характеру, різко посилюються при дотиках, рухах, носінні тісного одягу. Ділянка почервоніння розширюється, колір шкіри стає яскраво-червоним або багряним. Велике гнійне вогнище і сильний набряк навколишніх тканин деформують грудну залозу.

Нелікований мастит у дівчаток швидко поширюється інші ділянки грудей, викликає їх гнійне розплавлення і некроз. Незворотні зміни змушують лікарів проводити секторальну резекцію молочної залози. Після такої операції залишається помітний рубець та деформація, що викликає серйозні переживання та комплекси у підлітків. У важких випадках бактерії проникають у системний кровотік з розвитком сепсису та септикопіємії.

Ознаки маститу у дівчаток вимагають консультації педіатра, при підозрі на гнійну форму захворювання потрібне обстеження у дитячого хірурга. На первинному прийомі проводиться збір скарг та анамнезу, візуальний огляд та пальпація молочних залоз. Консультація проходить у присутності батьків, дівчатка старше 15 років за бажанням можуть залишитися з лікарем наодинці. Далі призначають лабораторні та інструментальні методи діагностики:

• УЗД молочних залоз. При серозному запаленні визначають гіперехогенні зони, дифузні зміни тканин, незначне розширення проток. Після формування абсцесу при ультразвуковій діагностиці візуалізуються гіпоехогенні осередки, оточені щільною капсулою. У більшості дівчаток визначаються поодинокі абсцеси, але можливий і великий багатопорожнинний мастит.
• Мікробіологічна діагностика. Дослідження гною з осередку проводиться після діагностичної чи лікувальної пункції. Для швидкого отримання інформації використовують мікроскопію зі спеціальним фарбуванням. Діагноз підтверджується за результатами бакпосіву, що визначає точний вид збудника та дозволяє оцінити його чутливість до протимікробних препаратів.
• Базовий комплекс аналізів. Підозра на запальний процес вимагає проведення клінічного аналізу крові, у якому виявляють підвищення рівня лейкоцитів та ШОЕ. За даними біохімічного аналізу виявляють збільшення острофазових показників. При погано піддаються лікуванні та рецидивуючих маститах рекомендують зробити імунограму.

Диференційна діагностика

Нелактаційний мастит у дівчаток необхідно відрізняти від фізіологічного набухання грудей у ​​період статевого дозрівання, дисгормональної гіперплазії молочних залоз (мастопатії). Інтенсивні ознаки місцевого запалення вимагають диференціювання з інфікуванням кісти, нагноєнням атероми, бешиховим запаленням. При патологічних змінах сосково-ареолярного комплексу та хворобливості в області пахвових лімфовузлів слід виключити новоутворення.

Консервативна терапія

При серозному типі запалення обмежуються медикаментозними методами. На шкіру наносять антибактеріальні мазі, для зменшення дискомфортних відчуттів використовують пов’язку, що піднімає, для уражених грудей. Також дівчаткам призначають системну антибіотикотерапію, дозування та конкретні найменування препаратів підбираються з урахуванням віку, передбачуваного чи виділеного збудника маститу. За показаннями лікування доповнюють імуномодуляторами.

Хірургічне лікування

При гнійному маститі у дівчаток проводять пункційну аспірацію вмісту абсцесу. Такий спосіб не вимагає розрізів, не травмує інтактну залозисту тканину, не залишає на шкірі рубців. За допомогою товстої голки під місцевим знеболенням видаляють гній із осередку запалення, за необхідності вводять антибактеріальні розчини. Процедура виконується під ультразвуковим контролем максимальної точності введення голки.

При широкому гнійному розплавленні пункційний метод неефективний, тому вдаються до класичної операції. Проводиться розтин та дренування порожнини, в особливо важких випадках видаляють незворотно змінені тканини. Оперативне втручання доповнюють пероральною або парентеральною антибіотикотерапією. У післяопераційному періоді проводиться стандартний догляд за раною із застосуванням антисептиків, антибіотиків, загоюючих засобів.

При використанні консервативної тактики та методу пункції показник повного одужання становить 98%. У більшості дівчаток не виникають рецидиви захворювання, молочні залози продовжують розвиватися відповідно до віку. Менш сприятливі прогнози для дітей із запущеною формою гнійного запалення, що потребує хірургічного втручання. У такому разі на грудях залишаються неестетичні шрами, можливе порушення зростання залози.

Для профілактики маститу потрібно уникати переохолоджень, правильно підбирати білизну для грудей, що зростають, дотримуватися обережності при заняттях контактними видами спорту, які загрожують ударами по грудній клітці. Велика увага приділяється статевої освіти підлітків. Необхідно з юного віку навчати дівчат правила самообстеження молочних залоз, пояснювати необхідність візитів до дитячого гінеколога після початку менструальної функції.