МІФ 1: ХВОРОБА НЕ ЗАРАЗНА

Бронхіт нерідко викликають вируси: коронавірус, респіраторно-синтиціальний, рино-, метапневмовірус або грип. А абсолютно всі ГРВІ об’єднує повітряно-крапельний шлях передачі. Тому, якщо бачите, наприклад, на майданчику кашлюкового дитини, не слухайте розповіді про залишковий кашель — ідіть! Пам’ятайте: інкубаційний період вказаних вірусів, крім грипу (він проявляється вже через день після зараження) – 5-10 днів.

Також не користуйтеся посудом, рушниками хворого — на них разом з частинками виділень можуть бути хвороботворні бактериї (якщо бронхіт — бактеріальний). Ви відразу бронхітом не захворієте, але оскільки ці бактерії стануть частиною вашої флори, то при переохолодженні або зниженні імунітету на тлі іншого захворювання, що ви в перспективі також ризикуєте отримати це захворювання.

МІФ 2: Важкий НЕЖИТИ — ОДНА З ПРИЧИН

Ускладнень нежить може перерости лише у гайморит. Інша справа, що нежить, який не пройшов через тиждень, може означати, що на слизовому носі активізувалися хвороботворні бактерії (які є практично у кожного людини, просто їх зростання стримується імунітетом). І якщо в організму не вистачити захисних сил придушити їх зростання самостійно (без ліків, що назначаються у такому разі лікарем), не виключено, що патогенні мікроорганізми можуть розмножитися і на нижніх дихальних шляхах. Але тільки за умови, що вони там “жили” і до нежитю.

МІФ 3: ВІДХАРКУВАЛЬНІ НЕ ДОПУСТЯТИ БОЛЕЗНИ

Такі препарати можна застосовувати, лише якщо їх назначивши лікар, констатувавши у пацієнта бронхіт. Самостійне вживання відхаркувальних засобів (навіть на рослинній основі) може, навпаки, спровокувати хворобу. Справа в тому, що, змушуючи організм виводити неіснуючу слиз з альвеол, такі препарати будуть дратувати нижні дихальні шляхи, що призводить до спазму або застою в бронхах, а як наслідок – розвитку запалення в них. Тому — жодної самодіяльності.

МІФ 4: КУПАТИСЯ ПРИ БРОНХІТІ НЕ МОЖНА

Це неправда, як і ті, що нібито можна купатися тільки за відсутності підвищеної температури тіла. Приймати душ і навіть теплу ванну (не гарячу) можна і за температури 39 °С. Головне, потім насухо витертися і лягти на пару годин на ліжко. У кімнаті має бути тепло і без протягів. Якщо водні процедури не спричинятимуть переохолодження (а цього не трапиться при дотриманні зазначених умов), то вони навіть показані при хворобі: справа в тому, що шкіра теж є органом дихальної та імунної систем, і від того, наскільки вона буде чистою, багато у чому залежить якість імунітету. Пам’ятайте, що при цій хворобі, як правило, людина активно потіє, і загрязнення шкіри посилюється в рази — через пори, виводяться токсині.

МІФ 5: СУХИЙ КАШЕЛЬ — ЦЕ НЕ БРОНХІТ

Саме сухий кашель, грубе дихання, особливо при підвищеній температурі тіла (навіть 37,2°) може означати ураження нижніх дихальних шляхів зі утрудненим відходженням секрету. При цьому кашляти в такому випадку людина може лише кілька разів на день.

МІФ 6: БЕЗ АНТИБІОТИКІВ НЕ ОБІЙТИСЯ

Це неправда. Не лише тому, що іноді у розвитку бронхіту винні вируси (проти яких антибіотики безсилі), але й тому, що причиною хвороби іноді є спазм (спровокований вирусом, бактерією чи алергічним агентом — захищаючись від них, організм звужує судини, що спричиняє спазм). Такий вид бронхіту називається обструктивним. Його лікують препаратами, знімають бронхоспазм, і тільки якщо через три дні не настає покращення, а загальний аналіз крові з формулою показує підвищення лейкоцитів, паличкоядерних нейтрофілів та СОЕ, підключають антибіотики, оскільки такі результати аналізів свідчать про те, що приєдналася бактериальна інфекція. Якщо ж її немає, а ви проп’єте антибіотики, то бронхіт не вилікуєте та знищите корисну мікрофлору в кишечнику, а саме вона створює до 80% імунних факторів.

До речі, якщо алергічна та вірусна природа бронхіту виключені, а результати загального аналізу крові вказують на розвиток бактериальної інфекції, то лікар має право назначити антибіотики, не чекаючи результатів аналізу посіву з носоглотки та чутливості до антибіотиків (антибіотикограми): вони будуть готові через 8- 10 днів, а бронхіт найчастіше викликають такі бактерії, як пневмококи, стафілококи, ентеробактерії, гемофільна паличка, і більшість сучасних препаратів широкого дії чутливі до них.

Інша справа, що прицільна терапія є більш ефективною і знижує ризик затяжного перебігу хвороби. Тому зазначені аналізи робити варто. Але необов’язково при кожному рецидиві: результати посіву та чутливості актуальні 2-3 роки (далі мікрофлора носоглотки та чутливість до антибіотиків можуть змінюватися).