Меліоїдоз

Симптоми і ознаки

Помилковий сап – це інфекція, що викликається Burkholderia (раніше Pseudomonas) pseudomallei. Прояви інфекції включають пневмонію, септицемію і локалізовані інфекції різних органів. Діагностика заснована на культуральному дослідженні або серологічне дослідження. Лікування проводиться тривало, при цьому використовують такі антибіотики, як цефтазидим.

Збудник може бути ізольований з бруду і води. Дане захворювання є ендемічним в Південно-Західній Азії, Австралії, Центральної, Західної та Східної Африці, в Індії та Китаї. Люди можуть піддаватися зараження шляхом контамінації пошкоджених ділянок шкіри або ділянок опіку, шляхом споживання всередину МО або його інгаляції, але прямого шляху зараження від інфікованих тварин або людей не існує. В ендемічних регіонах помилковий сап частіше виникає у пацієнтів зі СНІДом.

Дана інфекція може протікати безсимптомно або залишатися латентної протягом багатьох років. Летальність становить менше 10%, виключаючи випадки гострого септичного помилкового сапу, який часто є фатальним захворюванням.

Найбільш частою формою помилкового сапу є гостра легенева інфекція. Симптоми її варіюють від помірної до важкої некротизуючої пневмонії. Початок захворювання може бути гострим або поступовим. При цьому виникають головний біль, анорексія, плевритичний або тупий біль в грудній клітці і генералізована міалгія. Температура тіла зазвичай становить більше 39 ° С. Характерними симптомами є кашель, тахіпное і хрипи. Мокрота може мати домішки крові. Рентгенограма органів грудної клітини зазвичай виявляє ущільнення верхньої частки і, часто, кавітацію, що нагадує туберкульоз. Також можуть спостерігатися пошкодження лімфатичних вузлів кореня легені, освіта тонкостінних кіст і плевральна еффузіі. Кількість лейкоцитів варіює від нормальних значень до 20×109.

Дисемінована септіцеміческая інфекція починається гостро. При цьому виникають септичний шок і множинне ураження органів. Прояви захворювання включають дезорієнтацію, вкрай виражене диспное, гострий головний біль, фарингіт, кишкову кольку, діарею і пустульозні пошкодження шкіри. Також присутні лихоманка, гіпотензія, тахіпное, яскраві еритематозні припливи і ціаноз. Можуть виникати епізоди м’язової слабкості. Іноді з’являються ознаки артриту або менінгіту. Ознак ураження легень може не бути або є хрипи і шум тертя плеври.

Недіссемінірованная септіцеміческая інфекція виникає тоді, коли бактеріємія вражає небудь один орган. Зазвичай вона не приводить до шоку.

Локалізована (хронічна гнійна) інфекція викликає утворення вторинних абсцесів. Найбільш часто вони виникають в шкірі, лімфатичних вузлах або кістках. У даних пацієнтів лихоманка може бути відсутнім. Гостра гнійна форма захворювання зустрічається нечасто.

Burkholderia pseudomallei може бути ідентифікована в ексудатах шляхом фарбування за Грамом або метиленовим синім, а також шляхом культурального дослідження. Рентгенограми органів грудної клітини зазвичай виявляють нерегулярні конгломерати (4-10 мм) лімфатичних вузлів. Можуть пальпувати печінка і селезінка. Функціональні печінкові тести, рівень ACT і білірубіну часто є ненормальними. Рівень лейкоцитів нормальний або незначно збільшений.

Лікування

Бессимптомная інфекція не потребує лікування. Пацієнти з помірною формою захворювання повинні отримувати триметоприм-сульфаметоксазол, 2 таблетки на прийом всередину 2 рази на день протягом як мінімум 30 днів. Серйозно хворі пацієнти мають отримувати цефтазидим 30 мг /кг внутрішньовенно через кожні 6 годин протягом 2-4 тижнів (допустимими замінами є іміпінем, меропінем і піперацилін), після чого лікування необхідно продовжувати оральними триметоприм-сульфаметоксазолом або амоксицилін-клавулонатом протягом 30-120 днів.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.