Метастази у хребет

Метастази у хребет – Вторинне злоякісне ураження хребетного стовпа, що виникає при міграції пухлинних клітин з осередку, розташованого в іншому органі. Проявляються болями, порушеннями чутливості та рухів, парезами, паралічами, тазовими розладами, гіперкальціємією та патологічними переломами. Діагноз «метастази в хребет» встановлюють з урахуванням анамнезу, загального та неврологічного огляду, рентгенографії хребта, КТ хребта та інших діагностичних процедур. Лікування – хіміопрепарати, радіотерапія, гормональна терапія, ламінектомія, операція, що стабілізує.

Метастази в хребет – вторинні вогнища злоякісної пухлини іншої локалізації, що вражають хребці та анатомічні структури, що прилегли. Є найпоширенішим вторинним злоякісним ураженням скелета. Складають 13% загальної кількості онкологічних захворювань. Трапляються частіше первинних неоплазій хребетного стовпа. У 80% випадків метастази в хребет діагностуються при раку легень, раку молочної залози та передміхурової залози. Нерідко виявляються при саркомах та лімфомах. Може вражати будь-який відділ хребта. Найчастіше страждають грудний та поперековий відділи, у шийному відділі метастази у хребет виявляються відносно рідко. Прогноз несприятливий. Лікування проводять фахівці у сфері онкології та вертебрології.

З урахуванням характерних змін кісткової речовини виділяють два види метастазів у хребет:

• Остеолітичні (остеокластичні) вторинні вогнища – характеризуються переважною активізацією остеокластів, які розчиняють кісткову тканину. Супроводжуються видимим на рентгенограм зниженням висоти хребців.
• Остеобластичні (остеосклеротичні) метастази у хребет – характеризуються безконтрольним розростанням та збільшенням щільності кісткової тканини. На рентгенограмах виявляються «плямистістю», зміною форми та збільшенням обсягу ураженої кістки. Поряд із тілами в процес можуть залучатися дуги та відростки хребців.

Морфологічна структура метастазів у хребет відрізняється великою варіабельністю та залежить від типу первинної неоплазії. У процесі гістологічного дослідження можуть виявлятися високо-середньо- та низькодиференційовані та анапластичні карциноми, плоскоклітинний рак та інші типи злоякісних новоутворень.

Першим проявом зазвичай стає больовий синдром. Болі найчастіше тупі, ниючі, локальні чи які поширюються межі рівня поразки. Неінтенсивні болі при метастазах у хребті можуть нагадувати аналогічний симптом при остеохондрозі, проте відрізняються від нього більшою стійкістю та швидким прогресуванням. На ранніх етапах болючість при метастазах у хребет може бути незначною, провокуватися постукуванням по хребцях, поворотами шиї або підйомом випрямленої нижньої кінцівки.

Надалі болі стають постійними, зберігаються у спокої. Типовою особливістю метастазів у хребті є нічний біль. Можлива стійка локальна болючість, і натомість яких виникає відчуття «ударів струмом» при рухах. Місця «ударів» збігаються з проекцією корінців. При метастазах в хребет в ділянці шиї болі іррадіюють у верхні кінцівки, при ураженні грудного відділу оперізують тулуб, при локалізації в поперековому або крижовому відділі віддають у нижні кінцівки.

При прогресуванні процесу з’являються корінцеві розлади як попереково-крижового чи шийно-плечового радикуліту. У ході неврологічного огляду у хворих з метастазами у хребті виявляються позитивні симптоми Нері, Ласега, посадки Мінора тощо. У деяких пацієнтів визначаються розлади больової чутливості за корінцевим типом. Для корінцевих болів при метастазах у хребет характерна певна циклічність: на початковому етапі ураження чергового корінця інтенсивність больового синдрому наростає, після його повного руйнування зникає, щоб потім з’явитися знову при поширенні наступного корінця.

У хворих з метастазами у хребет виявляються поліневропатії у вигляді парестезій, зниження чутливості за типом панчох та рукавичок, гіпергідрозу та почервоніння дистальних відділів кінцівок. Парези та паралічі при метастазах у хребет розвиваються раптово чи поступово. Спостерігаються порушення рухів та чутливості у поєднанні з тазовими розладами. Особливості клінічної картини визначаються рівнем ураження, швидкістю прогресування компресії, розташуванням метастазу по відношенню до спинного мозку та особливостями кровопостачання ураженої зони. Синдром Броун-Секара при метастазах у хребет трапляється рідко.

При посиленій резорбції кісткової тканини може розвиватися гіперкальціємія, що виявляється сонливістю, загальмованістю, емоційною лабільністю, погіршенням пам’яті, когнітивними розладами, м’язово-суглобовими болями, погіршенням апетиту, порушеннями травлення, аритмією, підвищенням артеріального артеріального тиску. Гіперкальціємічні розлади посилюють стан хворого. Поряд з переліченими вище проявами, спричиненими метастазами в хребет, у пацієнта можуть виявлятися симптоми, зумовлені первинною неоплазією та метастазами, розташованими за межами хребетного стовпа.

Діагноз виставляється з урахуванням історії хвороби, клінічних проявів та додаткового обстеження. При вивченні анамнезу звертають увагу на наявність злоякісних пухлин, здатних метастазувати в область хребетного стовпа. При цьому онкологи враховують, що симптоми метастазів у хребет можуть виникати одночасно або майже одночасно з проявами первинної неоплазії, так і через кілька місяців або навіть років після її радикального лікування. Відсутність в анамнезі онкологічного захворювання не є приводом для виключення метастазів у хребет. Іноді визначити локалізацію первинного процесу вдається, попри проведення комплексного обстеження пацієнта.

Про наявність онкологічного захворювання свідчить позитивний аналіз крові на онкомаркери. На початковому етапі діагностики хворим із підозрою на метастази у хребет призначають рентгенографію хребта. На ранніх стадіях метастазування рентгенологічні ознаки ураження хребців можуть бути відсутніми, тому при негативному результаті дослідження пацієнтів з підозрою на метастази в хребет направляють на сцинтиграфію, КТ та МРТ хребта. Для виявлення первинної неоплазії та вторинних вогнищ проводять УЗД органів черевної порожнини, рентгенографію органів грудної клітки, мамографію та інші діагностичні процедури. Диференціальну діагностику метастазів у хребет здійснюють із судинними ураженнями, наслідками запальних захворювань, вторинною демієлінізацією та первинними неоплазіями хребетного стовпа.

План лікування визначається типом та поширеністю первинного новоутворення, загальним станом пацієнта, обсягом та проявами метастазів у хребет. Основними цілями терапії є зменшення больового синдрому, запобігання або усунення здавлення спинного мозку, покращення якості та збільшення тривалості життя пацієнтів. У процесі лікування метастазів у хребті використовуються хіміопрепарати, дифосфонати, променева терапія, гормональна терапія та оперативні втручання.

Рішення про необхідність хіміо- та радіотерапії при метастазах у хребет приймають з урахуванням чутливості первинної пухлини. При гормонально залежних неоплазія здійснюють гормональну терапію. Для придушення резорбції кістки та усунення гіперкальціємії призначають дифосфонати. Хірургічні втручання при метастазах у хребет зазвичай мають паліативний характер. Показаннями до операції є інтенсивні болі, прогресуюче стиснення спинного мозку, гострий корінцевий синдром при нестабільності хребта та патологічний перелом ураженого хребця зі стисненням спинного мозку. Обсяг втручання залежить від стану хворого з метастазами у хребет, прогнозу захворювання, типу неоплазії та поширеності ураження в області хребетного стовпа. Усі операції при метастазах у хребті можна розділити на дві групи: декомпресивні та декомпресивно-стабілізуючі.

Декомпресивні операції (ламінектомії) відносно прості та легше переносяться хворими. Їх основним недоліком є ​​висока ймовірність повторного погіршення стану пацієнтів внаслідок прогресування метастазів та нестабільності хребетного стовпа, зумовленої ламінектомією. Декомпресивно-стабілізуючі операції (з використанням фіксаторів, імплантатів, ауто- та алотрансплантатів) дозволяють рано активізувати хворих, забезпечують довготривалий ефект та суттєво покращують якість життя пацієнтів з метастазами у хребет. Основними недоліками таких втручань є їхня висока травматичність, неможливість проведення при тяжкому стані та дисемінованих процесах.

Прогноз при метастазах у хребет

Метастази у хребті виникають при IV стадії онкологічного процесу, яка вважається прогностично несприятливою. Разом з тим метастази в кістки протікають досить сприятливо в порівнянні з вторинними ураженнями вісцеральних органів. Середня тривалість життя при метастазах у хребті становить від 1 до 2 років. В якості несприятливих прогностичних факторів розглядають швидке агресивне зростання первинної неоплазії, множинні метастатичні ураження різних органів, нетривалий період часу між терапією первинного новоутворення та виникненням метастазів у хребет, великий розмір метастатичної пухлини, відсутність ознак склерозу на рентгенограмах. . Сприятливими прогностичними факторами є повільне зростання первинної пухлини, одиночний характер метастазів у хребет, невеликий розмір вторинної неоплазії, наявність склерозу на рентгенограмах до і після терапії, задовільний стан хворого.