Метастази у легені

Метастази у легені – Вторинні новоутворення, що виникли при міграції злоякісних клітин з іншого органу. На початковій стадії проявляються симптоми загальної інтоксикації і простудними захворюваннями, що повторюються. Надалі з’являються задишка, біль у ділянці грудної клітки і кашель з домішкою крові. Діагноз виставляється з урахуванням клінічних проявів, даних рентгенографії, КТ грудної клітки, гістологічних та цитологічних досліджень. Лікування – хіміотерапія, радіотерапія, лазерна резекція, радіохірургія та традиційні хірургічні втручання.

Метастази у легені – вторинні злоякісні вогнища у легеневій тканині. Можливий лімфогенний, гематогенний або імплантаційний шлях міграції клітин із новоутворення, розташованого в іншому органі. Є одними з найпоширеніших вторинних пухлин. Серед пацієнтів переважають чоловіки віком від 60 років. Прогноз при метастазах у легенях зазвичай несприятливий. Через множинне метастазування, пізнє виявлення вогнищ у легеневій тканині та супутнє ураження інших органів радикальне лікування, як правило, неможливе. Винятком є ​​солітарні метастази у легенях, що виникли через тривалий час після проведення специфічної терапії чи оперативного видалення первинного новоутворення. Лікування проводять фахівці у сфері онкології та пульмонології.

Причиною частого ураження легеневої тканини при злоякісних новоутвореннях різної локалізації є добре розвинена мережа кровоносних та лімфатичних судин у тканині легені. Клітини первинної пухлини мігрують за лімфатичною або кровоносною системою, осідають у легеневій тканині або під плеврою та дають початок метастазам.

Крім того, можливе імплантаційне (аспіраційне) метастазування, при якому злоякісні клітини поширюються по бронхах з новоутворення, що розпадається, верхніх дихальних шляхів, бронха, легкої або агресивно зростаючої пухлини прилеглого органу. Вторинні пухлини в легеневій тканині можуть стати джерелом метастазів в інших органах.

Метастази в легенях частіше діагностуються при первинному раку молочної залози, шлунка, стравоходу, сечового міхура, колоректальному раку, раку простати, печінки, меланомі та пухлинах нирок, але можуть виявлятися і при інших онкологічних захворюваннях. Зазвичай є вузли діаметром від кількох міліметрів до 5 і більше сантиметрів. Найчастіше бувають множинними. Метастази в легенях при меланомі можуть бути коричневими, буро-чорними, білими або частково пігментованими. Вузли при саркомі та раку – білими або рожево-сірими. Рідше метастази в легенях є дифузною мережею, що розповсюджується під плеврою і в товщі легеневої тканини – такі вторинні новоутворення виявляються при раковому лімфангіті, обумовленому міграцією злоякісних клітин по лімфатичних судинах.

Метастатичні осередки в легенях класифікують за кількома ознаками:

• За типом новоутворень: осередкові та інфільтративні форми.
• За кількістю вторинних пухлин: солітарні (поодинокі), поодинокі (трохи більше 3), множинні (понад 3).
• По діаметру: великі та дрібні.
• По локалізації: односторонні та двосторонні.

З урахуванням особливостей поширення розрізняють дві форми метастазів у легенях: дисеміновану та медіастинальну. При дисемінованій формі у легеневій тканині виявляються множинні вторинні пухлини (як правило – переважно у нижніх відділах). При медіастинальної формі спочатку уражаються лімфатичні вузли середостіння, а потім пухлинні клітини по лімфатичних судинах мігрують у тканину легені. З урахуванням особливостей рентгенологічної картини виділяють чотири форми метастазів у легені:

• Вузлова. Включає солітарну і множинну форми. На рентгенограмах виявляються вузли з чіткими контурами, що локалізуються переважно у нижніх відділах. Легенева тканина поза вогнищ зберігає свою нормальну структуру.
• Псевдопневматична (Дифузно-лімфатична). На знімках виявляються численні тонкі тяжі ущільненої тканини, розташовані в перибронхіальній зоні. Ближче до осередку тяжі мають розпливчасті контури, у міру видалення межі ущільнень стають чіткішими.
• Плевральна. Нагадує картину ексудативного плевриту. У плевральній порожнині може виявлятися випіт. На поверхні легень виявляються горбисті напластування.
• Змішана. Спостерігається поєднання двох або більше описаних форм.

При визначенні тактики лікування метастазів у легенях має значення ступінь чутливості пухлини до різних видів терапії. З урахуванням цього показника можна умовно виділити такі типи метастазів у легенях:

• Реагують на радіотерапію та хіміотерапію (при остеогенній саркомі, раку яєчника та раку яєчка).
• Стійкі до хіміотерапії (при раку шийки матки та меланомі).
• Реагують на гормональну терапію (при гормональноактивних новоутвореннях статевих органів).

На початковій стадії метастази у легені зазвичай протікають безсимптомно. Можуть виявлятись загальні ознаки онкологічного захворювання: невмотивована слабкість, апатія, анемія, втрата апетиту, зниження маси тіла, підвищення температури тіла. Першим проявом метастазів у легені зазвичай стають простудні захворювання, що повторюються: грип, бронхіт, пневмонія. Іноді симптоми виникають тільки на заключній стадії, при множинних вузлах у легенях, залученні бронхів та плеври.

При поразці значної частини легені чи здавленні бронха розвивається задишка. Кашель при метастазах у легенях спочатку сухий, частіше виникає ночами. Надалі з’являється слизово-гнійне мокротиння без запаху, нерідко – з домішкою крові. При звуженні бронхів мокротиння стає густішим, гнійнішим. Можливі легеневі кровотечі. Метастази в легені, що поширюються на плевру, ребра та хребет, провокують розвиток больового синдрому. При метастазах у лімфовузлах лівої частини середостіння може спостерігатися осиплість голосу та афонія, при ураженні лімфовузлів правої частини середостіння – набряк верхньої половини тіла, зумовлений здавленням верхньої порожнистої вени.

Діагноз виставляється з урахуванням анамнезу, клінічних проявів, результатів інструментальних та лабораторних досліджень. Пацієнтів з підозрою на метастази в легенях направляють на рентгенографію грудної клітини, що дозволяє оцінювати стан легеневої тканини, визначати тип, характер та кількість вторинних новоутворень, наявність випоту у плевральній порожнині. Пацієнтам також призначають КТ легень – ця сучасна методика дає можливість виявляти дрібні метастази діаметром менше 0,5 мм, у тому числі розташовані субплеврально.

При необхідності знизити променеве навантаження (при метастазах у легенях у дітей, при численних дослідженнях для виявлення первинного вогнища та метастатичних уражень інших органів, при тривалому спостереженні) та підозрі на наявність дрібних метастазів проводять МРТ легень – ця методика дозволяє виявляти вторинні осередки діаметром менше 0, 3мм. Метастази в легені підтверджують на підставі результатів цитологічного дослідження мокротиння та плеврального випоту або гістологічного дослідження біоптату, отриманого в процесі бронхоскопії, черезшкірної пункційної біопсії легені або (рідше) відкритої біопсії.

Для виявлення метастазів інших локалізацій проводять розширене обстеження, що включає УЗД органів черевної порожнини, сцинтиграфію кісток скелета, КТ і МРТ хребта, КТ і МРТ головного мозку, УЗД органів малого тазу, УЗД заочеревинного простору та інші дослідження. Метастази в легені диференціюють з периферичним раком легень, доброякісним новоутворенням легені, пневмонією, кістою легені та туберкулемою.

Лікувальна тактика визначається видом первинної пухлини, її реакцією на терапію, кількістю та діаметром метастазів у легенях, наявністю або відсутністю метастатичного ураження інших органів, загальним станом пацієнта та деякими іншими факторами. Основною лікувальною методикою зазвичай є хіміотерапія, яка може застосовуватися ізольовано або у поєднанні з іншими методами. При метастазах у легенях, що виникли при дисемінації гормонозалежних пухлин, призначають гормональну терапію. Найкращий ефект гормонального лікування відзначається при раку простати та раку молочної залози.

Радіотерапію призначають при вторинних осередках ретикулосаркоми, саркоми Юінга, остеогенної саркоми та деяких інших пухлин, чутливих до променевого впливу. Показання до хірургічного лікування при метастазах у легенях обмежені. Оперативне втручання є доцільним при одиночних метастазах, ізольованому ураженні периферичної частини легені, контрольованому первинному новоутворенні та відсутності метастазів в інші органи. Іноді двоетапну резекцію легені та резекцію печінки виконують при одиночних метастазах у легкому та метастатичному раку печінки. У ряді випадків застосовують радіохірургію або здійснюють лазерну резекцію вторинного вогнища. При здавленні великих бронхів виробляють ендобронхіальну брахітерапію.

Прогностично несприятливими факторами вважаються поява метастазів у легенях раніше, ніж через рік після радикального лікування первинного новоутворення, діаметр вузлів більше 5 см, швидке зростання вторинних вогнищ та збільшення внутрішньогрудних лімфовузлів. Тривале виживання в деяких випадках можливе після хірургічних втручань з приводу одиночних метастазів у легенях, що виникли через рік та більше після радикального лікування первинної пухлини.

До чинників, які істотно впливають на тривалість життя при метастазах у легенях, відносять локалізацію вторинного вогнища (центральний чи периферичний), бік поразки, наявність чи відсутність метастатичного поразки плеври. П’ятирічне виживання пацієнтів з одиночними метастазами в легенях після комбінованої терапії становить близько 40%. Найкращі результати відзначаються при первинних новоутвореннях тіла матки, кісток, нирок, молочної залози та м’яких тканин.