Мігрень з аурою

Мігрень з аурою – Нападоподібна первинна цефалгія, перед появою якої спостерігаються зорові порушення, розлади чутливої ​​сфери або мови. Вона відрізняється від простої мігрені, що виникають за 10-60 хв. до головного болю і зникаючими перед її появою яскравими точками, блискавками, темними або світлими плямами в очах, спотворенням візуального сприйняття, уповільненням або невиразністю мови, поколюванням або онімінням кінцівок, слуховими або нюховими галюцинаціями, парезами. Діагностика мігрені з аурою заснована на неврологічному та офтальмологічному обстеженнях, ЕЕГ, МРТ та КТ мозку. Лікування включає профілактику та усунення нападів.

Мігрень з аурою – це одна з форм первинної цефалгії (головного болю), тобто вона виникає абсолютно автономно, а не як один із симптомів будь-якого захворювання. За даними фахівців у галузі клінічної неврології, мігрень зустрічається у 18% жінок та 6% чоловіків. Приблизно чверть випадків мігрені становить мігрень із аурою. Аура є виникаючі за 10-60 хв. до нападу мігренозної цефалгії тимчасові зорові, чутливі, мовні порушення, зміни смаку, нюху або слухового сприйняття. Як правило, мігренозна аура триває не більше 60 хв. Іноді вона призводить до виникнення головного болю.

Серед класичних випадків мігрені з аурою можуть спостерігатися напади мігрені з подовженою аурою. Про подовжену ауру говорять, коли хоча б один її симптом триває понад 60 хв., але при цьому дані неврологічного обстеження та методів нейровізуалізації не виявляють жодної патології. Якщо мігренозна аура триває більше 7 діб, то з ймовірністю можна припустити розвиток такого ускладнення, як мігренозний інфаркт, наявність якого підтверджується за допомогою методів нейровізуалізації.

За сучасними уявленнями, основу мігрені лежить підвищена збудливість церебральних больових рецепторів. Виникнення аури обумовлено зміною біохімічної та біоелектричної активності нейронів певної ділянки головного мозку. Так, припускають, що аура зорового характеру, що найчастіше зустрічається, виникає внаслідок гіперзбудження нейронів ділянки кори потиличної частки, що відповідає за «обробку» зорової інформації.

Мігрень з аурою є поліетиологічним захворюванням. Серед причин її появи насамперед називають стресові ситуації та психічну перенапругу. Оскільки рівень стресу в тій чи іншій ситуації є індивідуальним для різних людей і залежить від їх суб’єктивної реакції, то можна стверджувати, що виникнення мігрені з аурою значною мірою обумовлено багаторазовим невірним ставленням людини до обставин, що складаються. Показово, що люди, яким вдається зберігати доброзичливе ставлення у різних життєвих ситуаціях, набагато рідше страждають на мігрень, ніж ті, кому важко втриматися від невдоволення, гнівливості та дратівливості.

Спровокувати мігрень з аурою здатні: недосипання, зміна погоди, занадто яскраве світло, мерехтіння монітора, шум, різкий запах, надмірна сексуальна активність та ін. Мігрень з аурою може спостерігатися у пацієнтів із депресивним неврозом, синдромом хронічної втоми, іпохондричним неврозом, інсомнією та іншими порушеннями сну.

Зазначено виникнення нападу мігрені з аурою при вживанні певних продуктів. Найчастіше такими «провокаторами» є тірамінсодержащіе продукти харчування: банани, сир, горіхи, цитрусові, рибна ікра, а також червоне вино. Проте реакція пацієнтів різні продукти дуже індивідуальна. У зв’язку з цим неврологи припускають, що регулярне виникнення нападу після вживання певного продукту пов’язане не з самим продуктом, а з тим, що коли його вживання в їжу збіглося з виникненням нападу мігрені і мозок «зафіксував» це.

Характер нападу цефалгії при мігрені з аурою нічим не відрізняється від звичайної мігрені. Пульсуючий або давить головний біль зазвичай захоплює лише половину голови, супроводжується нудотою, легким запамороченням, підвищеним сприйняттям звуків та світлових подразників. Мігрень з аурою, як і проста мігрень, може мати продром у вигляді зміни настрою, сонливості або підвищеної збудливості, прискореного позіхання, загальної слабкості та ін. Основною відмінністю є наявність аури. При цьому не слід плутати останню з продромальними симптомами, що з’являються за кілька годин (іноді за 1-2 доби) до нападу мігренозу.

Зазвичай захворювання характеризується появою та наростанням цефалгії протягом першої години після зникнення явищ мігренозної аури. У деяких випадках симптоми аури з’являються знову під час головного болю, а іноді зберігаються навіть після її припинення. Приступ цефалгії може тривати від 4 до декількох діб. Після нього пацієнт відчуває деяку слабкість та розбитість. В інших випадках він засинає та прокидається повністю здоровим, що частіше відбувається у дітей.

Найчастіше у пацієнтів відзначається аура зорового характеру. У класичному варіанті, вона починається з появи нерівної і мерехтливої ​​плями, яка може мати біле, райдужне або золотисте забарвлення. Ця пляма або скотома розташовується в обох очах гомолатерально, тобто або в обох правих або в обох лівих половинах полів зору. Поступово розширюючись, пляма може повністю заповнити половину поля зору в кожному оці. Потім відбувається відновлення зору і виникає типовий напад цефалгії.

У дитячому віці мігрень з аурою зорового характеру часто виявляється у вигляді «синдрому Аліси», коли візуально спотворюються розміри, форма та контури предметів, з’являються зорові галюцинації. До зорової (офтальмічної) аури відносяться і такі явища, як чорні плями і блискучі точки перед очима, помутніння зору, туман і спалахи блискавки в очах. У поодиноких випадках спостерігається ретинальна аура, що виражається у появі центральної скотоми з подальшою минущою сліпотою.

Мігрень з аурою може характеризуватись попередніми головним болем транзиторними чутливими порушеннями. Найбільш типово для чутливої ​​аури виникнення поколювання та/або оніміння (гіпестезії) у кінчиках пальців однієї руки з поширенням цього явища на всю руку, половину голови та шиї, а в деяких випадках і на всю половину тіла. Як ауру можуть виступати такі явища, як дзвін у вухах, поява незвичайних звуків чи запахів.

У деяких пацієнтів спостерігається аура у вигляді тимчасових порушень мови: афазії, уповільненої вимови фрази, невиразної розмови, скрутного підбору слів. Рідше зустрічається аура у вигляді рухових порушень, обумовлених минущою м’язовою слабкістю в руці та нозі однієї половини тіла.

Медикаментозна терапія має 2 напрями: купірування нападу та попередження його появи надалі. Вона підбирається індивідуально з урахуванням ступеня тяжкості нападів та даних ЕЕГ.

Для усунення нападу зазвичай застосовуються НПЗП (напроксен, ібупрофен, диклофенак) або комбіновані анальгетики. При нападах з високою інтенсивністю цефалгії призначають препарати групи триптанів: золмітриптан, наратриптан, елетриптан, суматриптан. Якщо такі напади супроводжуються багаторазовим блюванням, то додатково застосовують протиблювотні засоби (метоклопрамід), хлорпромазин або домперидон. Терапія мігренозного нападу тим ефективніша, чим раніше було прийнято препарат, що купує. Пацієнти, які страждають на мігрень з аурою, можуть повністю запобігти виникненню нападу, якщо приймуть такий препарат при перших симптомах аури.

Лікування, спрямоване на попередження нападів, зазвичай показано при появі 2 і більше разів на місяць. Це тривала те, що часом займає кілька місяців, терапія. Її основу можуть становити антидепресанти (венлафаксин, дулоксетин, мілнаципран), антиконвульсанти (вальпроати, топірамат) або психотропні препарати. Як правило, профілактичне лікування мігрені з аурою проводиться одним ретельно підібраним препаратом. Комбінована терапія застосовується лише у складних випадках.

Пошуки ефективніших способів лікування мігрені тривають нині. У Європі проходять дослідження щодо застосування антагоніста CGRP-рецепторів, що запобігає розширенню церебральних судин, що виникає під час мігренозного нападу. Американські вчені досліджують можливості застосування транскраніальної магнітної стимуляції (ТМС) для переривання нападів. Проходить клінічні випробування аерозоль від мігрені, ефективність та швидкодія якого можна порівняти з внутрішньовенним введенням.

Немедикаментозні аспекти лікування мігрені з аурою

Терапія мігрені – це не лише прийом ліків. Не менш важливе значення має відношення пацієнта до свого захворювання і ті зусилля, які він робить, щоб упоратися з ним. По суті, пацієнту необхідно перебудувати свій спосіб життя. Слід уникати вживання чаю, кави, коли, лимонаду тощо, оскільки вони перевантажують нервову систему. Корисно пити трав’яні чаї, узвари, узвари та просто воду. Якщо мігренозний напад виникає у відповідь на вживання певного препарату, краще виключити його з раціону.

Поряд із запровадженням посильного розпорядку дня, повноцінного сну та правильного харчування, хворому слід зрозуміти, які саме ситуації, які його дії та відносини провокую черговий напад мігрені з аурою або без неї. По можливості потрібно уникати тригерних ситуацій, а ще краще змінити своє ставлення до них. Пацієнти, які не намагаються розібратися в причинах свого захворювання та можливих немедикаментозних способах запобігання черговому нападу, ризикують отримувати тривале лікування збільшеними дозами препаратів без бажаного ефекту.