Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Мікроспорія
Мікроспорія – це мікотичне захворювання шкіри, волосся та нігтьових пластин. Збудником мікроспорії є кератинофільний пліснявий грибок роду Microsporum, який паразитує в ороговілих субстратах. На сто тисяч людей припадає близько 50-70 випадків хвороби. Мікроспорія має сезонний характер. Її інкубаційний період становить 4-6 тижнів і закінчується появою на шкірі червоної та набрякової плями. Надалі з’являються нові елементи, що мають типову форму кілець. Встановити діагноз мікроспорії допомагає дерматоскопічне та люмінесцентне дослідження, виявлення ниток міцелію в зіскрібку з гладкої шкіри. Лікування зводиться до місцевого та загального застосування антимікотичних препаратів.
Загальні відомості
Мікроспорія – це мікотичне захворювання шкіри, волосся та нігтьових пластин. Збудником мікроспорії є кератинофільний пліснявий грибок роду Microsporum, який паразитує в ороговілих субстратах. На сто тисяч людей припадає близько 50-70 випадків хвороби. Мікроспорія носить сезонний характер, і більшість випадків захворювання припадає на кінець літа та початок осені, це пов’язано з виведенням потомства у кішок та інших тварин.
Джерело та шляхи зараження мікроспорією
Оскільки збудник мікроспорії поширений у природі, то інфікування можливе повсюдно, але у регіонах з жарким і вологим кліматом мікроспорію діагностують частіше. Передається інфекція контактним шляхом або через предмети, обсіменені спорами грибка. Діти віком 5-10 років частіше хворіють на мікроспорію, при цьому серед хлопчиків захворюваність у п’ять разів вища, ніж серед дівчаток. Дорослі рідко хворіють на мікроспорію, у разі ж зараження хвороба практично завжди самовиліковується завдяки наявності органічних кислот у волоссі, які пригнічують ріст міцелію.
Вхідними воротами для збудника мікроспорії є мікротравми шкіри; сухість, наявність потертостей та омозолелостей теж підвищують ймовірність інфікування, оскільки здорова шкіра без ушкоджень недоступна для інокуляції грибка. Вірулентність мікроспорії низька, тому при своєчасному миття рук навіть обсемененных спорами, захворювання не настає. Часті контакти із землею, дикими тваринами, пітливість рук та порушення хімічного складу секрету потових та сальних залоз підвищують ймовірність виникнення мікроспорії. У ґрунті спори збудника мікроспорії зберігаються від одного до трьох місяців.
При введенні гриб починає розмножуватися і вражає волосяний фолікул, після чого інфекція поширюється на все волосся, що призводить до руйнування кутикули волосся, між лусочками якої накопичуються суперечки гриба. В результаті міцелій мікроспорії повністю оточує волосся, щільно заповнює цибулину та формує навколо волосся чохол.
Симптоматика мікроспорії
Мікроспорія, викликана антропофільним типом грибка, має інкубаційний період від 4-х до 6-ти тижнів, після чого на гладкій шкірі з’являється набрякова червона пляма, що піднімається над поверхнею, вона має чіткі контури і поступово збільшується в розмірі. Далі осередки ураження виглядають як яскраво виражені кільця, які складаються з вузликів, бульбашок та скоринок. Кільця зазвичай вписані одне в інше або перетинаються, іноді мають тенденцію до злиття. Діаметр кілець при мікроспорії коливається від 0,5 до 3 см, які кількість рідко досягає п’яти.
У дітей та молодих жінок при мікроспорії можлива яскраво виражена запальна реакція та невелике лущення вогнищ ураження. У пацієнтів, які схильні до атопічних дерматитів, мікроспорію не вдається своєчасно діагностувати, оскільки грибок нерідко маскується під прояви дерматиту, а терапія гормональними препаратами лише посилює симптоматику та провокує подальше поширення мікроспорії.
Мікроспорія волосистої частини голови зустрічається у дітей віком від 5 до 12 років, і на момент статевого дозрівання безслідно проходить. Це феномен пов’язаний із зміною хімічного складу шкірного сала та появи в ньому та у складі волосся органічних кислот, які згубні для грибка. У дітей з рудим волоссям мікроспорія практично не зустрічається.
Вогнища ураження розташовуються на маківці, на тім’яній і скроневих областях, зазвичай мікроспорія шкіри голови проявляється у вигляді 1-2 великих вогнищ до 5 см у діаметрі з відсіваннями з боків дрібніших. На місці поразки виникає ділянка, що лущиться, так як спочатку грибок вражає тільки гирла волосяних цибулин. При уважному огляді можна помітити білі кільцеподібні лусочки, які оточують волосся як манжетка. Через тиждень мікроспорія поширюється і на волосся, воно стає ламким і тендітним. Волосся обламується на відстані 4-6 мм від шкіри голови, і ділянка поразки виглядає як пострижена. Пряди волосся покриті спорами гриба і здаються припорошеними пудрою сірувато-білого кольору. При ураженні мікроспорією пригладжене волосся не відновлює своє початкове положення, тому що втрачає пружність та еластичність. Шкіра голови при мікроспорії набрякла, злегка гіперемована, її поверхня покрита сірувато-білими лусочками.
Нагноювальна форма мікроспорії клінічно проявляється м’якими за консистенцією вузлами, які розташовані на синюшно-червоній шкірі. Поверхня вузлів покрита численними гнійничками. При натисканні на інфільтрат через отвори виділяються крапельки гною. Нагноєльні форми мікроспорії виникають при пізньому зверненні за медичною допомогою, нераціональної терапії та самолікуванні, а також за наявності серйозних супутніх захворювань, які знижують захисні властивості організму.
Діагностика мікроспорії
Даних клінічного огляду та наявності в анамнезі контакту з тваринами достатньо, щоб дерматолог міг запідозрити мікроспорію. При дерматоскопії та мікроскопії зіскрібка виявляється міцелій та характерні для мікозів зміни волосся та шкіри. Але прояви мікроспорії та трихофітії при звичайній мікроскопії ідентичні за допомогою цього лабораторного дослідження можна лише підтвердити наявність грибкового захворювання, але не встановити точний діагноз.
Культуральна діагностика мікроспорії шляхом посіву з подальшим виявленням збудника більш інформативна, але потребує більше часу, хоча з її допомогою можна встановити не тільки вид, але й грибок, а також підібрати максимально ефективні препарати для лікування. Люмінесцентне дослідження дозволяє швидко оглянути як хворого на мікроспорію, так і контактних осіб. Міцелій грибка світиться зеленим свіченням, але причина цього феномена не вивчена. На ранніх стадіях мікроспорії світіння може бути відсутнім, оскільки волосся ще мало уражені. Однак при видаленні волосся і подальшому дослідженні в кореневій частині світіння спостерігається навіть в кінці інкубаційного періоду. Люмінесцентний метод дозволяє виявити збудника мікроспорії у хворого та контактували з ним, а також оцінити результативність терапії.
Лікування та профілактика мікроспорії
У лікуванні мікроспорії залежно від тяжкості ураження застосовують місцеву та загальну протигрибкову терапію. Місцево застосовують креми, мазі та емульсії з протигрибковими препаратами – тербінафін та інші, залежно від віку пацієнта та від фізіологічного стану. Слід враховувати, що деякі протигрибкові препарати навіть місцевого застосування при вагітності та в період лактації слід використовувати з обережністю. Мазі та спреї нового покоління, що застосовуються для обробки вогнищ мікроспорії, не залишають на шкірі та одязі жирних плям, що дозволять пацієнтам почуватися комфортно під час лікування.
Якщо є яскраво виражена запальна реакція, то застосовують комбіновані препарати, які містять протигрибкові та гормональні компоненти. Чергування аплікацій з мазями та обробка йодними розчинами, якщо немає ураження шкіри, має гарний терапевтичний ефект. Мікроспорія, ускладнена вторинною інфекцією, добре піддається лікуванню маззю, до складу якої входять бетаметазон, гентаміцин та клотримазол. При глибоких ураженнях застосовують препарати, що містять диметилсульфоксид.
Профілактика мікроспорії полягає в регулярному огляді дітей у дитячих садках для виявлення хворих, в обмеженні контактів з бродячими тваринами та у дотриманні особистої гігієни. Придбання домашніх тварин без огляду ветеринара може призвести до внутрішньосімейних спалахів мікроспорії, що потребує більш уважного підходу до покупки.