Молочниця у немовлят

Молочниця – Це одна з клінічних варіацій грибкових захворювань, викликаних дріжджоподібними грибами з роду Candida. У немовлят найчастіше зустрічається оральна форма – кандидозний стоматит. Клінічні прояви включають білий сирний наліт на слизових оболонках щік, язика і неба. У важких випадках уражається вся порожнина рота, порушується загальний стан дитини. Діагностика передбачає виявлення специфічних симптомів під час огляду, підтвердження діагнозу мікроскопічним, бактеріологічним та культуральним методами. Лікування проводиться за допомогою місцевого та системного застосування антимікотичних препаратів.

Кандидоз або молочниця у немовлят – грибкова патологія, яка обумовлена ​​умовно-патогенними чи патогенними штамами грибів роду Candida. У 80-90% її випадків збудником є ​​C. albicans. Для новонароджених та немовлят найбільш характерний кандидоз ротової порожнини. Вперше кандидозний стоматит був описаний Гіппократом приблизно в 400 році д.н.е. Назву «молочниця» патологія отримала через білий наліт на слизових оболонках, який зовні нагадує створене молоко, а також через сирні виділення. Захворюваність залежить від зниження імунітету на тлі основних патологій або зовнішніх обставин: кандидоз розвивається у 20-25% дітей із цукровим діабетом І типу, у 25-30% онкологічних хворих та у 70-90% немовлят зі СНІД.

Причиною молочниці у немовлят, як і у дорослих, є гриби з роду Candida. Найчастіше у ролі збудника виступає C. albicans, рідше – C. tropicalis, C. parapsilosis, C. glabrata, C. krusei. Дані дріжджоподібні гриби входять до списку умовно-патогенних агентів, оскільки містяться в нормальній мікрофлорі порожнини рота і тонкої кишки. При повноцінній роботі імунної системи негативного впливу вони не мають. На тлі зниження резистентності організму гриби починають інтенсивно зростати і розмножуватися, ушкоджуючи при цьому слизову оболонку і тканини, що підлягають.

Сприяти розвитку молочниці у грудних дітей можуть багато екзо- та ендогенних факторів. До внутрішніх факторів належать недоношеність, вигодовування сумішами, перенесені операції, гіпо- та авітамінози, аліментарні дистрофії, анемії, рахіт, порушення нормальної кишкової мікрофлори, ГРВІ, хронічні вірусні захворювання (в т. ч. ВІЛ), порушення обміну білків, жирів та вуглеводів. , ендокринні патології (в т. ч. цукровий діабет), злоякісні новоутворення, часті відрижка та блювання. Зовнішніми факторами, що провокують розвиток кандидозу, є хімічне або фізичне пошкодження слизової оболонки, тривала антибактеріальна терапія, прийом імуносупресивних препаратів, гормональних засобів та цитостатиків, кандидозний вульвовагініт під час вагітності та/або пологів у матері, контакт з хворими на кандидоз ШВЛ та перебування в умовах відділення РІТ.

Інкубаційний період молочниці у немовлят коливається від 2 днів до 2 місяців, у середньому становить 3-6 днів. Клінічна картина залежить від тяжкості поразки. Виділяють легку, середньотяжку та важку форми кандидозного стоматиту. Легка форма зустрічається найчастіше. Вона характеризується ураженням ротової порожнини у вигляді вогнищ сирного нальоту. Найчастіша локалізація – внутрішня поверхня щік, верхня частина язика, рідше – тверде та м’яке небо. Утворення без зусиль відокремлюються при зіскоблюванні. Загальний стан дитини не порушується, дискомфорту немає, специфічного запаху немає.

Середньоважка та важка форми молочниці грудних дітей менш поширені, оскільки розвиваються лише за відсутності регулярних профілактичних оглядів педіатром чи свідомій відмові батьків від лікування. Кандидозний стоматит середнього ступеня тяжкості проявляється нальотом сирного або плівкоподібного характеру, що дифузно розповсюджується по всіх типових місцях ураження. Прилеглі тканини різко гіперемовані. При спробі відокремити наліт від слизової оболонки знімаються лише деякі його частини, дома яких залишаються краплі крові. Дещо порушується загальний стан: сон неспокійний, дитина вередує.

При тяжкій формі молочниці у грудних дітей виявляється тотальне ураження всіх слизових оболонок ротової порожнини, у тому числі задньої стінки глотки, ясен, губ. Наліт щільно спаяний з тканинами, що підлягають, тому при зішкрібанні вдається відокремити тільки невеликі ділянки, під якими залишається білувата плівка. Під час огляду з рота визначається сильний неприємний запах. Різко порушується загальний стан дитини: вона неспокійна, погано спить, часто плаче, відмовляється від грудей матері.

У дітей, на відміну від дорослих, відзначається тенденція до швидкого розвитку та поширення патологічних процесів. Через це кандидозний стоматит досить часто супроводжується ураженням інших ділянок тіла – виникають кандидози промежини, кишечника, міжягідної та пахово-стегнової складки, кандидозний вульвовагініт. При важких формах молочниці у немовлят найчастіше відбувається гематогенна та лімфогенна дисемінація грибів – розвивається сепсис. Неефективне лікування гострого кандидозу може призвести до переходу в хронічну форму. Крім постійних загострень та порушень загального стану дитини, цей стан стає причиною подальшого зниження імунітету, схильності до алергічних реакцій та атопічних захворювань, наприклад – бронхіальної астми.

У дівчаток на тлі молочниці ротової порожнини дуже часто розвивається кандидозний вульвовагініт. Клінічно він проявляється гіперемією, набряклістю та сухістю зовнішніх статевих органів з ерозіями слизових оболонок. У педіатрії та неонатології дана патологія становить велику небезпеку, оскільки в грудному віці через особливу ніжність тканин існує високий ризик зрощення статевих губ та стінок піхви між собою. Подібне ускладнення, крім масивної фармакотерапії, потребує хірургічного втручання.

Діагностика молочниці у немовлят ґрунтується на повноцінному зборі анамнестичних даних, проведенні об’єктивного та лабораторного обстеження дитини. Інструментальні дослідження, зазвичай, не потрібні. При збиранні анамнезу педіатр встановлює етіологічні та сприятливі фактори, визначає час дебюту захворювання, оцінює особливості стану дитини. Фахівець обов’язково звертає увагу на грибкові патології матері під час вагітності та пологів. Фізикальне обстеження включає ретельний огляд ротової порожнини, виявлення характерних нальотів, визначення ступеня тяжкості процесу і огляд інших частин тіла, на яких потенційно може розвинутися кандидоз. Провідну роль грає лабораторна діагностика, що полягає у проведенні мікроскопії, бактеріологічного та серологічного дослідження.

Мікроскопічна діагностика є першим етапом, на якому отриманий при зіскрібку матеріал досліджують під світловим або електронним мікроскопом. Вона дає можливість виявити характерні нитки міцелію та дріжджоподібні клітини. Культуральний метод дозволяє визначити різновид гриба та його чутливість до конкретних антимікотичних препаратів. Цей метод також використовується за неефективності стартового емпіричного лікування поширеними засобами. Серологічні реакції (найчастіше – РСК) показані за відсутності чіткої клінічної картини та низької інформативності інших досліджень. На основі вищезгаданих досліджень проводиться диференціальна діагностика кандидозного стоматиту з гострим тонзилітом, дифтерією та гострим герпетичним стоматитом у дітей.

Лікування молочниці у немовлят залежить від поширеності патологічного процесу. На ранніх стадіях, при локальному ураженні показана місцева терапія – виконується зрошення ротової порожнини протикандидозними (клотримазол, ністатин) олужуючими (2% розчин харчової соди, 0,25% борний розчин) та дезінфікуючими (анілінові барвники – розчин Люголя, метиленовий). При грудному вигодовуванні показана обробка грудей матері 2% содовим розчином та трав’яними настоями (дуб, календула та інші). Подібне лікування проводиться до повного одужання дитини, але не менше 14 діб.

При середньотяжких та тяжких формах рекомендується системна терапія шляхом перорального або парентерального введення антимікотичних препаратів. При застосуванні протикандидозних препаратів через рот віддається перевага порошкам для ін’єкцій (флуконазол), так як приготований розчин не тільки загальний, але і місцевий вплив на слизові оболонки ротової порожнини. Паралельно у повному обсязі здійснюється лікування супутніх захворювань та симптоматична терапія за показаннями. Згідно з сучасними рекомендаціями, такий підхід слід використовувати і при легких формах, оскільки дозволяє скоротити терміни лікування до 3-6 діб.

Прогноз та профілактика молочниці у немовлят

Прогноз при молочниці у немовлят сприятливий. За своєчасної раціональної терапії повне одужання настає протягом 7-10 днів. Тяжкі форми та розвиток ускладнень спостерігаються тільки на тлі повної відсутності протигрибкового лікування. Неспецифічна профілактика кандидозного стоматиту полягає у повноцінному догляді за шкірою та слизовими оболонками дитини, особливо на тлі важких патологій, що знижують імунітет. Важлива роль приділяється раціональному прийому антибактеріальних засобів та лікуванню грибкових захворювань у матері в період виношування дитини.

Специфічна профілактика молочниці у немовлят необхідна за наявності показань, які включають обтяжений акушерський і гінекологічний анамнез матері, недоношеність і внутрішньоутробні вади розвитку дитини, дихальні розлади, родові травми новонароджених, патології ЦНС. Новонародженим, що входять до цієї групи, перші 7 днів життя проводиться мікроскопія та бактеріологія зразків слизових оболонок та калу. Для немовлят, які перебувають на антибактеріальній терапії, призначається профілактичний курс протигрибкового препарату, як правило флуконазолу.