Молоткоподібні пальці стопи

Молоткоподібні пальці стопи – Деформація, при якій пальці стопи (зазвичай II і III) набувають вигляду молотків. Патологія рідко буває ізольованою, і, як правило, є складною деформацією стопи внаслідок плоскостопості в поєднанні з артрозом дрібних суглобів стопи. Рідше молоткоподібні пальці стопи розвиваються внаслідок травм. Молоткоподібна деформація розвивається поступово, згодом призводячи до утворення натоптишів, мозолів, котрий іноді виразок. Пацієнти скаржаться на біль під час ходьби і при спробах стати на шкарпетки. Діагноз уточнюється за даними рентгенографії.

Деформації пальців стопи (у тому числі молоткоподібні) – поширена патологія. Даний патологічний стан спостерігається у 2-20% дорослих людей, жінки страждають у 5 разів частіше за чоловіків. Імовірність розвитку та вираженість порушення збільшується з віком. Молоткоподібні пальці часто є наслідком складної деформації стопи, що поєднуються з поперечним плоскостопістю та вальгусним викривленням в області I плюснефалангового суглоба.

Безпосередньою причиною розвитку молоткоподібних пальців стопи зазвичай стає дисбаланс між тягою сухожиль згиначів та розгиначів, обумовлений плоскостопістю. Зазначається спадкова схильність, пов’язана з вродженою слабкістю сполучної тканини. Додатковими провокуючими факторами є:

• Нераціональний підбір взуття. Тісне і вузьке взуття, а також взуття на високих підборах, при носінні якого відбувається перерозподіл навантаження на відділи стопи, що беруть участь у ходьбі.
• Запальні захворювання: псоріаз, ревматоїдний артрит.
• Ендокринні патології: цукровий діабет.

Крім того, молоткоподібна деформація нерідко зустрічається при дитячому церебральному паралічі, милодиспластіческой порожнистій стопі, поліомієліті та деяких інших захворюваннях, нервово-м’язового апарату.

Рухами пальців стопи керують дві групи м’язів: згинач і розгинач. Сухожилля м’язів прикріплюються до фалангів пальців. У нормі сухожилля обох груп м’язів тягнуть пальці з однаковою силою. При плоскостопості стопа подовжується, тяга м’язів-згиначів починає переважати над тягою м’язів-розгиначів, і пальці (зазвичай II, дещо рідше III рідко I) поступово деформуються. Через війну виникає типове порочне становище різних фаланг.

При поразці II і III пальців основна фаланга перебуває у положенні розгинання, середня – згинання, нігтьова – згинання чи розгинання. При молоткоподібному викривленні I пальця основна фаланга розігнута, дистальна – зігнута. Спочатку рухи у суглобах зберігаються у повному обсязі, пальці виводяться у правильне положення. Надалі порочна установка пальців стає фіксованою, рухи суттєво обмежуються.

В області міжфалангових та плюснефалангових суглобів при молоткоподібній деформації виникають прогресуючі дегенеративно-дистрофічні зміни. Утворюються спайки між сухожиллями та суглобовою капсулою. Розвиваються артрози. Через перерозподіл навантаження на стопу та перерахованих патологічних процесів змінюються співвідношення між різними анатомічними структурами, що посилює перебіг захворювання.

Молоткоподібна деформація розвивається поступово. Пальці згинаються, відбувається перерозподіл опори з пальців на головки плеснових кісток, під якими з часом утворюються натоптиші. При вираженій деформації у місцях найбільшого тиску та тертя можуть утворюватися виразки. На тилі пальців через постійну травмування взуттям з’являються мозолі.

Спочатку пацієнти скаржаться на підвищену стомлюваність та дискомфорт під час ходьби. Надалі неприємні відчуття посилюються, відзначаються болі, що посилюються після тривалої ходьби або перебування в положенні стоячи, особливо у взутті на високих підборах. При формуванні мозолів, натоптишів та виразок больовий синдром різко посилюється, відзначається обмеження працездатності.

При зовнішньому огляді пальці деформовані, перебувають у характерному положенні. На початкових стадіях можливе пасивне випрямлення пальців. При прогресуванні патології утворюються контрактури, випрямити палець стопи руками стає неможливо. Спроба піднятися на носочки утруднена або неможлива через біль та обмеження рухів.

Одночасно нерідко прогресує Hallux Valgus (деформація I плюснефалангового суглоба, яку зазвичай називають кісточкою або шишкою на стопі). В результаті поєднаної деформації II палець стопи іноді лягає на вигнутий назовні I палець, що негативно впливає на функції стопи і суттєво ускладнює підбір взуття.

Формування молоткоподібних пальців стопи супроводжується підвивихом проксимальних (розташованих ближче до центру тіла) фаланг пальців та розвитком остеоартрозу плюснефалангових суглобів. Через болі, обмеження рухів та розвитку вторинних поразок м’яких тканин обмежується працездатність, погіршується якість життя.

Діагноз виставляється лікарем-ортопедом, не викликає труднощів через типовий зовнішній вигляд пальців. Оскільки молоткоподібні пальці є складовою частиною комплексу патологічних змін стопи, в процесі уточнення діагнозу проводиться обстеження, спрямоване на виявлення всіх наявних порушень. Призначаються такі діагностичні процедури:

• Зовнішній огляд. Стопа розпластана, деформована, перший палець зазвичай відхилений назовні на 30 або більше градусів. Уражені пальці зігнуті, часом другий палець розташовується над нігтьової фалангою першого. Суглоби пальців потовщені, шкіра над ними огрубіла, іноді гіперемована, можуть виявлятися вогнища гіперкератозу та пошкодження м’яких тканин.
• Рентгенографія. На рентгенограмах пальців стопи проглядається порочне становище фаланг та деформація першого плюснефалангового суглоба, нерідко виявляються ознаки деформуючого артрозу. На знімках стопи визначається зменшення висоти поздовжнього склепіння.

Перелічені маніпуляції можуть доповнюватися рентгенографією стопи з навантаженням, плантографією, подометрією та подографією для точного визначення виразності плоскостопості та вибору оптимальної тактики лікування.

Чим раніше розпочато лікування, тим більші шанси виправити патологію без операції. Запорукою успішної консервативної терапії є комплексність, систематичність та тривалість лікувальних заходів. При тривалому перебігу деформація стає фіксованою, супроводжується зміною кісток, суглобів та м’яких тканин стопи. На цій стадії виправити положення пальців без хірургічного втручання практично неможливо.

Консервативна терапія

На початкових стадіях розвитку молоткоподібних пальців стопи проводиться комплексне консервативне лікування плоскостопості. Пацієнту рекомендують носити ортопедичне взуття, призначають лікувальну гімнастику зміцнення склепіння стопи. Застосовують різноманітні коректори: захисні губки, вкладиші, роздільники пальців, бандажі та інші спеціальні пристрої.

Важливою умовою ефективного лікування молоткоподібних пальців є відмова від незручного та нераціонального взуття (тісного, короткого, з занадто високим підбором або тонкою і м’якою суцільною підошвою). Оптимальним варіантом вважається стійке взуття з висотою каблука 3-4 см. Слід уникати статичного навантаження стоп, вибирати режим помірної фізичної активності.

Хірургічне лікування

При тривалому існуванні захворювання та вираженої деформації пальців стопи показано операцію. Фахівці у сфері травматології та ортопедії володіють кількома десятками оперативних методик для виправлення молоткоподібних пальців стопи. Залежно від особливостей патології можуть проводитися:

• резекція – видалення частини основної фаланги;
• артропластика – обробка суглобових поверхонь;
• артродез – висічення суглобових поверхонь із фіксацією кісток у певному положенні.

При молоткоподібному I пальці перевагу зазвичай віддають артродезу. При деформаціях інших пальців фіксація суглоба небажана через обмеження функції стопи, тому в подібних випадках частіше роблять резекцію, а потім накладають витяг для корекції порочної установки пальця. При тяжкому перебігу патології резекцію доповнюють артропластикою. Висічення натоптишів без усунення основної патології проводити не рекомендується через тиск, що зберігається на м’які тканини підошви.

Прогноз визначається виразністю та давністю існування молоткоподібних пальців, характером та тяжкістю супутніх змін стопи. При нерізко виражених деформаціях, дотриманні рекомендацій лікаря результат сприятливий – пальці повертаються у своє природне становище, інші порушення прогресують. У запущених випадках операція забезпечує хороші естетичні та функціональні результати, проте при збереженні провокуючих факторів можливий рецидив захворювання.

Профілактичні заходи включають раннє виявлення та лікування поперечного плоскостопості, підбір зручного взуття, виключення надмірних навантажень на стопу, особливо за наявності схильності до розвитку статичних деформацій. При виявленні молоткоподібних пальців важливо своєчасно звернутися до лікаря та по можливості усунути фактори, що посилюють перебіг хвороби.