Монгольська пляма

Монгольська пляма – Присутня з народження ділянка сіро-синьої пігментації шкіри, що має округлу або неправильну форму. Найчастіше пігментація розташовується в попереково-крижової області. Ця освіта є однією з форм вроджених пігментних невусів. У діагностиці монгольської плями важливе значення має диференціювання з меланомонебезпечними новоутвореннями. Як правило, пігментація поступово зникає протягом перших 4-5 років життя. Лікування не потрібне.

Монгольська пляма отримала свою назву через те, що з нею народжується 90% дітей, що належать до монголоїдної раси: китайці, корейці, в’єтнамці, японці, а також індонезійці, індіанці, ескімоси та айни. Монгольська пляма часто зустрічається у новонароджених негроїдної раси і лише у 1% європеоїдів. Завдяки своїй локалізації в області крижів пляма ще називають «сакральна пляма».

Як відомо, шкіра складається з 2 шарів: поверхневого – епідермісу та глибшого – дерми. Клітини, що виробляють пігмент меланін, що зумовлює колір шкіри, знаходяться в епідермісі і звуться меланоцити. У осіб європеоїдної раси утворення меланіну відбувається в основному під впливом ультрафіолетових променів, внаслідок чого виходить засмага. У людей інших рас вироблення меланіну відбувається постійно, надаючи шкірі певного кольору. Причому колір шкірного покриву залежить немає кількості меланоцитів, як від їх функціональної активності.

У процесі ембріонального розвитку у плода відбувається міграція меланоцитів до епідермісу з ектодерми. Сучасна дерматологія вважає, що утворення монгольської плями пов’язане з не повним завершенням цього процесу, коли частина меланоцитів залишається в глибшому шарі шкіри – дермі. Продукований ними меланін і є причиною сіро-синюшнього фарбування шкіри.

Монгольська пляма є вродженим невусом. Його колір може бути сіро-блакитним, синюшним, рідше синювато-коричневим. Характерна рівномірність фарбування по всій поверхні плями. Пігментація може мати овальну або округлу форму, але частіше трапляються плями неправильної форми. Розміри плями також варіабельні, як та її форма. Воно може бути з невеликою монетою і досягати більше 10 см у діаметрі, покриваючи при цьому цілу частину тіла новонародженого (поперек, сідницю або спину).

Як правило, пляма розташовується в області попереку та крижів, але може локалізуватися на шкірі спини, задній поверхні гомілки, сідниць та інших ділянках тіла. У деяких випадках відзначається міграція плями, тобто його зміщення від початкового положення (наприклад, з крижів на сідницю). Типовим є одинична монгольська пляма, але трапляються й множинні плями різної локалізації.

Перший час після народження дитини колір монгольської плями може бути більш насиченим, але потім воно зменшується в розмірах і тьмяніє. Зазвичай пігментація повністю зникає до 4-5 років життя дитини, рідше – до 7-13 років. В окремих випадках вона зберігається в осіб дорослого віку. Найчастіше це буває у разі множин, що мають не характерну локалізацію.

У дерматології не було зазначено жодного випадку трансформації монгольської плями у меланому. Тому поряд з папіломатозним і веррукозним невусом, внутрішньодермальним пігментним невусом і невусом Сеттона монгольська пляма відноситься до меланомонебезпечних невуси.

При виявленні дитини пігментного невуса бажана консультація дерматолога. Огляд лікаря дозволить точно встановити діагноз та віддиференціювати монгольську пляму від інших уроджених невусів. Особливо важливо виключити наявність меланомонебезпечних утворень (блакитний невус, гігантський пігментний невус, невус Ота, прикордонний пігментний невус), які потребують спостереження та лікування.

Для диференціювання монгольської плями з іншими невусами може бути проведена дерматоскопія, сіаскопія та біопсія шкіри в області пігментації. Гістологічне дослідження плями виявляє розташовані у нижніх шарах дерми між незміненими еластичними та колагеновими волокнами дендричні клітини, що містять меланін (в нормі вони там відсутні).

При встановленні точного діагнозу монгольської плями лікування не потрібне.