Мозоль

Мозоль – це локальне потовщення поверхневих шарів шкіри, що виникає під впливом тиску або тертя найчастіше на кистях та ступнях. Розрізняють сухі та мокрі мозолі. Останні виглядають як звичайні ранки та вимагають відповідного лікування. Сухі мозолі є щільними обмеженими ділянками шкіри, що омертвіла. Регулярна обробка сухого мозоля при проведенні педикюру або манікюру та носіння спеціальних захисних засобів, як правило, призводить до її поступового зменшення та зникнення. Лише в деяких випадках потрібне хірургічне лікування мозолі.

Зазвичай дерматологія стикається з проблемою мозолі при розвитку ускладнень у вигляді інфікування або у випадках, коли тривалі спроби пацієнта позбавитися мозолі не призвели до бажаних результатів. Більшість мозолів проходять при регулярному видаленні шарів огрубілої шкіри з їхньої поверхні. Цю процедуру зазвичай проводять у кабінетах манікюру та педикюру.

При постійному терті чи тиску певному ділянці шкіри відбувається інтенсивне омертвіння її поверхневих шарів. При цьому клітини епідермісу, що відмерли, не встигають відшаровуватися і видалятися з поверхні шкіри. В результаті відбувається нашарування та ущільнення омертвілого епідермісу з утворенням мозолі. При підвищеній пітливості піт розм’якшує шкіру, що омертвіла, і утворюється м’яка мозоль. Під шаром потовщеного епідермісу може накопичуватися лімфа, що призводить до появи водяної мозолі.

Утворення мозолі на кистях пов’язане з постійним тертям шкіри рук про рукоятку інструменту (молоток, стамеска), садового інвентарю (тяпка, секатор), спортивного снаряда (перекладина, бруси, тенісна ракетка) або музичного інструменту (у скрипалів, гітаристів та ін.). Мозоль може виникати на шкірі ліктів та колін.

На ступнях мозоль найчастіше виникає через незручне і надто вузьке взуття. Так туфлі на високих підборах викликають здавлення переднього відділу стопи, занадто тонка підошва збільшує навантаження на склепіння стопи, а грубі внутрішні шви взуття можуть надавати додаткове тертя. Постійне тертя певних ділянок шкіри стопи з утворенням мозолі може бути зумовлене неправильною ходою або спортом (бігуни, лижники). Часто мозолі бувають пов’язані з різними захворюваннями та деформаціями стопи: бурсит або артрит суглобів стопи, деформуючий остеоартроз, плоскостопість, молоткоподібні пальці стопи, шпора п’яти.

Тверда мозоль являє собою щільне обмежене потовщення шкіри жовтуватого або жовто-сірого кольору, що трохи піднімається над поверхнею шкірного покриву. Тверда мозоль відрізняється малою чутливістю і як така зазвичай викликає болю. Больовий синдром обумовлений натисканням на мозоль при роботі з інструментом або ходьбі, при здавленні тісним взуттям.

М’яка мозоль має вигляд відкритої ранки та характеризується вираженою хворобливістю. Водяна мозоль або водянка являє собою міхур, що містить серозну рідину. При розтині міхура утворюється ранка, прикрита зверху залишками шкіри міхура, що відмерла.

Окремо виділяють стрижневий мозоль. Найчастіше такі мозолі утворюються на шкірі подушечок області III і IV міжпальцевих проміжків. Вони можуть зустрічатися на тильній стороні пальців і зрідка на підошві. Стрижнева мозоль – це суха мозоль, що має корінь, що глибоко йде під шкіру. У центрі мозолі є отвір, з якого видно його капелюшок. Зазвичай утворення стрижневої мозолі відбувається на місці проникнення під шкіру дрібного камінця або скалки.

При неправильному лікуванні мозолі, її зрізанні, утворенні на поверхні тріщин може статися інфікування. Мікроорганізми, що проникають при цьому в мозоль, викликають її запалення, що проявляється почервонінням, набряком і вираженою хворобливістю мозолі. Без належного лікування відбувається розм’якшення мозолі та при натисканні на неї починає виділятися гній. Запальний процес із мозолі може поширюватися на навколишні тканини з розвитком мозольного абсцесу або флегмони, на кістки стопи з виникненням остеомієліту, на синовіальні оболонки та суглоби стопи.

Діагностувати мозоль за характерним зовнішнім виглядом зовсім не важко. Необхідно відрізняти мозоль від задирки, запальних змін у суглобах плюсневих кісток, хвороби Мортона, генетично обумовленого підвищеного зроговіння шкіри. Деякі бородавки, особливо підошовні, на вигляд можуть нагадувати мозоль. Відмінною ознакою є велика чутливість бородавки та виникнення хворобливості при її прокручуванні, тоді як мозоль болить при натисканні.

Якщо пацієнт звернувся на консультацію дерматолога, лікар обов’язково повинен з’ясувати, з чим пов’язане утворення мозолі. Для цього він розпитуватиме пацієнта про його роботу, хобі, спортивні та інші захоплення, характер взуття, яке він зазвичай носить. При локалізації мозолі на стопі лікар проведе огляд, спрямований на виявлення деформацій та захворювань стопи, при необхідності направить пацієнта до подолога, ревматолога чи ортопеда. Важливе значення має наявність у пацієнта таких захворювань, як цукровий діабет, неврит, облітеруючий ендартеріїт, варикозна хвороба з хронічною венозною недостатністю. При виявленні в анамнезі таких захворювань визначення найбільш адекватної тактики лікування мозолі потрібна консультація відповідно ендокринолога, невролога, судинного хірурга чи флеболога.

Як правило, мозоль, що не супроводжується больовим синдромом, не вимагає лікування. При виникненні болю необхідно усунути фактор, що викликає: вузьке взуття, тертя про рукоятку інструменту і т. п. Пом’якшити тертя і тиск на мозоль, що виникають при ходьбі, допомагають спеціальні захисні підкладки для мозолі. Таку підкладку можна зробити самостійно. З м’якої та досить товстої тканини вирізають коло з отвором у центрі. Коло прикладають так, щоб у центральному отворі була мозоль. Якщо мозолі знаходяться під пальцями ніг, використовують спеціальну плюсневу підкладку, виготовлену з повсті, гуми або м’якого пластику. При розміщенні мозолі на пальцях застосовують прокладки між пальцями, рукави та чохли для пальців. Розділяючі пальці прокладки усувають їхнє тертя один про одного. Рукави та чохли, які одягаються на пальці, захищають їх бічну поверхню та кінчики.

У разі сухого мозоля обробку мозолі проводять в салонах краси як окрему процедуру або в ході виконання педикюру або манікюру. Для цього застосовують спеціальні пом’якшувальні мозоль склади, саліцилову кислоту, апаратний педикюр. М’які мозолі і водянки, що розкрилися, обов’язково обробляють антисептиками з накладенням захисної пов’язки, яку фіксують пластиром.

При виявленні деформацій стопи наскільки можна проводиться ортопедичне лікування. У разі супутньої патології, що призводить до порушення іннервації або кровопостачання в ділянці мозолі, лікування повинно проводитись спільно з відповідним фахівцем. Якщо консервативні методи лікування мозолі не дають результату, необхідне її видалення. Може бути проведена кріодеструкція мозолі, її видалення лазером, електрокоагуляція, видалення радіохвильовим методом або хірургічне висічення.

Профілактичні заходи, спрямовані на попередження утворення мозолі, полягають у носінні м’якого, досить вільного взуття з гарною підошвою; застосування захисних рукавичок під час роботи з інструментами, наколінників та інших захисних засобів на місця, що піддаються постійному тертю. Правильний догляд за шкірою кистей і стоп, регулярне застосування пом’якшувальних кремів, обробка пемзою ділянок підвищеного ороговіння шкіри також запобігає утворенню мозолів.