Надмірно сильна родова діяльність

Надмірно сильна родова діяльність – це клінічна форма родової дисфункції, що проявляється гіперактивністю матки: перейми надмірної інтенсивності, їх частим чергуванням та підвищеним тонусом міометрія. Надмірно сильна родова діяльність характеризується раптовим початком, бурхливим перебігом та стрімким закінченням пологів; при цьому зростає небезпека важких ускладнень з боку породіллі та плода. Надмірно сильна родова діяльність виявляється виходячи з спостереження динамікою пологів, даних КТГ. Для усунення родової дисфункції використовуються токолітичні препарати, фторотановий або ефірний наркоз.

Частота розвитку надмірно сильної родової діяльності в акушерській практиці становить 0,4-0,8% випадків від усіх пологів. Ознаками надмірно сильної родової діяльності є надлишковий тонус матки (понад 12 мм рт. ст.) і патологічно сильні сутички амплітудою понад 50 мм рт. ст., тривалістю понад 1 хвилину, з інтервалом менше 1-2 хвилин.

При надмірно сильній родовій діяльності розкриття шийки матки прогресує надзвичайно швидко і так само швидко відбувається вигнання з матки плода. Надмірно сильна родова діяльність у всіх випадках супроводжується порушенням матково-плацентарного кровообігу та пов’язаним з ним розладом газообміну у плода різного ступеня вираженості. Нерідко в результаті бурхливої ​​скорочувальної активності матки пологи відбуваються настільки стрімко, що жінку не встигають доставити до пологової установи (так звані, «вуличні пологи»).

Ці фактори, що викликають надмірно сильну родову діяльність, недостатньо вивчені. Подібне порушення пологових сил зазвичай розвивається на тлі підвищеної загальної збудливості нервової системи при неврастенії, істерії, базедової хвороби і т. д. Передбачається, що надмірно сильна пологова діяльність обумовлена ​​порушеннями кортико-вісцеральної регуляції родового акта і пов’язаним з цим надмірним утворенням гормонів та міді. окситоцину, адреналіну, простагландинів, ацетилхоліну та ін), що стимулюють скорочувальну активність мускулатури матки.

У деяких породіль бурхлива родова діяльність може бути обумовлена ​​вродженою патологією міоцитів – їх підвищеною збуджуваністю. При цьому порушенні для індукції скорочення м’язів матки потрібно менший, ніж зазвичай, потенціал. Зазвичай у разі надмірно сильна родова діяльність простежується в анамнезі в матері породіллі чи її близьких родичок.

Фактори ризику

У практиці акушерства та гінекології майже 50% випадків надмірно сильної пологової діяльності реєструються при передчасних пологах. Сприяти розвитку надмірно сильної родової діяльності може:

Пологи, що протікають із надмірно сильною родовою діяльністю, зазвичай починаються раптово. При цьому розвиваються енергійні, часто наступні один за одним сутички з короткими паузами, що дуже швидко призводить до розкриття маточного зіва. Породілля знаходиться в стані збудження, що виражається в підвищеній руховій активності, тахікардії, підйомі артеріального тиску, прискоренні дихання.

Після вилитием околоплодных вод відразу ж розвиваються бурхливі потуги; народження плода часто відбувається протягом 1-2 потуг. При надмірно сильної родової діяльності пологи можуть бути швидкими (4-6 годин у первородящих, 2-4 години – у повторнородящих) або стрімкими (2-4 години – у першородних і менше 2-х годин у повторнородящих).

Небезпека надмірно сильної родової діяльності полягає у високому ризику отримання пологових травм, як породіллю, так і дитиною. Подібна аномалія пологових сил загрожує передчасним відшаруванням плаценти, виникненням глибоких розривів вульви, промежини, піхви, шийки та тіла матки розбіжністю лонних кісток. Наслідком швидкого вигнання плода може бути гіпотонія матки і післяродова кровотеча, що загрожує інтенсивністю. У зв’язку з пологовими травмами підвищується небезпека септичних ускладнень – метроендометриту, метротромбофлебіту та ін. Іноді надмірно сильна пологова діяльність змінюється вторинною слабкістю пологових сил.

Під час надмірно сильної родової діяльності внаслідок порушення матково-плацентарного кровотоку плід зазнає гострої гіпоксії. Крім того, при швидкому проходженні через родові шляхи голівка плода не встигає конфігуруватися, наражаючись на сильну компресію, що нерідко супроводжується травмами – пошкодженням черепа, внутрішньочерепними крововиливами та ін.

Встановлення надмірно сильного характеру родової діяльності проводиться на підставі вищеназваних ознак. Течія родового акта характеризується частими, тривалими, інтенсивними сутичками, стрімкими потугами відразу після виливу вод. Необхідні методи діагностики:

Надмірно сильну родову діяльність у процесі діагностики важливо диференціювати від дискоординованої родової діяльності. В останньому випадку, незважаючи на інтенсивні сутички, шийка матки залишається закритою.

При виявленні надмірно сильної пологової діяльності зусилля акушерів-гінекологів спрямовані на зняття надмірної скорочувальної активності матки. З цією метою породіллю укладають на бік, протилежний позиції плода.

1. Медикаментозна терапія включає призначення інфузії токолітичних препаратів (бета-адреноміметиків: фенотеролу, тербуталіну, ритодрину та ін.), антагоністів кальцію, що дозволяють зменшити інтенсивність та частоту сутичок.
2. Для зняття родової діяльності використовується фторотановий чи ефірний наркоз, внутрішньом’язові ін’єкції сульфату магнію, тримеперидину, голкорефлексотерапія.
3. Під час ІІ періоду пологів застосовується пудендальна анестезія, проводиться епізіотомія чи перинеотомія.

Після закінчення пологів проводиться ретельний огляд родових шляхів з метою виявлення розривів та їх ушивання. При розвитку післяродової кровотечі, що не купується, показана надпіхвова ампутація матки (видалення матки без шийки) або повна гістеректомія.

Пацієнткам із загрозою розвитку надмірно сильної пологової діяльності у процесі ведення вагітності необхідно приділити увагу психопрофілактичній підготовці до пологів, навчанню прийомів м’язової релаксації та навичкам аутотренінгу. Важливу роль відіграє раннє виявлення та усунення факторів, що сприяють, дотримання рекомендованого режиму відпочинку та харчування.

За наявності надмірно сильної родової діяльності в анамнезі у вагітної або її родичок госпіталізація жінки до пологового будинку здійснюється заздалегідь. У разі несприятливого результату попередньої вагітності або наявності обтяженого акушерсько-гінекологічного статусу на користь матері та плоду порушується питання про кесарів розтин у плановому порядку. За наявності показань проводиться медикаментозна профілактика надмірно сильної родової діяльності седативними, спазмолітичними, метаболічними препаратами.