Неонатальний абстинентний синдром

Неонатальний абстинентний синдром (НАС) – Сукупність клінічних симптомів, які виникають у новонародженого при вживанні матір’ю під час вагітності речовин, що викликають звикання. Прояви НАС різноманітні і можуть включати ознаки подразнення центральної та вегетативної нервової системи, порушення функцій ШКТ, дихальної та серцево-судинної систем. Діагностика полягає у збиранні анамнестичних даних, оцінці стану дитини за шкалою L.Finnegan, токсикологічному аналізі сечі та крові. Лікування залежить від типу наркотичної речовини та виявлених симптомів.

Неонатальний абстинентний синдром або синдром відміни новонародженого – це комплекс симптомів, спричинених припиненням внутрішньоутробного надходження до організму плода наркотичних препаратів після пологів. Поширеність становить близько 2-3% всіх новонароджених. У 60-80% матерів, які приймають опіоди, народжуються діти з НАС. Останніми роками спостерігається зростання захворюваності. На території СНД найчастіше зустрічаються героїновий та алкогольний синдроми відміни у новонароджених. Незважаючи на сприятливий прогноз, при неонатальному абстинентному синдромі часто страждає подальший фізичний та психомоторний розвиток дитини, спостерігається дефіцит інтелекту. Все це робить НАС важливою медико-соціальною проблемою.

Неонатальний абстинентний синдром є прямим наслідком вживання наркотичних препаратів вагітною жінкою. Як і в дорослій психіатрії, його провокують речовини, що викликає звикання: амфетаміни, героїн, кокаїн, марихуана, лікарські засоби з груп бензодіазепінів (діазепам), барбітуратів (пентобарбітал), опіатів (кодеїн та метадон) і т.д. здатність даних препаратів проходити через гематоплацентарний бар’єр. Отже, наркотик потрапляє у організм матері, а й плоду у її утробі, викликаючи залежність в обох. Після народження надходження цієї речовини припиняється, як і провокує розвиток абстиненції у дитини. Подібний вплив також спостерігається за тривалого зловживання матері алкоголем – виникає фетальний алкогольний синдром.

Клініка неонатального синдрому абстинента залежить від певних факторів. Найбільш сильний вплив мають тип наркотичної речовини, тривалість вживання, розмір дози та кратність прийому, чи припинила мати приймати препарат під час пологів і як проходив синдром відміни, терміни, в які народилася дитина – доношеність чи недоношеність. Чим сильніший наркотик і більше добове дозування – тим більш вираженою буде клінічна картина НАС, особливо на тлі передчасних пологів.

Залежно від наркотичного препарату перші симптоми можуть виявлятись у проміжку від 1 до 10 діб після пологів, у середньому – на 3-5 день. У поодиноких випадках спостерігається відстрочений дебют – на 14-21 день. Клінічна картина неонатального абстинентного синдрому різноманітна і може включати велику кількість симптомів. Найпоширенішими з них є шкірні висипання у вигляді червоних точок або невеликих плям, симптом Арлекіна, гіпергідроз, блювання, тахікардія та тахіпное, напади апное понад 10 секунд, ціаноз, надмірна збудливість, яскраво виражений або знижений апетит, діарея, мет масі тіла, гіпертермія, інтенсивна транзиторна жовтяниця. Також часто зустрічаються гіперрефлексія, надмірне смоктання власних пальців або кулака, підвищений тонус скелетної мускулатури та м’язовий тремор, судомна готовність чи судоми.

Як правило, сильно страждає загальний стан – спостерігається тривалий плач, при якому крик має “пронизливий” характер і позбавлений емоційного забарвлення. Дитина довго не може заснути, уві сні здригається і прокидається від найменшого шуму. Носове дихання найчастіше ускладнене – виникає закладеність носа та часте чхання. Будь-яка дія (спроба взяти на руки або переодягнути підгузник) викликає новий напад плачу. Також для неонатального абстинентного синдрому характерна підвищена чутливість до різких світлових та звукових подразників. Період гострих клінічних проявів зберігається зазвичай не більше 3-5 діб, рідко – більше 10 днів.

Діагностика неонатального абстинентного синдрому ґрунтується на анамнестичних даних, фізикальному обстеженні дитини, результатах лабораторних аналізів. Інструментальні методи дослідження зазвичай не застосовуються. При підозрі НАС важливу роль відіграє ретельно зібраний анамнез у матері. У процесі збирання анамнезу з’ясовують, який саме наркотичний препарат приймався, як довго і в якій дозі, а також, коли відбулося останнє вживання. За потреби педіатр спілкується не лише з матір’ю дитини, а й із її родичами. Об’єктивне обстеження дозволяє визначити всі присутні симптоми, провести їх аналіз.

У вітчизняній педіатрії для підтвердження діагнозу та оцінки тяжкості неонатального абстинентного синдрому використовується шкала L.Finnegan у модифікації J.Yoon. Ця система базується на зіставленні можливих клінічних проявів та виставленні балів за кожен симптом. Оцінка вище за 9 підтверджує НАС. Тактику подальшого лікування визначають з урахуванням кількості набраних балів. Загальні лабораторні методи діагностики (ОАК, ОАМ, біохімічне дослідження) доповнюються токсикологічним аналізом крові та сечі з метою встановлення виду наркотику та рівня його вмісту у плазмі. Часто таке дослідження проводиться одночасно дитині та її матері для виключення помилкових результатів.

Лікування неонатального абстинентного синдрому залежно від виду наркотичного засобу, терміну гестації, на якому народилася дитина, тяжкості її стану та вираженості клінічних проявів має свої особливості. При цьому існують загальні терапевтичні принципи для дітей з НАС, які включають розміщення дитини і матері в палаті спільного перебування, постійний контакт «шкіра до шкіри» за типом «кенгуру», годування грудьми з частотою 8-10 разів на добу (за відсутності грудного молока використовують висококалорійні суміші). У платі виключаються яскраве світло та сильні звукові подразники. У разі використання фармакологічних препаратів кількість ін’єкцій зводиться до мінімуму. На тлі вираженого судомного синдрому та надмірного збудження призначають кошти з групи барбітуратів. Препарат вибору при неонатальному абстинентному синдромі – фенобарбітал. Режим прийому та добове дозування залежать від оцінки за шкалою L.Finnegan. Тривалість терапевтичного курсу – близько 7-10 днів і більше. При необхідності здійснюється симптоматична терапія, яка може включати призначення опіоїдних антагоністів рецепторів (налорфін), ШВЛ, інфузійну терапію і т.д.

Прогноз та профілактика неонатального абстинентного синдрому

Прогноз при неонатальному абстинентному синдромі сприятливий. При своєчасній діагностиці та адекватному лікуванні усуваються всі клінічні прояви гострого періоду. Загальна тривалість НАС становить від 30 днів до півроку. При подальшому розвитку дитини може спостерігатися відставання у фізичному та психічному розвитку, зниження гостроти слуху, дефіцит інтелектуального розвитку, патології поведінки тощо.

Профілактика неонатального абстинентного синдрому має на увазі повну відмову матері від вживання будь-яких наркотичних препаратів та алкогольних напоїв. За наявності вираженої залежності на момент вагітності необхідна консультація нарколога та відповідне лікування.