Неправильний прикус

Неправильний прикус – аномальне змикання зубних рядів, обумовлене щелепно-лицьовою деформацією. Виявляється естетичними недоліками зовнішнього вигляду, порушенням дихання, міміки, жування, мови. Може бути ризик-фактором розвитку частих респіраторних захворювань, хвороб ШКТ, карієсу. Діагностується в ході ортодонтичного обстеження, що включає виготовлення та аналіз діагностичних моделей, ТРГ, ортопантомографію, КТ щелеп. Корекція неправильного прикусу може проводитись за допомогою спеціальних апаратів та капп, ретейнерів та брекет-систем.

Прикус є основним параметром нормального розвитку та функціонування зубощелепної системи. Ортогнатичний прикус, при якому верхні зуби трохи прикривають нижні, вважається нормою, такий прикус зустрічається у більшості людей. Неправильний прикус розвивається через генетичну детермінованість, за наявності звички смоктати палець, внаслідок хронічного порушення носового дихання. Корекцією прикусу займається ортодонт.

Основною причиною формування неправильного прикусу є спадкова схильність. Неправильний догляд за дитиною під час формування прикусу може призвести до різних дефектів зубощелепної системи. У період новонародженості верхня щелепа дитини більша, ніж нижня. За рахунок природного вигодовування до кінця першого року життя щелепи вирівнюються. Якщо під час ссання грудей дитина малоактивна, то вирівнювання щелеп відбудеться не в повному обсязі, що загрожує розвитком неправильного прикусу.

Зіпсована постава може вплинути на формування прикусу в дошкільному та молодшому шкільному віці. Через неправильне положення голова йде вперед тулуба, що може спровокувати деформацію щелепи та формування неправильного прикусу.

Часті захворювання, що протікають із порушенням носового дихання, у поєднанні з іншими факторами збільшують ризик розвитку одного з типів неправильного прикусу. М’які тканини губ, язика і щік беруть участь у формуванні щелеп, і, якщо носове дихання порушене, а рот постійно відкритий, розвиток щелеп відбувається з відхиленнями.

Існує п’ять періодів формування правильного ортогнатичного прикусу, якщо є відхилення в якомусь із періодів, то можливе формування неправильного прикусу та інших аномалій зубощелепної системи:

• Перший період від народження до півроку;
• З 6 місяців до трьох років відбувається формування тимчасового прикусу – це другий період, протягом якого прорізуються всі тимчасові зуби.
• Третій період від 3 до 6 років є підготовчим, оскільки починається активне зростання щелеп для подальшого прорізування постійних зубів.
• З 6 до 12 років спостерігається активне зростання щелеп і паралельно прорізуються постійні зуби, тому цей період називається змішаним.
• І п’ятий період з 12 до 16 років характеризується остаточним формуванням прикусу і заміною всіх тимчасових зубів на постійні.

Якщо є порушення росту щелеп або порушення у прорізуванні зубів, це може призвести до формування неправильного прикусу. Наприклад, до скупченості зубів це відбувається, якщо постійні зуби прорізувалися вчасно і великі, а зростання щелепи припинилося. Іноді порушення зростання щелепи може закінчитися відсутністю іколів, різців або премолярів або формуванням проміжків і діастем.

Неправильний прикус через порушення росту щелеп може виявлятися відхиленням від нормального розташування зубів та повороту частини зубів на одній із щелеп. Іноді різці однієї щелепи значно перекривають іншу; у поодиноких випадках формується відкритий неправильний прикус, коли різці не замикаються зовсім. Види неправильного прикусу:

1. При неправильному дистальному прикусі верхня щелепа надмірно розвинена або навпаки відзначається недорозвинення нижньої щелепи.
2. При мезіальному прикусі вперед висунуто нижню щелепу.
3. При глибокому прикус верхні зуби закривають нижнє більш ніж на половину.

4. Відкритий неправильний прикус формується, якщо більшість зубів при зіткненні щелеп не замикається.

5. Якщо формується одностороннє недорозвинення одного із зубних рядів, то такий прикус називають перехресним.
6. Дистопією називають неправильний прикус, при якому зуби займають не своє місце у ряду.

Неправильний прикус є як естетичним недоліком, так і причиною порушення носового дихання, мовних та мімічних порушень. Іноді неправильний прикус веде до розвитку ЛОР-захворювань та частих респіраторних вірусних інфекцій, що закінчується формуванням хронічних отитів, гайморитів, синуситів та фарингітів.

При неправильному прикусі їжа погано пережовується, тому що зуби стуляються не повністю або взагалі відсутній контакт між ними. Це може стати причиною захворювань шлунково-кишкового тракту та карієсу, оскільки належний догляд за ротовою порожниною неможливий.

Діагностикою та корекцією неправильного прикусу займається ортодонтія. На першому етапі відбувається підготовка до ортодонтичного лікування, яка включає комплекс діагностичних заходів, за результатами яких і визначається ступінь складності терапії. Для цього роблять ортопантомограму (панорамний знімок), радіовізіографію або використовують дані комп’ютерної томографії. Знімки дозволяють побачити та оцінити ступінь змін у зубощелепній системі.

Перед основним лікуванням проводять санацію ротової порожнини: лікування карієсу та професійну гігієну порожнини рота. Важливим є лікування супутніх захворювань, які можуть загостритися в процесі встановлення брекетів. На період корекції неправильного прикусу необхідно відмовитися від газованих напоїв, в’язкої їжі, жувальної гумки, горіхів, цукерок та меду, оскільки ці продукти важко зчищаються із зубної емалі та можуть пошкодити брекет-систему.

Тривалість ортодонтичного лікування – від півроку до 2-х років. Весь цей час необхідно приділяти особливу увагу догляду за ортодонтичними апаратами. Ефективність корекції неправильного прикусу залежить від того, наскільки якісно та регулярно проводився догляд за ними.

Встановлення брекетів

Під час основного етапу корекції неправильного прикусу роблять установку брекетів, для їх фіксації використовуються клейові композити. Однак, залежно від типу брекетів, використовуються різні методики установки. Кожен вестибулярний брекет наклеюють на передню поверхню зубів, які потребують корекції, далі на них кріплять опорні кільця, а в замки простягають силову дугу. Дуга виготовляється з матеріалів, що мають еластичність і пружність, за рахунок чого вона прагне зайняти ту форму, яку їй надали спочатку.

Лінгвальні брекети встановити складніше, тому що внутрішній рельєф зубного ряду різноманітніший. Спочатку робиться зліпок зубних рядів, після чого брекет-система відпрацьовується на цій конструкції і лише потім фіксується клеєм на внутрішній поверхні зубів.

Процес встановлення брекетів безболісний та рідко супроводжується неприємними відчуттями. Однак протягом тижня у пацієнта може спостерігатися больовий синдром, який рекомендується купірувати аналгетиками, а у разі сильних болів необхідно звернутися до лікаря, який займається корекцією неправильного прикусу.

При носінні брекет-систем доступ до зубів утруднений, що може сприяти розвитку карієсу. Чищення зубів необхідно проводити після кожного прийому їжі та використовувати спеціальні щітки для пацієнтів, які проходять курс корекції неправильного прикусу. Використання суперфлосів, які завдяки твердому кінчику, легко протягуються між зубами біля краю ясен, допомагає видалити залишки їжі з ділянок, які недоступні для чищення зубною щіткою та йоржиком.

Ретенційний період

Третій період є відновним, чи ретенційним. Заходи, що проводяться в цей період, спрямовані на закріплення отриманого за допомогою брекетів результатів. При неправильному прикус після різкого зняття брекетів зуби через деякий час знову займуть своє положення, щоб уникнути чого використовують ретейнери, період носіння яких в 2 рази довше, ніж період носіння брекетів.

Тривалість носіння ретейнерів залежить від загального стану зубощелепної системи, від віку пацієнта та наявності у нього системних захворювань. Ретейнери можуть бути знімними та незнімними, незнімні апарати кріпляться аналогічно брекетам на лінгвальну поверхню зубів, що робить їх непомітними для оточуючих. Знімні ретейнери являють собою ортодонтичні пластинки, які кріпляться на ніч. Тиск, що зміщує нижню щелепу, створюється за рахунок пластикових дуг та капп. Силіконові ретейнери стають популярнішими, оскільки практично не помітні під час розмови та при усмішці.

При штучному вигодовуванні дірочка в соску повинна бути маленькою, щоб дитина докладала зусиль для висмоктування, надмірно велика дірочка не вимагає активних жувальних і смоктальних рухів, тому щелепа не розвивається.

Дитина не повинна постійно спати в одній позі, тому батькам необхідно контролювати становище дитини під час сну. Загалом постіль повинна бути зручною, але не надмірно м’якою, тіло дитини уві сні розслабленим, крім цього дитина не повинна підкладати під щоку кулачок або іграшки. Необхідно припиняти у дитини шкідливі звички смоктати палець, пустушку та сторонні предмети. Це призводить до того, що зуби відсуваються так далеко, як дозволяє розмір пустушки. В результаті формується щілина між верхнім та нижнім зубним рядом.