НЕЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Нецукровий діабет – це захворювання, обов’язковим фактором патогенезу якого є недостатність секреції або ефекту антидіуретичного гормону гіпофіза (АДГ), що призводить до зниження реабсорбції води в дистальних відділах нефрону та у збиральних трубочках нирок, поліурії з низькою відносною щільністю сечі та полідипсії.
У жінок, які захворіли на нецукровий діабет у дитячому віці, відзначається пізніше статеве дозрівання з нерегулярним менструальним циклом, безпліддя та невиношування вагітності.
Перебіг нецукрового діабету під час вагітності по-різному. Симптоми хвороби можуть наростати, зменшуватись або залишатися незмінними. Клінічна картина нецукрового діабету вагітних типова і складається з поліурії 3-20 л та вторинної полідипсії. Відносна щільність сечі низька – коливається від 1000 до 1007.
Всі випадки поєднання нецукрового діабету і вагітності, виходячи з особливостей захворювання, можна розділити на 2 групи: 1 – нецукровий діабет, що розвинувся в період вагітності у здорових жінок (найчастіше у другому триместрі вагітності), 2 – настання вагітності у жінок, які страждають на нецукровий діабет .
Нецукровий діабет, що розвинувся під час вагітності у здорової жінки, привертає особливу увагу. Це рідкісна форма нецукрового діабету, при якій виникають транзиторні порушення у водному обміні в результаті зниженої секреції АДГ тільки в період вагітності, причому відразу після пологів ці порушення проходять мимовільно, знову з’являючись при наступних вагітностях. Встановлено, що ця форма нецукрового діабету виникає насамперед в осіб із спадковою формою захворювання. Відомі так звані функціональні, неврогенні форми нецукрового діабету, при яких є нормальна секреція АДГ з періодичними декомпенсаціями внаслідок емоційного шоку або тривалої нервової напруги. Вагітність у жінок з такою формою нецукрового діабету може розглядатися як стресова реакція, і виникнення симптомів нецукрового діабету при вагітності свідчить про існування раніше прихованого порушення секреції АДГ. Інша гіпотеза пов’язана з відкриттям високого рівня окситоцинази та вазопресинази у плазмі у вагітних жінок. Існує думка, що ця система перешкоджає настанню передчасних пологів. Так як є топографічна близькість області синтезу окситоцину і вазопресину, а також велика подібність у хімічній будові цих речовин, то можна припустити, що система ферментів, що інактивують окситоцин, в результаті порушення діенцефалогіпофізарної регуляції у деяких вагітних впливає і на підвищене руйнування вазопресину.
Перебіг вагітності у жінок, які страждають на нецукровий діабет, не відрізняється будь-якими особливостями. Однак слід мати на увазі, що застосування при вагітності екстрактів задньої частки гіпофіза для лікування нецукрового діабету може призвести до мимовільного викидня і передчасних пологів, оскільки вони містять велику кількість окситоцину.
Хоча нецукровий діабет обумовлений недостатністю АДГ, у половині описаних випадків він протікає з недостатністю всіх поліпептидних гормонів задньої частки гіпофіза, яка може виявлятися лише під час пологів і вести до запізнілих пологів, первинної слабкості пологової діяльності та, значно рідше, до післяпологової
атонії матки. Приблизно в 50% описаних випадків пологів у жінок, які страждають на нецукровий діабет, була встановлена ​​первинна слабкість пологової діяльності, що вимагала введення екзогенного окситоцину. В окремих випадках цю слабкість не можна подолати і пологи тоді мають бути закінчені кесаревим розтином. Післяродова атонія матки – дуже рідкісне ускладнення пологів при нецукровому діабеті, причому нормальний перебіг пологів не гарантує відсутність цього ускладнення. Нормальний перебіг пологів у цих випадках пояснюється впливом плацентарного окситоцину та інших хімічних сполук плацентарної природи з окситоциноподібними властивостями.
Нецукровий діабет не має прямого впливу на перинатальну смертність, проте часте переношування вагітності та збільшення тривалості пологів надає негативний вплив на дітей.
Діти, народжені матерями, які страждають на нецукровий діабет, в 1% випадків успадковують це захворювання. Нецукровий діабет успадковується в основному як зчеплене із статтю захворювання.
Лактація при цукровому діабеті, як правило, не порушена, але часто припиняється раніше внаслідок підвищеного виділення пролактину нирками. Симптоми нецукрового діабету при лактації можуть зменшуватись. Передбачається, що годування груддю стимулює вихід АДГ або має інший вплив на водний баланс.
З лікувальною метою при нецукровому діабеті призначають адіурекрин (екстракт висушеної задньої частки гіпофіза) по 50 мг 2-6 разів на добу, залежно від вираженості клінічної картини. Але важливо пам’ятати – особливості лікування при нецукровому діабеті у вагітних полягають у тому, що застосування неочищених екстрактів задньої частки гіпофіза може викликати мимовільний викидень та передчасні пологи, тому необхідно при вагітності застосовувати синтетичний вазопресин, який не має тонічну дію на матку при повному антидіуретичному ефекті.