Нічні кошмари

Нічні кошмари – Це сновидіння, сповнені тривогою і страхом, які точно і деталізовано запам’ятовуються. Вони зазвичай мають сюжет, центральним персонажем є сновидець. Зміст завжди лякає – переслідування, насильство, смерть, небезпека. Пробудження відбувається у момент найсильнішого страху. Діагностика проводиться клінічними методами із опорою на критерії розладу. Лікування складається з відновлення гігієни сну, сеансів психотерапії та прийому лікарських препаратів.

Нічні кошмари є нефізіологічним розладом. Їхня тривалість становить кілька хвилин, зміст на 65-70% представлений подіями, що викликають негативні емоції. Згідно зі статистичними даними, середня частота кошмарних снів – 1 раз на місяць. Вкрай рідко цей розлад виникає у дітей до 5 років, часто – у молодших школярів, людей віком від 25 до 65 років. Найбільш високі епідеміологічні показники визначаються у творчих особистостей, у хворих на шизофренію, депресію. Середній показник поширеності серед загальної популяції – 5%.

Спроби пояснити походження нічних кошмарів робилися з давніх-давен. Так було в російських оповідях вони вважалися витівками домовика, в німецької міфології – витівками ельфів, які сидять грудях сплячого. На початку ХХ століття З. Фрейд висунув теорію у тому, що нічні кошмари – стану, що виникають з урахуванням пригнічених сексуальних бажань.

У сучасній психіатрії як причини кошмарів розглядають переживання психотравмуючих подій, посттравматичний стресовий розлад, гостру стресову реакцію. Виділяють також низку фізіологічних і психічних факторів:

• Прийом препаратів. Деякі ліки змінюють біохімічні процеси у головному мозку, впливаючи на кровопостачання, посилюючи чи пригнічуючи активність нейромедіаторів. Наприклад, лякаючі сновидіння можуть бути спровоковані прийомом антидепресантів, гіпотонічних засобів, антибіотиків.
• Підвищення температури тіла. Жахи виникають при коливанні активності мозку на тлі гіпертермії (при вірусних інфекціях, запаленнях). У фазі швидкого сну терморегуляція погіршується, температура тіла стає вищою, що викликає лякаючі сюжети сновидінь.
• Рясний прийом їжі. Сонні цикли порушуються через вживання жирної та гострої їжі, продуктів, що містять велику кількість хімічних добавок. Сон після такого прийому їжі стає уривчастим, з тривожними жахливими сновидіннями.
• Вживання алкоголю. Етиловий спирт впливає тривалість сонних фаз, вкорочує час переходу від однієї фази до іншої. Після надмірного прийому алкоголю чи змішування різних його видів у людини розвиваються яскраві кошмарні та галюцинаторні сни.
• Гіпоглікемія. Низький рівень цукру в крові провокує нічні бачення, що лякають. У групі ризику перебувають хворі на цукровий діабет, які використовують інсулін для контролю вмісту цукру.
• Вагітність. Коливання рівня гормонів позначаються роботі всієї нервової системи. На додаток до цього майбутні мами відчувають тривогу у зв’язку з майбутніми пологами та батьківством. Два ці чинники нерідко викликають страшні сни, сюжет яких пов’язані з майбутнім.

Згідно з даними ЕЕГ-моніторингу роботи головного мозку у сплячих людей, існує два види сну: повільнохвильовий з альфа-, тета-, дельта-ритмами і парадоксальний з бета-хвилями, швидкими рухами очей. Повільнохвильовий період триває близько 70-75 хвилин (4 різні стадії). Парадоксальний сон продовжується до 15-20 хвилин, протягом яких виникають сновидіння. При стресах він зростає на 5-10 хвилин.

Нічні кошмари є сном страшного змісту. Їхній сюжет часто обумовлений емоціями, що переживаються протягом останніх днів або місяців. Найчастіше це страх, паніка, агресія. На фізіологічному рівні фаза парадоксального сну (фаза швидких рухів очей, БДГ) супроводжується переважанням бета-хвиль у мозку – біоелектричних ритмів, які забезпечують активність сприйняття, пам’яті, мислення.

Таким чином, у фазі парадоксального сну відбувається нецілеспрямована активація мозкових зон, відповідальних формування образів сприйняття і емоцій, а особисті переживання «задають» сюжет сновидіння. Іноді він визначається не досвідом людини, а симптомами психічного розладу, що розвивається (наприклад, ідеями переслідування в рамках марення, що починається).

Сновидіння жахливого характеру частіше виникають із другої половини ночі, ближче до часу природного пробудження. Вони завжди містять сюжет, складність і тривалість якого значно вагаються. У центрі подій знаходиться сновидець, він є головним персонажем. Більшість людей, які страждають на нічні кошмари, бачать те, що відбувається уві сні від власного обличчя.

Початок сновидіння супроводжується почуттям тривоги, психологічного дискомфорту, навіть якщо сам сюжет є нейтральним. На рівні вегетативних функцій спостерігається почастішання серцебиття. У міру розвитку подій у сновидінні з’являються дії, що загрожують здоров’ю та життю сновидця: починається переслідування, спроби насильства, вбивства. Це супроводжується швидкими дрібними рухами очних яблук, зміною дихання. Великі кістякові м’язи залишаються розслабленими.

Нічні кошмари завершуються наростанням до краю негативної емоції та пробудженням. Людина переживає уві сні паніку і жах. Сюжет відповідає емоціям: відбувається вбивство сновидця, смерть як наслідок нещасного випадку. Багато людей прокидаються в моменти падінь з висоти, після пострілів зі зброї, за прямої атаки противника. Після пробудження вони швидко розуміють, що все, що сталося, – сон.

Часто кошмарні сновидіння, що повторюються, провокують виражений дистрес. Він розвивається внаслідок вимушеного періодичного переживання страху. Хворі починають боятися, коли з’являються перші ознаки сонливості. Думка про можливе повторення кошмару змушує їх відкладати час засинання. Багато хто вдається до снодійних засобів і алкоголю, сподіваючись заснути міцніше і не бачити снів, але це тільки посилює ситуацію.

Пробудження від кошмару відбувається раніше, ніж організм встигає повністю відпочити та відновитися. Це стає причиною денної сонливості, хронічної втоми, дратівливості. При всіх можливих наслідках, нічні кошмари не призводять до серйозних ускладнень, але якщо пацієнт має хронічні соматичні захворювання або психічні розлади, то дефіцит нічного відновлення і емоційний дистрес провокують загострення.

З проблемою нічних кошмарів пацієнти часто звертаються до лікаря-психотерапевта, рідше – до психіатра чи невролога. Діагностика виконується з допомогою клінічних методів. Лікар збирає анамнез, з’ясовуючи наявність неврологічних та ендокринологічних захворювань, психічних розладів, хімічних залежностей. У ході клінічної бесіди він розпитує про характеристики сновидінь. Нічні кошмари діагностується за низкою критеріїв:

1. Сюжет сновидінь. Пробудження завжди швидке. Пацієнт здатний детально і жваво відтворити сюжет, який завжди має яскравий страхітливий зміст. Зазвичай воно включає ідею загрози життю.
2. Пробудження. Хворий прокидається у другій половині ночі. Рідко пробудження можливе на початку або в середині. Орієнтування та звичний рівень неспання досягаються дуже швидко, немає періоду розгубленості.
3. Дистрес. Жахливі, тривожні сновидіння викликають стан емоційної напруженості, дратівливості, втоми. Регулярне переживання страху є джерелом негативного стресу пацієнта.

Диференціальний діагноз

Завдання диференціальної діагностики – розрізнити нічні кошмари та нічні жахи. Останні виникають у пацієнтів, які страждають на парасомнії. Вони проявляються через 1-4 години після засинання, у період глибокого повільного сну, коли сновидінь практично немає. Пробудження супроводжується різкими рухами, скрикуваннями. Вегетативні симптоми яскраво виражені (тремтіння, нудота, потовиділення). Деякий час зберігається дезорієнтування, пацієнт перебуває у стані шоку.

Зазвичай кошмарні сни не вимагають лікарського втручання. Виключається вплив негативних факторів, що провокують (скасовуються препарати, контролюється ризик гіпоглікемії). Основна увага приділяється психотерапії, орієнтованої на усунення причини тривоги та страхів. Методи лікування визначаються індивідуально залежно від віку пацієнта, частоти лякаючих сновидінь та ступеня їхнього впливу на емоційний стан. Курс терапії включає:

• Дотримання гігієни сну. Найбільш універсальний метод відновлення нормальних сновидінь. Перед сном виключаються всі фактори, що провокують кошмар: рясна їжа, алкоголь, психостимулятори (кофеїн), комп’ютерні ігри, фільми з емоційно захоплюючим сюжетом. Потрібно зберігати режим відходу до сну і пробудження, спати в темній кімнаті, що провітрюється.
• Психотерапія. Проводяться сеанси індивідуальної та сімейної терапії, досліджується стресогенна, психотравмуюча ситуація, що стала причиною кошмарів. Техніки когнітивно-поведінкової психотерапії дозволяють зменшити збудження, освоїти навички розслаблення та контролю страхів. Ефективні дихальні вправи та тренінг психом’язової релаксації.
• Медикаментозне лікування. При вираженому дистресі лікар може призначити прийом симптоматичних препаратів. Для зменшення тривоги, відновлення міцного сну використовуються бензодіазепіни. При дитячих кошмарах використовуються селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Вони пригнічують фазу феноменального сну, у результаті знижується можливість формування небезпечних сновидінь.

Нічні кошмари добре піддаються лікуванню, тому за комплексної терапії прогноз сприятливий. Профілактичні заходи включають дотримання правил підготовки до сну, підвищення стійкості до стресів, попередження розвитку тривожних розладів. Варто відмовитись від надмірного вживання алкогольних напоїв, кави, жирної, гострої їжі. Важливо дотримуватись режиму, особливо в дитячому віці. Пацієнтам з невротичними розладами необхідний контроль перебігу хвороби психіатра, психотерапевта.