Нікотиновий стоматит

Нікотиновий стоматит – це патологічні зміни слизової оболонки твердого (іноді також м’якого) піднебіння, що виникають внаслідок куріння тютюну. Слизова оболонка має сірувато-білий колір, складчасту поверхню, на якій виділяються гирла проток слинних залоз у вигляді червоних крапок. Також можуть виникати тріщини, ерозії. Діагноз виходить з даних стоматологічного огляду, анамнезу, біопсії слизової. Лікування полягає у виключенні дії подразника, місцевому застосуванні кератопластиків, призначенні вітамінів, лазеротерапії.

Нікотиновий стоматит (піднебіння курця, нікотиновий лейкокератоз) – доброякісне захворювання слизової оболонки піднебіння, що протікає з утворенням на ній ділянок зроговіння. Вперше даний феномен, що спостерігається у злісних курців, описав австрійський лікар С. Таппейнер у 1949 р., на його честь патологія отримала назву «лейкоплакію Таппейнера». Лейкоплакія виявляється у 60% курців трубки та 30% споживачів сигарет. Більшість пацієнтів – чоловіки. Висока захворюваність характерна для жителів Індії та Південно-Східної Азії. Особливістю нікотинового стоматиту є його оборотність при припиненні куріння.

Захворювання схильні до курців з великим стажем, головним чином ті з них, хто курить трубку, а також практикує так зване «зворотне куріння», коли в порожнину рота поміщається тліючий кінець скрученого тютюнового листа. Рідше нікотиновий лейкокератоз розвивається внаслідок куріння звичайних та електронних сигарет, сигар. Поєднання тютюнопаління та вживання надто гарячих напоїв (чаю, кави) збільшує ризик розвитку лейкоплакії Таппейнера.

Нікотиновий стоматит розвивається внаслідок хронічного на слизову оболонку порожнини рота (СОПР) високотемпературного потоку тютюнового диму. Температура на палаючому кінці тютюнової сигарети досягає 650°C (470°-812°C), а температура серцевини 824°-897°C. Під час вдихання диму температура в ротовій порожнині може підвищуватися до 190°C. Висока температура диму, що входить у безпосередній контакт зі слизовою оболонкою, викликає подразнення та запалення в області отворів малих слинних залоз на 2/3 задніх відділів твердого піднебіння.

Реакція слизових оболонок на тривалий вплив високої температури призводить до утворення пошкоджень на твердому небі термічно індукованого кератозу. Чим більший період термічного впливу і що довша тривалість куріння, тим вищий ризик розвитку нікотинового стоматиту.

Додаткову шкідливу дію надають хімічні речовини, що містяться в тютюновому диму, що викликають хронічне подразнення слизової оболонки (піридини, ціаністий водень, сірководень, монооксид вуглецю, амоній, феноли, дьоготь, оксиди кадмію, нікелю, цинку і азоту). Місцеве температурне та хімічне подразнення слизової оболонки тютюновим виробом стимулює реактивний процес, що включає запалення, гіперплазію та зроговіння епітелію.

Патоморфологічно в змінених осередках визначається паракератоз, гіперкератоз, ознаки хронічного запалення, кістоподібне потовщення дрібних СЖ.

У вітчизняній стоматології нікотиїновий стоматит відносять різновиду лейкоплакії СОПР. У цій нозологічній групі прийнято виділяти просту, веррукозну, м’яку, ерозивну лейкоплакію та лейкоплакію курця (Таппейнера).

З урахуванням локалізації патологічних вогнищ лейкокератотичні ураження ротової порожнини діляться на:

• нікотиновий стоматит (піднебіння курця);
• нікотиновий глосит (мова курця);
• нікотиновий хейліт (губа курця).

Виділяють 3 ступеня тяжкості ушкодження СОПР при нікотиновому стоматиті:

1. Легка. На трохи піднятій, покритій білим нальотом слизової оболонки твердого піднебіння з’являються червоні точкові ділянки.
2. Середній тяжкості. У зоні ураження відзначаються папули розміром від 2 до 4 мм із центральним втиском діаметром менше 2 мм.
3. Тяжка. Папули мають розмір більше 4-5 мм із втиском у центрі діаметром понад 2-3 мм. Може спостерігатися супутня пігментація піднебіння.

Найчастіше лейкоплакия Таппейнера протікає безсимптомно. Іноді може відзначатись легке подразнення слизових: гіперемія твердого та м’якого піднебіння, ясен. Надалі на небі виникають маленькі папули і вузлики білуватого або сірого кольору, які потім зливаються в бляшки. На тлі білого нальоту видно численні яскраво-червоні крапки – запалені гирла вивідних проток малих слинних залоз.

Зубні протези захищають піднебіння від теплового потоку. У цьому випадку зміни видно лише на задній поверхні піднебіння за межами області, покритої ортопедичною конструкцією. Вогнища ураження при нікотиновому стоматиті безболісні. Суб’єктивні скарги можуть включати підвищену в’язкість слини, сухість у роті внаслідок закупорки слинних залоз, відчуття печіння слизової оболонки при вживанні гострої або гарячої їжі. У важких випадках виникають тріщини слизової оболонки твердого піднебіння.

Нікотиновому стоматиту нерідко супроводжує нікотиновий лейкокератоз мови («мова курця», нікотиновий глосит). Білий наліт із точковими напівсферичними заглибленнями покриває передні 2/3 спинки язика. У людей, які викурюють сигарету, до кінця, можливий розвиток лекокератозу губ. Характеризується утворенням у місці найчастішого зіткнення з цигаркою щільної шорсткої бляшки.

Сам собою нікотиновий стоматит не розцінюється як передраковий стан. Разом з тим куріння тютюну є фактором ризику розвитку плоскоклітинного раку порожнини рота, губи, мигдалин, гортані, тому нікотиновий лейкокератоз та онкопатологія можуть розвиватися паралельно. Ознаками злоякісності зазвичай служить виразка патологічного вогнища.

Також онконастороженность викликає куріння сигарет з палаючого кінця – у разі достовірно частіше виникає рак твердого піднебіння. Крім цього, під доброякісний лейкокератоз піднебіння можуть маскуватися справжні передракові захворювання порожнини рота – червоний плоский лишай і лейкоплакію, які мають високий ризик трансформації в злоякісну плоскоклітинну карциному.

Нікотиновий стоматит є клінічним діагнозом, що виставляється лікарем-стоматологом за результатами огляду порожнини рота та відповідного анамнезу (тривале куріння трубки, сигар, сигарет):

• Стоматологічний огляд. Візуально на слизовій оболонці визначається типовий малюнок – білі ороговілі ділянки з червоними точками, що надають небу вигляд бруківки. Цей плівковий наліт не можна видалити інструментом. Улюбленими місцями патологічних вогнищ є ділянки СОПР, що постійно схильні до подразнення димом, а саме: тверде небо, передня частина м’якого піднебіння, внутрішня поверхня щік, спинка язика.
• Біопсія тканин. Забір підозрілих тканин може знадобитися для виключення передракових та ракових процесів у ротовій порожнині. Насамперед, це стосується ділянок з виразкою, вид яких змінився з часом.

Диференційна діагностика

Диференціальний діагноз проводиться з іншими ураженнями порожнини рота, що супроводжуються гіперемією та утворенням нальоту на СОПР:

Лейкоплакія Таппейнер відноситься до потенційно оборотних станів, тому єдиною обов’язковою умовою лікування є припинення куріння. Регрес патологічних змін спостерігається протягом 1-2 тижнів. У цей період також важливо виключити вживання гарячих напоїв та дратівливих продуктів.

Пацієнтам проводиться професійна гігієна ротової порожнини, рекомендується полоскання порожнини рота відварами трав, ротові ванни з антисептиками. Призначається прийом вітамінів А, С, Е, аплікації кератопластиків для нормалізації процесів ороговіння СОПР. З методів фізіотерапії використовують лазерний вплив.

З метою полегшення відмови від куріння може бути рекомендована нікотинозамісна терапія, кодування, когнітивно-поведінкова терапія.

Нікотиновий стоматит – попереджуване та оборотне стоматологічне захворювання зі сприятливим прогнозом за умови повної відмови від вживання тютюнових виробів. Як правило, малігнізації вогнищ лейкокератозу не відзначається. Однак усім курцям необхідно пам’ятати, що вони знаходяться в групі ризику виникнення плоскоклітинної карциноми порожнини рота. Їм потрібні регулярні стоматологічні огляди двічі на рік, взяття біопсії видозмінених тканин за показаннями.