О-подібні ноги

О-подібні ноги – патологічний стан, у якому ноги викривляються під кутом, відкритим досередини. Зазвичай дана патологія виникає через дугоподібне або, рідше, кутоподібне викривлення гомілок, що виникло внаслідок вроджених вад розвитку або захворювань, що характеризуються зниженням міцності кісткової тканини. Супроводжується компенсаторною деформацією інших відділів нижніх кінцівок, особливо стоп. Діагноз виставляється на підставі огляду даних рентгенографії, КТ, МРТ та інших досліджень. Лікування може бути як консервативним, і оперативним.

О-подібні ноги – варусна деформація кінцівок, при якій у людини, що стоїть зі зведеними разом ногами, коліна не стикаються, а знаходяться на певній відстані один від одного. У цьому між ногами утворюється проміжок, що нагадує букву «Про». Є досить поширеною патологією. У нормі спостерігається у дітей віком до 24 місяців. При збереженні О-подібної установки у старшому віці необхідна консервативна чи оперативна корекція.

Хоча варусне викривлення ніг вважається відносно сприятливою деформацією, що протікає в порівнянні з вальгусним викривленням, дана патологія також тягне за собою негативні наслідки. При варусному викривленні гомілок стопи компенсаторно «йдуть» у хибне положення, що призводить до вторинного плоскостопості. Через основну деформацію та вторинні зміни погіршується функціональна здатність кінцівок. Виникає навантаження суглобів, розвивається порушення постави, збільшується ймовірність розвитку ранніх артрозів та остеохондрозу. Все вищесказане свідчить про високу актуальність проблеми О-подібних ніг у сучасній травматології, ортопедії та педіатрії.

У нормі у всіх новонароджених спостерігається незначне дугоподібне викривлення гомілок (до 20 градусів), зумовлене внутрішньоутробним становищем плода. При цьому гомілки дитини симетричні, а форма та положення стоп можуть бути асиметричними. До 2-х років О-подібна деформація зникає і поступово змінюється Х-подібною (вальгусною). Незначне вальгусне викривлення гомілок (до 15 градусів) зберігається до 3 років, а потім починає зменшуватись і до 8 років не перевищує 7-9 градусів. Надалі можливе як повне зникнення викривлення, і збереження незначного залишкового кута.

Варусне викривлення, що зберігається у віці 2 роки та старше, є причиною аномального розвитку колінних суглобів. Зовнішній виросток стегна збільшується, внутрішній зменшується. Суглобова щілина стає нерівномірною – звуженою всередині та розширеною зовні. Внутрішній меніск здавлюється, зв’язки зовнішньої поверхні суглоба розтягуються. Спочатку стопи займають плосковарусну позицію, їх передні відділи та п’яти відхиляються досередини. Надалі формується компенсаторна плосковальгусна деформація стоп. У важких випадках гомілки ротуються досередини, а стегна – назовні. Обмежується згинання у колінних суглобах. Виникають порушення ходи та швидка стомлюваність при ходьбі. Через зміщення центру тяжкості, перерозподіл навантаження та інших патологічних змін у дітей з О-подібними ногами змінюється постава, іноді розвивається викривлення хребта (кіфоз або сколіоз).

Причиною односторонньої О-подібної деформації в дитячому віці зазвичай є вроджена гіпоплазія, зумовлена ​​неврофіброматозом або фіброзно-кістозною дисплазією великогомілкових кісток. На відміну від фізіологічного варусного викривлення при даній патології спостерігається нерівномірність деформації (одна гомілка викривлена ​​більше за іншу). Результатом вродженої гіпоплазії кісток гомілок може стати псевдоартроз.

Традиційно одне з перших місць у списку причин О-подібних ніг займає рахіт. І хоча в наші дні в педіатрії ця патологія зустрічається досить рідко, вона може мати місце, тому її необхідно виключати в ході диференціальної діагностики. При цьому слід враховувати, що рахіт може розвинутись у трьох періодах життя дитини: внутрішньоутробно (тобто бути вродженим), у ранньому віці та у підлітків. Причиною фетального рахіту плоду є дефіцит вітаміну Д у матері. Нині така патологія виявляється, переважно, в економічно неблагополучних країнах.

Інфантильний рахіт виникає після припинення грудного вигодовування. На цьому етапі розвитку організму дитини потрібна велика кількість вітаміну Д. Якщо малюк не отримує цей вітамін у достатній кількості, його кістки стають недостатньо міцними та поступово викривляються при ходьбі. Можливе О-подібне викривлення як гомілок, так і стегон. В окремих випадках спостерігається асиметрична деформація: варусна кривизна з одного боку узгоджується з вальгусною кривизною з іншого боку. Також може формуватися вигин допереду – так звані шаблеподібні гомілки. При цьому, на відміну від ураження гомілок при сифілісі, коли гомілки викривляються тільки вперед, спостерігається поєднання деформації в бічному та переднезадньому напрямку.

Ще одним критичним віком, у якому підвищується ймовірність розвитку рахіту, є період інтенсивного зростання підлітків. Причиною формування деформації стає нестача перебування на сонці, дефіцит вітаміну Д в їжі, несприятливі умови життя та деякі захворювання. Вирізняють стійкий пізній рахіт, який, на відміну від звичайної форми хвороби, не реагує на лікування стандартними дозами вітаміну Д. Стійкий рахіт розвивається внаслідок генетичної схильності, хронічних захворювань нирок та стеатореї.

Кишковий рахіт (рахіт при стеатореї) може спостерігатися при будь-якому типі тривалого розладу кишечника. Виникає внаслідок погіршення всмоктування жирів, вітамінів, фосфатів та кальцію. Подібні порушення можуть виявлятись і у дорослих, проте в останньому випадку спостерігається не рахіт, а остеомаляція. Причиною розвитку ниркового рахіту стають хронічні ниркові захворювання, що перешкоджають утримуванню фосфатів та кальцію у сироватці крові. При нирковому рахіті частіше спостерігається вальгусна деформація, проте можливе і О-подібне викривлення.

Ще однією причиною формування О-подібних ніг є хвороба Блаунта (деформуючий остеохондроз великогомілкової кістки). У цьому захворюванні спостерігається не дугоподібне, як із рахіті, а кутоподібне викривлення гомілки з вершиною деформації лише на рівні проксимального эпифиза. У ранньому віці (2-4 роки) при хворобі Блаунта, як правило, виявляється двостороннє викривлення, у старшому віці може викривлятися лише одна гомілка.

У дорослих О-подібні ноги можуть формуватися при хворобі Педжета (деформуючий остит), що супроводжується ураженням стегнових і гомілкових кісток. Можлива поразка як кількох, так і однієї кістки, проте найчастіше в процес залучається кілька кісток. Викривлення обумовлено надлишковим зростанням кісткової тканини при її недостатньому руйнуванні. При цьому новостворена кістка не має достатньої міцності через неповне звапніння. Вона потовщується і одночасно стає м’якою, внаслідок чого виникає викривлення та поперечні переломи.

Діагностикою пацієнтів з О-подібними ногами залежно від віку може займатися дорослий ортопед і дитячий травматолог-ортопед. Найважливішим завданням при обстеженні пацієнтів з О-подібними ногами є виявлення основного захворювання, що спричинило деформацію. При постановці діагнозу враховується клінічна картина, особливості викривлення, вік, у якому з’явилися перші симптоми, спадковість та стан інших органів та систем. Всім хворим з О-подібними ногами призначають рентгенографію гомілок. При супутній деформації верхніх відділів кінцівки додатково виконують рентгенографію стегон, при підозрі на наявність компенсаторних змін в інших відділах кінцівок – рентгенографію тазостегнових суглобів та рентгенографію стоп.

Для виключення рахіту вивчають рівень лужної фосфатази, фосфору та кальцію в аналізах крові. При підозрі на стійкі форми рахіту, зумовлені захворюваннями нирок та ШКТ, пацієнта направляють на консультацію до нефролога та гастроентеролога. Для виключення хвороби Блаунта та хвороби Педжету досліджують рентгенограми, при необхідності додатково призначають МРТ та КТ гомілок. Для виявлення спадкової схильності детально вивчають сімейний анамнез.

У ранньому віці хворим призначається комплексна консервативна терапія. Використовується ЛФК, масаж, індивідуальні ортези та спеціально виготовлені ортопедичні устілки. За показаннями проводиться лікування основного захворювання. Слід враховувати, що корекція О-подібної деформації без усунення її причин може бути неефективною і в ряді випадків навіть призводить до прогресування викривлення, формування хибних суглобів тощо.

У дорослих можливе лише оперативне виправлення форми ніг. Зазвичай при О-подібних ногах виконують остеотомію, що коригує, у поєднанні з накладенням апарата Ілізарова. Неповну остеотомію (розсічення кістки тільки по внутрішній поверхні) застосовують при істинному Про-подібному викривленні та сприятливому з естетичного погляду розподілі м’яких тканин гомілки. В інших випадках використовують повну остеотомію. Залежно від величини та характеру деформації можливе як одномоментне, так і поступове усунення викривлення. У першому випадку гомілки пацієнта відразу виводять у правильне положення, у другому взаємне розташування фрагментів коригують, поступово розкручуючи гайки і збільшуючи відстань між кільцями з внутрішньої сторони. У післяопераційному періоді призначають ЛФК та ​​фізіолікування. Зазвичай для виправлення форми ніг потрібно близько 2 місяців, проте, при виражених деформаціях, цей термін може збільшуватися.