Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5

Головна unsorted Опсоменорея

Опсоменорея

Опсоменорея – подовження менструального циклу, у якому його тривалість становить понад 35 днів. Порушення носить циклічний характер, менструації повторюються не рідше, ніж за 3 місяці. Місячні можуть протікати як у формі гіпоолігоменореї, так і у вигляді гіперменореї. Імовірність настання вагітності у пацієнток з опсоменореєю знижена. Обстеження при цьому порушенні включає стандартний гінекологічний огляд, УЗД органів малого тазу, гормональні дослідження крові, кольпоцитологію, за показаннями – РДВ. Стратегія лікування опсоменореї визначається з огляду на причини порушення менструального циклу; провідну роль ній грає гормонотерапія.

Загальні відомості

Опсоменорея (брадименорея) – збільшення інтервалу між менструаціями від 36 днів до 3 місяців (при нормі 21-35 днів). Поряд з олігоменореєю, гіпоменореєю та спаніоменореєю, відноситься до варіантів гіпоменструального синдрому. Опсоменорея може мати первинний (уроджений) або вторинний (набутий) характер. Про первинний варіант брадименореї у практичній гінекології говорять у тому випадку, якщо рідкісні місячні відзначаються від початку менструальної функції. Вторинний варіант характеризується урідженням менструацій після періоду, коли жінка мала нормальний менструальний ритм. Як і інші порушення менструального циклу, опсоменорея негативно впливає на репродуктивну функцію, що, в першу чергу, пов’язано зі зміною фазності циклу, неповноцінністю або відсутністю овуляції.

Опсоменорея

Причини опсоменореї

Первинна опсоменорея формується внаслідок вад розвитку геніталій, затримки статевого розвитку, загального та генітального інфантилізму, астенії в період пубертату. І тут менархе зазвичай настає пізно, а надалі ритм менструацій стає рідкісним. До розвитку вторинної опсоменореї наводять різні набуті патологічні стани, які негативно відбиваються на менструальній функції. Це можуть бути аліментарна дистрофія, психоемоційна травма, тяжка фізична праця, сильні інтоксикації. Зміна ритму менструацій на кшталт опсоменореї може бути асоційовано з хірургічними операціями – абортами, РДВ, резекцією яєчника, оофоректомією, аднексектомією.

Іноді опсоменорея розвивається на тлі ендокринних порушень (часто – полікістозу яєчників, гіпотиреозу, синдрому Шихана), аутоімунних, паразитарних захворювань, пухлин головного мозку, млявих інфекційних процесів, у т. ч. сечостатевої системи. Крім патологічної опсоменореї зустрічається фізіологічне урізання менструацій – наприклад, у період статевого дозрівання та становлення циклу, у пременопаузальному періоді у зв’язку з поступовим згасанням функції яєчників.

Симптоми опсоменореї

Клінічно опсоменорея протікає як рідкісних місячних. Міжменструальний інтервал становить понад 35 днів, але не більше 3 місяців. Інтенсивність менструальної кровотечі зазвичай незначна (мазки чи краплі крові), тривалість коротка. Зміна фазності менструального циклу обумовлює неповноцінність овуляції або ановуляцію, тому багато пацієнток з опсоменореєю страждають на безпліддя. У деяких випадках опсоменорея перетворюється на вторинну аменорею. Поряд із рідкісними місячними, присутні симптоми основного захворювання.

Опсоменорея може мати 2 різні типи течії: з наявністю пролонгованого двофазного або монофазного менструального циклу. При подовженому двофазному циклі затримка місячних обумовлена ​​тривалим процесом дозрівання фолікула. У першу фазу циклу фолікул або зовсім не розвивається, або зазнає атрезії на одній із стадій розвитку. Секреція естрогенів у разі низька, базальна температура – ​​однофазна, кольпоцитологія свідчить про низьку ступінь проліферації епітелію. Надалі після затримки зростання фолікул все ж таки дозріває, але овуляція може статися на 20-30 день менструального циклу. Тривалість фази жовтого тіла вкорочена чи змінена. Рівень статевих гормонів не відрізняється від такого при нормальному менструальному циклі, базальна температура в другу фазу стає вище 37 ° С, цитологія піхвових мазків відображає секреторні зміни ендометрію.

Опсоменорея і натомість монофазного циклу зустрічається рідше – в 22-24% випадків, зазвичай в пацієнток із гіпоплазією геніталій. Стан ендометрію при цьому залишається без динаміки та відповідає початку проліферативної фази. Ще однією причиною опсоменореї при монофазному циклі може бути персистенція фолікула. У цьому випадку фаза жовтого тіла не настає, а персистуючий фолікул створює умови для гіперплазії ендометрію. Зворотний розвиток фолікула супроводжується різким падінням рівня естрогенів та відторгненням функціонального шару матки ендометрію, що клінічно виражається менорагією.

Діагностика опсоменореї

Встановлення причин оспсоменореї вимагає проведення кола діагностичних заходів. При первинному візиті до гінеколога уточнюються скарги, характер менструального циклу, гінекологічний та загальносоматичний анамнез. Огляд на кріслі дозволяє виявити аномалії розвитку органів репродукції, забрати мазок для кольпоцитологічного дослідження («гормональне дзеркало»). За допомогою УЗД органів малого тазу визначаються анатомічні відхилення, запальні процеси, що послужили розвитку опсоменореї.

Для обстеження інфекційного статусу здійснюється аналіз гінекологічних мазків: мікроскопія, ПЛР, бакпосів на флору. З метою виявлення гормональних порушень досліджується рівень ФСГ, ЛГ, пролактину, естрадіолу, прогестерону. В окремих випадках показано визначення гормонів надниркових залоз, щитовидної залози. При підозрі на екстрагенітальну патологію як причину опсоменореї пацієнтка прямує на консультацію до ендокринолога, нейрохірурга.

Лікування опсоменореї

Напрями та обсяг лікувальних заходів визначаються основною патологією, віком та репродуктивними планами жінки. Вроджені анатомічні дефекти, тяжкі форми статевого інфантилізму погано піддаються корекції. У цих випадках тактика лікування опсоменореї виробляється разом із генетиками та ендокринологами. Деякі види патології (пухлини головного мозку, СПКЯ) можуть вимагати оперативного втручання.

Провідну роль регуляції менструального циклу грає гормонотерапія. Вона дає змогу відновити нормальний ритм менструацій. Якщо цього недостатньо для настання вагітності, вдаються до стимуляції овуляції. Якщо причиною опсоменореї стали запальні гінекологічні захворювання, проводять антибіотикотерапію, вітамінотерапію, імуностимуляцію. Використовують лікування природними факторами (бальнеотерапію, грязелікування), електрофорез комірної зони, гінекологічний масаж, акупунктура. За дефіциту ваги розробляється індивідуальна дієта з повноцінним раціоном. Пацієнтці з опсоменореєю рекомендується уникати фізичних навантажень та психоемоційних потрясінь.

A brief history of lego. Stg1 archives blackpool remapping and diagnostics.