Опущення верхніх повік: лікар-офтальмолог розповів, як птоз впливає на зір

Про причини опущення повік та можливі ускладнення для зору за відсутності ефективного та своєчасного лікування розповів офтальмолог вищої категорії, офтальмохірург, кандидат медичних наук.

Вроджений і набутий птоз

Птоз – це опущення або падіння верхніх повік, зумовлене надмірним розслабленням або ураженням м’язів, які утримують віки у вертикальному положенні. Може бути вродженим і набутим.

Вроджений птоз виникає через дефект м’язів, нерозвиненість нервної системи, травмування м’язів під час народження, спадковість. Також причиною може бути параліч окорухового нерва, який контролює м’язи обличчя, якщо він уражений і не функціонує належним чином. Це може призводити до тимчасової чи постійної втрати руху та чутливості в області обличчя.

Серед причин, які провокують розвиток набутого птозу, я виділяю:

• травмування м’язів або нервів, що контролюють підняття повік;
• новоутворення, що проростають через м’яз, порушуючи його роботу;
• старіння – з віком м’язи та тканини очей втрачають тонус;
• нервні розлади: міастенія гравіс, ботулізм, поліневропатія тощо;
• цукровий діабет;
• міотит або запалення м’язів;
• міопатія – група нервно-м’язових хвороб, що призводять до поступового стоншення та втрати функції м’язів;
• інсульт;
• ускладнення після операцій, що проводилися на очах (лікування катаракти) чи віках (корекція вікових змін) тощо.

Вплив птозу повік на зір

Опущення повік не лише естетична проблема. Залежно від того, наскільки сильно вони опущені, можуть виникати офтальмологічні порушення і хвороби, які є ускладненнями птозу, зокрема:

1. амбліопія або ліниве око – зниження гостроти зору через відсутність повноцінного зв’язку між очима та мозком;

2. косоокість – розлад зору, за якого одна чи обидві боки відхиляються від зорової осі у напрямку об’єкта;

3. астигматизм – захворювання, через яке рогівка та/або хрусталик мають неправильну, злегка плескату форму, щось на зразок дині чи м’яча для американського футболу. Через це промені світла фокусуються на сітківці не в одній точці, а одразу в кількох: одні – за або перед сітківкою, інші – на сітківці, створюючи ефект «туману» або підвоєння;

4. хронічний кон’юнктивіт – запалення слизової оболочки, тобто кон’юнктиви, яка покриває поверхню ока і внутрішню поверхню повік.

Також птоз погіршує якість життя, оскільки на сітківку потрапляє менше світла, очі швидко втомлюються під час читання або роботи за комп’ютером. Зменшується поле зору, особливо якщо ступінь птозу повний. Ще є частковий і неповний птоз, які наносять людині помірного дискомфорту. Але з плином години зазвичай неповний трансформується у повний.

Лікування птозу

Неповний і частковий птоз повік можна лікувати за допомогою очної гімнастики, місцевої фізіотерапії, лікарських препаратів, які живлять нервну тканину та відновлюють чутливість нервних закінчень.

Повний або вроджений птоз лікується лише за допомогою хірургічного втручання – хірургії м’яза. Під час операції підтягуються м’язи, які відповідають за підняття повік. Завдяки цьому погляд «розкривається» і людина знову може повноцінно читати, працювати, навчатися без зорового перевтоми та дискомфорту.

Метод лікування залежить від причини опущення повік, яку потрібно попередньо встановити під час комплексного обстеження. У деяких випадках перед проведенням операції необхідно пройти курс фізіотерапевтичного лікування.

У будь-якому випадку опущення повік – це серйозне порушення, яке не можна ігнорувати не лише через естетичну складову, а й тому, що воно може суттєво погіршувати здоров’я ваших очей.