Осмідроз

Осмідроз – неприємний запах поту, що виникає зазвичай за підвищеної пітливості внаслідок недостатнього дотримання правил особистої гігієни. З іншого боку, осмідроз може бути обумовлений виділенням з потом різних речовин при порушенні обміну речовин, функціонування сечовивідної системи або шлунково-кишкового тракту. У діагностиці основне значення має виняток у пацієнта порушень у роботі внутрішніх органів, які можуть бути причиною запаху. Лікування осмідрозу передбачає ретельне дотримання гігієни, адекватну корекцію наявних в організмі порушень та терапію гіпергідрозу.

Назва осмідроз походить від грецького «osme» – запах та «hidros» – піт. Його синонімом є бромідроз (смердючий піт – bromidrosis). Дерматологія виділяє апокринну (аксиллярную) форму осмідрозу, коли неприємний запах з’являється у поту, що секретується апокриновими залозами пахвових западин, і еккринний осмідроз, який виникає при підошовному гіпергідрозі та підвищеному потовиділенні у великих складках шкіри у повних людей.

Основною причиною осмідрозу є розкладання поту бактеріями, які поселяються на поверхні шкіри за недостатньо частого миття. Сам по собі піт не має запаху, але в процесі життєдіяльності бактерій (стрептококів і стафілококів) утворюються речовини, що мають неприємний і навіть смердючий запах.

Поява запаху в поту може бути викликана і різними порушеннями процесів метаболізму, що протікають в організмі. Так, у пацієнтів з уремією або хронічним пієлонефритом порушується виведення з сечею продуктів життєдіяльності організму. В результаті сечова кислота та сечовина виділяються з потом, що надає йому запаху сечі. Осмідроз може спостерігатися при деяких ендокринних розладах: ожирінні, цукровому діабеті. За даними проведених досліджень це обумовлено порушенням жирового обміну та підвищеним виділенням з згодом вільних жирних кислот. Іноді осмідроз виникає у молодих дівчат із порушенням менструальної функції.

Порушення травлення (гастрит, виразкова хвороба) та процесу всмоктування в кишечнику (коліт, хронічні запори, кишкова непрохідність) також можуть призводити до виділення з потом різних речовин, які в нормі відсутні в ньому. Неприємний запах поту може бути викликаний прийомом деяких медикаментів, наприклад, лікарських препаратів, що містять сірку.

Важливим моментом у діагностиці осмідрозу є визначення причини. Для цього може знадобитися не лише консультація дерматолога, а й гастроентеролога, ендокринолога, уролога. Молодим жінкам у разі неприємного запаху поту слід пройти огляд гінеколога чи гінеколога-ендокринолога. Проводиться аналіз поту. Пацієнту можуть бути призначені додаткові обстеження: гастроскопія, дуоденальне зондування, іригоскопія, колоноскопія, УЗД органів черевної порожнини, проба Реберга, урографія та ін.

У більшості випадків неприємний запах поту усуває щоденне ретельне миття з милом та регулярне застосування дезодорантів. Для усунення гіпергідрозу слід застосовувати місцеві засоби, що знижують потовиділення. Лікування гіпергідрозу пахвових областей може проводитися шляхом ін’єкцій ботулотоксину, ультразвукової деструкції або висічення потових залоз. При виявленні причини осмідрозу у порушенні роботи внутрішніх органів проводиться лікування основного захворювання.