Отруєння чадним газом

Отруєння окисом вуглецю, або чадним газом, розвивається при перевищенні його гранично допустимої концентрації (0,08 мг/літр) у повітрі, що вдихається. Тяжкість інтоксикації безпосередньо залежить від вмісту даної хімічної сполуки в навколишній атмосфері та часі експозиції. Вдихання насиченого чадним газом (3-5 мг/л) повітря протягом півгодини провокує тяжке отруєння. Надходження до органів дихання суміші газів, що містять 14 мг/л окису вуглецю, протягом 1-3 хвилин призводить до смерті. Отруєння чадним газом входить у четвірку отруєнь, що найчастіше зустрічаються, поступаючись інтоксикації алкоголем, наркотиками і лікарськими препаратами. Виникає у побуті та на виробництві.

Будь-який процес неповного згоряння органічних речовин супроводжується виділенням окису вуглецю. Найчастіше отруєння продуктами горіння, у тому числі чадним газом, виникає під час пожежі. Крім того, через відсутність органолептичних властивостей у даного газу його витік стає непомітним для людини. Найбільш схильні до шкідливого впливу вагітні жінки, діти та люди із захворюваннями серцево-судинної системи. Перевищенню гранично допустимого вмісту чадного газу в приміщенні сприяють такі фактори:

• Побутові. У побуті інтоксикація чадним газом відбувається через неправильне користування піччю, газовим обладнанням, тління електропроводки. Іншою частою причиною є перебування у закритому гаражі поряд з автомобілем з працюючим двигуном. Нерідко ознаки отруєння спостерігаються у курців кальяну.
• Виробничі. Токсин у надмірній кількості потрапляє у повітря при проведенні вибухових робіт у шахтах, обслуговуванні доменних та мартенівських печей, синтезі деяких хімічних речовин. Отруєння зазвичай відбувається за недотримання санітарно-гігієнічних вимог і порушення правил експлуатації устаткування.

При вдиханні чадний газ потрапляє до респіраторної системи, де відбувається його дифузія в кров. Газ має високу спорідненість до гемоглобіну, міоглобіну і залізовмісних ферментів людського організму. Він легко вступає в реакцію з гемоглобіном, утворюючи нездатний транспортувати кисень у тканини карбоксигемоглобін. Розвивається гіпоксія. Уповільнення дисоціації сполуки кисню з гемоглобіном у присутності карбоксигемоглобіну посилює кисневе голодування всіх органів прокуратури та тканин. Одночасно порушуються біохімічні процеси, що відбуваються за участю залізовмісних ферментів. Накопичуються недоокислені продукти метаболізму, які мають додаткову токсичну дію на центральну нервову систему та інші органи.

При патологоанатомічному дослідженні привертає увагу яскраво-червоне забарвлення шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів. Спостерігаються ознаки набряку мозку, легких. Виявляється застійне повнокровність внутрішніх органів. У серці, легенях, головному мозку виявляються точкові крововиливи, ділянки дегенерації та некрозу.

Захворювання може протікати гостро та хронічно. Його перебіг залежить від концентрації у повітрі чадного газу та часу його впливу. При суттєвому перевищенні допустимих норм протягом нетривалого періоду часу настає гостре отруєння. Тривале регулярне вдихання повітря з трохи підвищеним вмістом окису вуглецю провокує розвиток хронічного процесу. Залежно від тяжкості клінічних проявів розрізняють 3 ступені отруєння:

• Легкий ступінь. Характеризується минущою патологічною симптоматикою, що зникає після припинення шкідливого впливу. Окремі прояви можуть зберігатись протягом доби. Концентрація патологічної форми гемоглобіну вбирається у 30%.
• Середній ступінь. Розвивається при 30-40% карбоксигемоглобіну у крові. Ознаки отруєння різко виражені. Після надання медичної допомоги симптоми усуваються. Залишкові явища турбують потерпілого протягом кількох днів.
• Важкий ступінь. Рівень карбоксигемоглобіну становить 40-50%. Спостерігаються важкі поразки органів прокуратури та систем, нерідко які ведуть летального результату. Часто розвиваються ускладнення. Симптоми захворювання зберігаються кілька тижнів.

Крім класичної форми інтоксикації чадним газом іноді зустрічаються атипові варіанти отруєння, що маскуються під інші патологічні стани. За клінічною симптоматикою фахівці у галузі токсикології та реаніматології розрізняють блискавичну, ейфоричну, синкопальну форми захворювання. Окремим пунктом виділяється порохова хвороба, при якій спостерігається токсична дія окису вуглецю разом з іншими вибуховими та пороховими газами.

Через низьку толерантність головного мозку до кисневого голодування при отруєнні окисом вуглецю на перший план виступає неврологічна симптоматика. При легкому ступені інтоксикації потерпілого турбує біль, що давить. Вона локалізується переважно у скроневій та лобовій областях. Супроводжується запамороченням, нудотою, блюванням, шумом у вухах. Нерідко головний біль супроводжують порушення зору. Пацієнти скаржаться на двоїння в очах, неадекватне сприйняття кольору. Хода стає хиткою, знижується швидкість реакцій.

При подальшому впливі токсину ступінь тяжкості посилюється, з’являються тонічні та клонічні судоми, гіпертермія, свідомість пригнічується до коматозного стану. Згодом спостерігається ретроградна амнезія. З боку кардіоваскулярної системи виявляються тахікардія, порушення ритму та провідності серця. Нерідко пацієнта турбують інтенсивні болі давить і стискає характер за грудиною і в лівій половині грудної клітки. При появі бронхіту чи токсичної пневмонії спостерігається задишка, сухий кашель, значне підвищення температури.

Ейфорична форма хвороби характеризується психомоторним збудженням. Піднесений настрій постраждалого та відсутність критики до свого стану змінюється маренням та галюцинаціями з подальшим порушенням свідомості. Синкопальний варіант властиво різке падіння артеріального тиску, колапс. При блискавичному перебігу отруєння дуже швидко після короткого епізоду судом настає втрата свідомості та смерть. Порохова хвороба проявляється ознаками подразнення слизових оболонок очей, носоглотки, трахеї та бронхів поряд із симптомами шкідливого впливу чадного газу.

Специфічних ознак хронічного отруєння отруйним газом відсутні. Характерною є варіабельність симптомів загальної інтоксикації організму. Хворі страждають від частого головного болю, запаморочення, відчувають слабкість, стомлюваність та дратівливість. Спостерігається схуднення, випадання волосся, зниження зору та слуху. Порушується функція залоз внутрішньої секреції, імунної системи.

При своєчасному видаленні потерпілого з осередку ураження ознаки інтоксикації легко проходять самостійно, функції основних систем організму відновлюються без наслідків. Гостре отруєння середнього та тяжкого ступеня нерідко ускладнюється неврологічними розладами. Постраждалого довго турбують головний біль. Можливий розвиток мононевритів різної локалізації, парезів, паркінсонізму. Ускладнення з боку системи кровообігу проявляються внутрішньосерцевими блокадами, тромбоз судин. Вдихання насиченого токсичним чадним газом повітря під час вагітності призводить до вад розвитку плода. Отруєння тяжкого ступеня часто спричиняє загибель потерпілого.

Велике значення у діагностиці отруєння окисом вуглецю мають анамнестичні дані та огляд потерпілого. Характерною ознакою серйозної інтоксикації є яскраво-червоне забарвлення шкірних покривів. Лікарі-токсикологи та реаніматологи не виділяють патогномонічних фізикальних симптомів отруєння небезпечним чадним газом. При фізикальному обстеженні виявляються тахікардія, гіпертермія, часте, у важких випадках переривчасте дихання (Чейн-Стокса), зниження артеріального тиску. Остаточно підтвердити діагноз допомагають:

• лабораторні аналізи. При дослідженні периферичної крові спостерігається еритроцитоз, високий рівень гемоглобіну. Кількість лейкоцитів також підвищено, відзначається паличкоядерний зсув лейкоцитарної формули, при цьому швидкість осідання еритроцитів знижена. Визначення рівня карбоксигемоглобіну та його співвідношення з нормальним гемоглобіном крові дозволяє судити про ступінь тяжкості отруєння.
• Рентгенологічне дослідження грудної клітки. Виявляються ознаки гострої емфіземи легень та застою по малому колу кровообігу. Спостерігається розширення коренів легень. Визначаються дрібно-і великовогнищеві тіні з розмитими контурами з обох боків. Рентгенологічні зміни зазвичай повністю дозволяються протягом 7-10 днів.

При підозрі на отруєння чадним газом необхідно терміново евакуювати потерпілого з небезпечної зони, забезпечити приплив свіжого повітря, стимулювати дихання, зігріти. Призначається оксигенотерапія, запроваджується антидот. За потреби виконуються реанімаційні заходи. Хворий підлягає обов’язковій госпіталізації. У стаціонарі здійснюється дезінтоксикаційна та симптоматична терапія. Призначаються внутрішньовенні інфузії, вводяться кардіотропні, протисудомні препарати, кортикостероїди, діуретики, вітаміни. При гіпертермічному синдромі виконується краніоцеребральна гіпотермія. Тяжке отруєння є показанням для проведення гіпербаричної оксигенації.

Прогноз залежить від ступеня тяжкості патологічного процесу, своєчасності та якості медичної допомоги. Легке отруєння купірується без наслідків, середньотяжке та важке нерідко призводить до ускладнень з боку центральної нервової та серцево-судинної систем. Прогнозувати одужання пацієнта, що перебуває в комі, неможливо. Поганою прогностичною ознакою є збільшення неврологічної симптоматики протягом перших 48 годин на фоні інтенсивного лікування.

У профілактичних цілях необхідно дотримуватись правил протипожежної безпеки. Щоб уникнути побутового та виробничого отруєння, не слід користуватися несправним газовим та пічним обладнанням, електроприладами. Не рекомендується знаходитись у гаражі при працюючому автомобільному двигуні. Виробничі приміщення повинні добре вентилюватись.