Отруєння кофеїном

Отруєння кофеїном — це гостра патологія, що виникає при прийомі надмірної кількості продуктів, що містять кофеїн, медикаментів. Маніфестує збудженням нервової системи, тахікардією, підйомом артеріального тиску, запамороченням, блюванням. Потім виникає гальмування ЦНС, аритмія, колапс, що може спричинити смерть хворого. Діагностика проводиться з урахуванням анамнезу, результатів неврологічного обстеження, ЕКГ, даних хіміко-токсикологічних лабораторних досліджень. Пацієнтам необхідна невідкладна терапія, спрямована на зниження рівня отруйної речовини в крові, нормалізацію електролітного складу плазми та серцево-судинної діяльності, усунення симптоматики.

Кофеїн є помірним стимулятором ЦНС і широко використовується як медикаментозний препарат та харчова добавка. Його фармакологічна дія полягає в активації центральної нервової системи, серцевої стимуляції, збудженні скелетних м’язів та сечогінному ефекті. Після прийому внутрішньо кофеїн швидко всмоктується. Пероральна біодоступність становить майже 100% з максимальною концентрацією у плазмі протягом 30-60 хвилин після прийому внутрішньо. Останнім часом випадки отруєння кофеїном почастішали, що пов’язують із легкою доступністю лікарських препаратів, харчових добавок, «енергетичних» напоїв із його вмістом. Тяжке отруєння кофеїном зустрічається рідко, але пов’язане з високою смертністю.

Разова доза прийому кофеїну дорослим повинна перевищувати 300 мг, добова — 1000 мг. У дитячому віці допустиме дозування значно менше і визначається масою тіла, віком дитини. Отруєння є результатом передозування. До найчастіших причин останньої відносяться:

• Перевищення дози та кратності прийому препарату. Спостерігається, якщо пацієнт не дотримується призначення, рекомендованого лікарем, бажає посилити отриманий терапевтичний ефект без консультації з фахівцем.
• Спроба суїциду. Препарат доступний в аптеках у необмеженій кількості. Може використовуватися для самогубства на тлі особистих проблем, психічних захворювань.
• Прийом напоїв, що містять кофеїн. Передозування можливе при безконтрольному вживанні кави, енергетиків у великій кількості.
• Вживання кофеїнсодержащих продуктів дітьми. Найменша вага, велика збудливість нервової системи дитини зумовлюють стрімкий розвиток отруєння кофеїном у дитячому віці.
• Поєднання кофеїну з алкоголем. Дані речовини посилюють токсичність одне одного. Етиловий спирт потенціює дію кофеїну, що призводить до виникнення отруєння при менших дозах.

Кофеїн діє як конкурентний антагоніст аденозинових рецепторів, за допомогою яких аденозин має інгібуючий ефект як у мозково-модулюючих системах, так і в серці. Тому в помірних дозах кофеїн має психостимулюючий ефект, активує серцеву діяльність.

У високих дозах він інгібує внутрішньоклітинний фермент фосфодіестеразу, що перетворює циклічний аденозинмонофосфат на нециклічну форму. Так здійснюється взаємодія з симпатичною нервовою системою, що тягне за собою надмірну пролонговану гіперадренергічну стимуляцію, що зумовлює клінічні прояви отруєння.

Симпатична стимуляція супроводжується посиленням глікогенолізу та ліполізу, вторинним збільшенням пірувату. Якщо останній не надходить у аеробний шлях, він перетворюється на лактат, викликаючи транзиторну лактатемію. Індукція шлуночкової тахікардії обумовлена ​​здатністю кофеїну діяти на ріанодиновий рецептор, посилюючи вивільнення кальцію із саркоплазматичного ретикулуму.

Початкова симптоматика буває подібна до ознак симпатичного кризу, панічної атаки. Хворий відчуває жар у тілі, тремтіння, прискорене серцебиття. Спостерігається гіперемія обличчя, цефалгія, блиск у власних очах, почастішання дихання. Пацієнт роздратований, збуджений або наляканий. Надалі відзначається наростання тахікардії, поверхневе дихання, артеріальна гіпертензія, прискорене сечовипускання.

Характерне запаморочення, така тривога, шум у голові. З боку шлунково-кишкового тракту відбувається посилення перистальтики, кишкові спазми та кольки зумовлюють виникнення болю в животі. Можлива нудота, багаторазове блювання. З огляду на психомоторного порушення можуть спостерігатися галюцинації, маячні ідеї.

Тяжкість гострого отруєння залежить від концентрації кофеїну в крові. При тяжкому отруєнні період збудження швидко змінюється пригніченням свідомості до сопорозного стану. Симптоми тяжкого передозування можуть виявлятися шлуночковими аритміями, артеріальною гіпертензією з подальшою гіпотензією, дихальною недостатністю, судомами.

Кофеїнове отруєння супроводжується електролітним дисбалансом, виникає гіпонатріємія, гіпокаліємія. Результатом є порушення серцевої діяльності як аритмії. Серцево-судинна недостатність супроводжується колапсом. Виражена гіпокаліємія викликає фібриляцію шлуночків, яка без екстрено наданої медичної допомоги призводить до смерті.

Пригнічення ЦНС, що виникає в другу фазу важкого отруєння, супроводжується дисфункцією дихального і серцевого центрів довгастого мозку. Дихання стає рідкісним, поверхневим. Зазначається різка артеріальна гіпотонія, виражена брадикардія. Прогресування вказаних симптомів призводить до смерті пацієнта. За даними досліджень, при концентрації кофеїну в крові вище 1500 мкг/мл відбувається зупинка серця.

Анамнез захворювання дозволяє лікарю-неврологу встановити речовину, прийняту пацієнтом напередодні появи патологічної симптоматики, його дозу. У неврологічному статусі під час маніфестації клінічних проявів відзначається підвищення психомоторних реакцій, гіперрефлексія, розлад свідомості. У пізньому періоді отруєння характерна гіпорефлексія, відзначається сопор. Оцінка стану серцево-судинної системи проводиться шляхом моніторингу АТ та ЕКГ. Необхідними є такі лабораторні дослідження:

• Біохімічний аналіз крові. Особливу увагу привертають до рівня електролітів. Аналіз проводять повторно на тлі терапії, що проводиться, для оцінки її ефективності.
• Визначення теофіліну у крові. Найбільш простий метод орієнтовного визначення концентрації кофеїну, оскільки теофілін відноситься до прямих метаболітів останнього.
• Високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ). Дозволяє більш точно діагностувати рівень кофеїну та здійснювати його достовірний моніторинг. Зниження показників сприймається як позитивний результат лікування.

Диференційна діагностика

Отруєння кофеїном необхідно диференціювати від станів, що супроводжуються гострим колапсом, отруєнь іншими речовинами: грибами, барбітуратами, миш’яком. Важливе значення для розуміння, яку потенційно небезпечну речовину вжив пацієнт, має збір анамнезу. У клінічній картині характерною рисою отруєння кофеїном є виражене збудження у початковій фазі. Однак, воно може спостерігатися і при вживанні окремих видів грибів.

Передозування барбітуратів маніфестує гнобленням свідомості. Отруєння миш’яком супроводжується металевим присмаком у роті та швидким розвитком коми. Вирішальну роль диференціальної діагностиці має біохімічне і токсикологічне дослідження крові.

Як перша допомога проводиться видалення залишків кофеїну зі шлунка шляхом його промивання, дача сорбентів та великої кількості рідини. Якщо хворий непритомний, необхідно звільнення дихальних шляхів, підтримка вентиляції легень. До основних лікувальних заходів при отруєнні кофеїном відносяться:

• Екстракорпоральне очищення крові. Показано при тяжких отруєннях, неефективності промивання шлунка та прийому ентеросорбентів. Проводиться гемодіаліз чи гемофільтрація, що дозволяє швидко знизити рівень кофеїну у крові.
• Протиблювота терапія. Фармпрепарати цієї групи застосовуються для усунення багаторазового блювання.
• Призначення бензодіазепінів. Показано хворим із вираженим збудженням, галюцинаторним синдромом, судомними нападами.
• Боротьба з колапсом. Здійснюється внутрішньовенним введенням ізотонічного розчину. При недостатній ефективності призначаються судинозвужувальні препарати.
• Призначення бета-адреноблокаторів. Дані фармпрепарати ефективні щодо надшлуночкових тахіаритмій, знижують кардіотоксичну дію кофеїну. Побічний ефект застосування є бронхоспазм.
• Застосування антагоністів кальцію. Необхідно для усунення аритмії при неможливості прийому бета-адреноблокаторів у зв’язку з загрозою бронхоспазму.

Результат отруєння залежить від його тяжкості, прийнятої дози кофеїну та його концентрації у сироватці, віку хворого. Легкі форми у дорослих купіруються проведенням первинних невідкладних лікувальних заходів. У дитячому віці відзначається швидший розвиток симптоматики, тяжкий перебіг. Без екстреної лікарської допомоги можливий смертельний результат. Профілактика отруєння кофеїном полягає у правильному нормуванні разової та добової дози, уникненні вживання кофеїновмісних напоїв дітьми, відмові від спиртовмісних енергетиків.