Пахвинна грижа у дітей

Пахвинна грижа у дітей – патологічне випинання грижового мішка (вагінального відростка очеревини) разом із грижовим вмістом (петлею кишки, пасмом сальника чи яєчником) у пахвинній ділянці. Пахвинна грижа у дітей проявляється безболісним випинанням у паху, яке збільшується при плачі та ходьбі і зникає у спокої чи положенні лежачи; іноді у дитини виникає утиск пахової грижі. Діагностика пахової грижі у дітей включає консультацію дитячого хірурга, пальпацію, навантажувальні проби, УЗД органів черевної порожнини, пахових каналів та мошонки. Лікування пахової грижі у дітей виключно оперативне, переважно лапароскопічним способом.

У дитячому віці зустрічаються переважно вроджені пахвинні грижі. Головна роль формуванні вродженої пахвинної грижі у дитини належить вагінальному відростку очеревини, який є «провідником» гонад з черевної порожнини в мошонку. У нормі після опущення тестикул відбувається облітерація (зарощення) вагінального відростка, а за порушення цього процесу створюються умови у розвиток пахових гриж в дітей віком. По суті, вагінальний відросток очеревини служить грижовим мішком, який потрапляє петля кишки, пасмо сальника, яєчник і маткова труба (у дівчаток). Грижовими воротами у разі виступає зовнішнє кільце пахового каналу.

У розвитку пахової грижі в дітей віком велика роль спадкової схильності: відомо, що 11,5% дітей із цією патологією мають однієї з батьків, раніше переніс операцію грижесечения.

Отримані пахові грижі у дітей надзвичайно рідкісні. Вони зазвичай зустрічаються у хлопчиків шкільного віку, які зазнають підвищеного фізичного навантаження і мають виражену слабкість м’язів передньої черевної стінки.

Вроджені пахвинні грижі у дітей, як правило, бувають косими, тобто опускаються в пахвинний канал через внутрішнє пахвинне кільце. Прямі пахвинні грижі у дітей зустрічаються у рідкісних випадках; вони виходять через м’язовий дефект черевної стінки в проекції зовнішнього пахвинного кільця.

По локалізації пахові грижі в дітей віком можуть бути правосторонніми, лівосторонніми і двосторонніми. При цьому у хлопчиків у 60% випадків зустрічаються правосторонні пахові грижі, у 30% – лівосторонні та у 10% – двосторонні. У дівчаток більше половини спостережень посідає пахові грижі з двох сторін.

Крім цього, у хлопчиків зустрічаються пахвинні та пахвинно-мошонкові грижі. У свою чергу пахово-мошонкова грижа у дітей може бути канатиковою (фунікулярною, 90%) та яєчковою (тестикулярною, 10%). При канатиковій грижі очеревинний відросток частково облітерований тільки в нижній частині та відкритий у верхній та середній частині. У разі яєчної грижі вагінальний відросток очеревини не зарощений на всьому протязі, через що яєчко, оточене серозними оболонками, вдається в просвіт грижового мішка.

Уроджену пахвинну грижу у дітей можна помітити вже в період новонародженості. Основним її проявом служить грижове випинання в пахвинній ділянці, яке збільшується при напруженні, кашлі, плачу дитини і зменшується або повністю зникає в спокої. Припухлість у пахвинній ділянці безболісна, має овальну або округлу форму. Може відзначатися біль, що тягне в нижній частині живота і стегні.

При пахвинно-мошонковій грижі у хлопчиків грижовий мішок опускається в мошонку, що призводить до розтягування та асиметрії однієї її половини. У дівчаток грижове випинання може опускатися у велику статеву губу.

Небезпечним ускладненням пахової грижі в дітей віком служить її утиск – здавлення (странгуляция) кишкової петлі, сальника чи яєчника, які у грижовий мішок, зовнішнім паховим кільцем, що супроводжується розладом кровообігу в ущемлених органах. Утиску пахової грижі у дітей може сприяти метеоризм, запор, підвищення внутрішньочеревного тиску.

При утиску пахової грижі діти стають неспокійними, плачуть, скаржаться на біль у паху. Грижове випинання стає різко болючим, напруженим, невправляються в черевну порожнину. Внаслідок кишкової непрохідності, що розвивається, незабаром може з’явитися блювання, невідходні гази, здуття живота. Наслідком некрозу кишкової стінки може бути перфорація та перитоніт.

Найбільш чутливі до порушення кровопостачання тканини яєчника у дівчаток, тому навіть недовге утиск може викликати загибель яйцеклітин або некроз органу. Порушення кровопостачання яєчка зустрічається у 5% хлопчиків із защемленими пахвинними грижами та може сприяти атрофії тестикул. Т. о., утиск пахової грижі у дітей є ризик-фактором зниження репродуктивних здібностей у дорослому віці.

Пахвинна грижа у дітей може бути виявлена ​​у дитини дитячим хірургом або педіатром при плановому огляді або самими батьками. Діагностика пахової грижі заснована на даних анамнезу, огляду, пальпації та УЗД у дітей.

Для виявлення пахвинної грижі дитини просять нахилитися, напружитись, покашляти, пройтися. Пальпація випинання виявляє його м’яку чи еластичну консистенцію. У горизонтальному положенні неускладнена пахова грижа у дітей легко вправляється в черевну порожнину; якщо ж у грижовий мішок потрапляє кишка, при вправленні грижі чується характерний звук, що бурчить. Після вправлення грижі вдається чітко пальпувати розширене пахвинне кільце. Для уточнення діагнозу виконується УЗД органів черевної порожнини, УЗД пахових каналів, УЗД малого тазу у дівчаток, за необхідності – іригографія.

Диференціювати пахвинну грижу у дітей доводиться від гідроцілі, кісти насіннєвого канатика, крипторхізму (у хлопчиків), кісти круглої зв’язки матки (у дівчаток), пахвинного лімфаденіту, стегнової грижі. Певне значення у диференціальній діагностиці належить діафаноскопії мошонки, УЗД мошонки.

Єдиним радикальним варіантом лікування пахвинної грижі у дітей є хірургічна операція. Консервативні методи (бандажі, пов’язки) нині дитячої хірургії не використовуються.

Неускладнену пахвинну грижу у дітей оперують у плановому порядку, зазвичай у віці 6-12 місяців. Суть операції грижосічення (герніопластики) полягає у виділенні, перев’язці та відсіканні грижового мішка, відновленні нормальної анатомії пахового каналу. При необхідності провадиться зміцнення пахового каналу за допомогою власних тканин або поліпропіленової сітки. Операція грижосічення дітям може проводитися відкритим способом або за допомогою лапароскопії. У процесі операції слід уникати травмування елементів насіннєвого канатика (судин яєчка і сім’явивідної протоки), оскільки їх пошкодження може спричинити загибель яєчка або порушення дітородної функції.

Ущемлена пахова грижа у дівчаток у всіх випадках є показанням до екстреного оперативного втручання (через високий ризик загибелі ущемленого яєчника та маткової труби).

У хлопчика в перші години після утиску пахової грижі може бути спроба консервативного лікування для самостійного вправлення грижового вмісту: тепла ванна, введення спазмолітиків, укладання дитини з піднятим тазом. За відсутності бажаного ефекту протягом показано невідкладне хірургічне втручання. Особливість хірургії ущемлених пахових гриж у дітей полягає у необхідності оцінки життєздатності вмісту грижового мішка до його вправлення. Якщо життєздатність сальника, кишки та інших елементів грижового мішка викликає сумнів, проводиться їх резекція.

Результати хірургічного лікування неускладнених пахових гриж у дітей у більшості випадків добрі. В даний час операція з пахової грижі проводиться в умовах денного стаціонару, тому в той же день дитина може бути відпущена на домашній режим. Результати оперативного лікування ущемлених пахових гриж у дітей залежить від терміну втручання; летальність становить близько 0,5%.

Рецидиви пахової грижі спостерігаються менш ніж у 1% випадків, зазвичай у недоношених дітей, при захворюваннях сполучної тканини, при екстрених втручаннях. Серед ускладнень, пов’язаних із порушенням техніки грижосічення, зустрічаються лімфостаз у яєчку, лімфоцелі, висока фіксація яєчка, безпліддя.

Оскільки в дітей віком переважно відзначаються вроджені пахові грижі, головним профілактичним заходом їх виникнення є своєчасне виявлення чинників ризику захворювання, регулярний огляд дитини дитячими фахівцями, насамперед, дитячим хірургом. Попередження набутої пахвинної грижі у дітей досягається раціональним харчуванням, регуляцією роботи кишківника, лікуванням запорів, винятком важких фізичних навантажень.