Пасивне куріння

Пасивне куріння – Це випадкове вдихання диму тютюнових виробів, а також його компонентів, що осідають на поверхнях. Процес супроводжується токсичним впливом нікотину, оксиду вуглецю та інших сполук. Безпосередньо симптоми, що розвиваються – подразнення слизових оболонок носоглотки, гортані і очей, нудота, слабкість, нездужання, головні болі. При тривалому періодичному вдиханні диму виникають хвороби дихальної та серцево-судинної систем, онкологічні захворювання. Діагностика проводиться клініко-анамнестичним методом. Лікування має на увазі консультаційну допомогу, прийом симптоматичних препаратів.

У більшості випадків пасивне куріння випадково, людина не здогадується про шкоду. Однак тютюновий дим може бути небезпечнішим для оточуючих людей, ніж для самих курців, які вдихають сполуки, що пройшли через фільтр сигарети. Найбільших ризиків наражаються діти та вагітні жінки, змушені перебувати в приміщенні або салоні транспортного засобу разом з людиною, що курить. Отруєння організму відбувається як під час куріння, і після нього. Згідно зі статистикою, близько 14% професійних захворювань спровоковано пасивним курінням. Від ускладнень на рік помирає близько 200 тисяч людей, більшу частину складають онкологічні хворі.

Всупереч поширеній думці небезпечний не тільки дим, що видихається курцям. Частинки хімікатів, що утворюються при курінні, осідають на одязі, меблях, килимах, і місяцями здатні отруювати організм. Тому витяжки та відкриті кватирки не захищають від мимовільного вдихання токсинів. Існує безліч причин пасивного куріння, найбільш поширеними є:

• Відсутність заборони куріння. Найчастіше люди змушені дихати тютюновим димом, перебувати у приміщенні, де курять. Це відбувається, коли керівництвом організації допускається куріння в офісі, коли водії курять, не виходячи із салону автомобіля чи автобуса, та інших аналогічних ситуаціях.
• Несамостійність, залежність пацієнта. Пасивними курцями нерідко стають діти, нездатні зрозуміти шкоду від вдихання диму, відгородити себе від дорослого, що курить, попросити його не курити. Також у подібному становищі виявляються літні та хворі люди, які потребують догляду, нездатні до самостійного пересування.
• Необізнаність пацієнта. Неусвідомлене пасивне куріння відбувається через недостатню поінформованість людей. Поширена помилкова думка про те, що шкідливий виключно дим, що дози токсичних сполук, що оточують дози, мінімальні і не можуть принести шкоди.

Дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я підтверджують, що пасивні курці зазнають впливу таких же канцерогенів, як і люди, що палять. У складі диму міститься понад 4 тисячі видів хімікатів, 69 з них – агресивні канцерогени. До них відносяться поліциклічні вуглеводні, тютюн специфічні N-нітрозаміни, складні поліефіри з ароматичними групами. З усіх шкідливих хімічних речовин, вироблених курцем, 25% потрапляють у його легені, 50% – у навколишнє повітря, інші згоряють чи залишаються у сигареті.

Пасивно курить людина дихає сумішшю окису вуглецю, аміаку, фенолу, ціаністого водню, ацетону. За тривалий період відбувається накопичення смол та нікотину в тканинах організму. При безпосередньому контакті зі слизовими оболонками ці сполуки викликають захисні реакції у вигляді запалення та набряку, розвивається сльозотеча, першіння у горлі, кашель. Поступово формуються хвороби дихальної системи. З легенів по кровоносних судинах канцерогени надходять до серця та інших органів, провокуючи порушення їх функцій.

У здорових дорослих людей пасивне куріння тривалий час не викликає симптомів, канцерогени накопичуються в організмі протягом багатьох років і є одним із факторів, які провокують соматичну хворобу. Наприклад, у працівників шкідливого виробництва розвивається емфізема, рак легень. Вагітні, особи з ослабленим імунітетом і алергією, хворі на хронічні серцево-судинні та легеневі захворювання реагують на дим, що вдихається, негайно: збільшується виробництво слизу в легенях і горлі, виникає закладеність носа, кашель, свербіж шкіри та слизових, сльозотеча. Можливий розвиток задишки, почуття нестачі повітря, поява червоних плям та висипки на шкірі. Люди із захворюваннями серця часто відчувають запаморочення, нудоту, головний біль.

У дітей порушується процес дихання: вони починають покашлювати, часто і поверхово дихати, труть очі. Закладеність носа стає причиною дихання через рот. Погіршується надходження кисню до органів та тканин, особливо у нічний годинник. Малята погано сплять, прокидаються вночі, плачуть, з ранку виглядають втомленими, вередують. У холодну пору року часто хворіють на респіраторні інфекції. Якщо обоє батьків курять у квартирі, дитина відстає у фізичному розвитку, насилу освоює навчальну програму.

Дослідження, проведені в різних країнах, показують суттєве збільшення захворюваності на рак легенів серед людей, які регулярно дихають тютюновим димом. При пасивному курінні ризик онкологічних захворювань збільшується на 70%. Найчастіше пухлини локалізуються в молочних залозах, легенях та нирках. На другому місці серед ускладнень – захворювання органів дихання, серця та судин. Нестача кисню та отруєння канцерогенами призводять до підвищення артеріального тиску, розвитку атеросклерозу, астми, бронхіту та алергії.

Збільшується ймовірність розвитку туберкульозу. У людей похилого віку вдихання вторинного диму погіршує розумову діяльність, прискорює прогресування деменцій. У вагітних нестача кисню у крові викликає хронічну гіпоксію плода, зростає ризик передчасних пологів. У немовлят, народжених з фетальним тютюновим синдромом, підвищена ймовірність синдрому раптової дитячої смерті.

Пасивне куріння діагностується як одна з причин проблем із диханням, хвороби легень, нирок, серця, судин, ускладнень вагітності. Пацієнти звертаються до лікаря-терапевта, кардіолога або пульмонолога зі скаргами на подразнення поверхні дихальних шляхів, кашель, задишку, закладеність носових ходів, коливання кров’яного тиску, запаморочення та головний біль. При зборі анамнезу з’ясовується наявність курців у близькому оточенні – членів сім’ї, родичів, колег. При симптомах порушення діяльності будь-якої системи чи органу призначаються методи специфічної діагностики захворювання – бронхіту, астми, алергії, атеросклерозу, артеріальної гіпертензії та інших.

Допомога пасивним курцям надається у формі консультацій та просвітницьких лекцій. Лікарі розповідають про шкоду диму, способи захисту від його вдихання, заборони куріння сигарет, сигар, цигарок та інших виробів з тютюну в місцях громадського користування. Якщо курцем є член сім’ї, проводяться сімейні консультації, курцю пропонується допомога у рятуванні від шкідливої ​​звички. За наявності гострих симптомів пасивного куріння пацієнтам призначаються симптоматичні препарати, що дозволяють тимчасово покращити самопочуття: судинозвужувальні спреї (краплі) для носа та для очей, протизапальні розчини для полоскання горла, знеболювальні лікарські засоби.

Своєчасне введення заходів щодо захисту від диму тютюну дозволяє уникнути серйозних захворювань. У разі прогноз сприятливий, симптоми, спровоковані вдиханням шкідливих речовин, проходять самостійно. Профілактичні заходи полягають в інформуванні населення про негативний вплив пасивного та активного куріння, формуванні у людей, що не палять, нетерпимого ставлення до пасивного вимушеного куріння як до посягання на здоров’я. На державному рівні важливо створювати та реалізовувати закони про заборону куріння у громадських місцях. На рівні підприємств рекомендується заохочення некурців додатковими днями відпустки та надбавками до заробітної плати.